Список об'єктів мистецтва палеоліту
 |
| Історія мистецтва |
| Мистецтвознавство |
Список об'єктів мисте́цтва палеоліту (англ. List of Stone Age art) — неповний перелік робіт живописців, скульпторів та інших художників, які створили те, що сьогодні називають доісторичним мистецтвом. Повніші списки у Категорії: Доісторичне мистецтво та підкатегорях.
Встановлення віку наскельних малюнків пов'язане з певними труднощами. У зв'язку з тим, що печери і скелі, на яких знаходяться наскельні малюнки, піддавалися впливу ерозії протягом багатьох століть, метод радіовуглецевого аналізу часто виявляється ненадійним і дає помилкові результати[1]. Більш надійними є методи аналізу частинок барвників, з яких складаються малюнки[2]. Також вік малюнків можливо приблизно визначити, якщо на них зображені тварини, що жили в місцевості знаходження малюнка в минулому, наприклад, за часів останнього льодовикового періоду.
Давня кам'яна доба Європи розділена на дві частини:
- ранній палеоліт — 2,000,000-35,000 років до н. е. — з часів датування знахідки Homo habilisдо часів зникнення неондертальців
- пізній палеоліт — 40,000-10,000 років до н. е. — з часу появи кроманьйонців до початку металургійної бронзової доби
Одні з найдавніших творів мистецтва були знайдені в Швабских Альбах, Баден-Вюртемберг, Німеччина. Фігурка венери, відома як Венера з Холе-Фельс датується близько 40 000 л. т.
35 000 — 40 000-річний адорант з печери Гейсенкльостерле[en]. — це фрагмент мамонтової кістки із зображенням фігури людини, знайденим в печері поблизу Blaubeuren, Німеччина.
Перші малюнки, що з'явилися в долині Коа, датуються між 22–20 000 роками до н. е., складаються із зооморфних зображень природи.
В 2018 році археологи дізнались про зразки неандертальської творчості в трьох іспанських печерах: Ла Пасьєга[en] — 51,6-79,7 тис. л.т., Ардалес — 32,4-68,1 тис. л.т. та Мальтравієсо[en] — 41,7-70,1 тис. л.т.[3][4]
Маска ла Рош-Котар[en], відома також як «мустьєрська протофігура», — це артефакт, датований мустьєрським періодом, 33 000 років тому чи раніше, знайдений у 1975 році в печері Ла Рош-Котар, територія комуни Ланже (Ендру і Луара), на березі річки Луари.
Артефакт, можливо створений неандертальцями, є шматком плоского кременю, сформованим таким чином, що здається схожим на верхню частину обличчя. Шматок кістки, просунутий через отвір у камені, трактується як зображення очей.
Одну з найважливіших палеолітичних пам'яток за кількістю, якістю і збереженням наскельних зображень, печеру Ласко, іноді називають «Сікстинською капелою первісного живопису». Живописні та гравійовані малюнки, що знаходяться там, не мають точного датування: вони з'явилися приблизно в 18-15 тисячолітті л.т.
Живопис у гроті Фон-де-Гом належить до найкращих зразків печерного мистецтва. Численні зображення бізонів, диких коней, мамонтів, північних оленів та інших тварин виконані в різній манері від найдавніших лінійних малюнків чорною і червоною фарбою до чудових поліхромних композицій Мадленської епохи (15 000 — 11 000 л.т.)
Одними з видатних творів печерного палеолітичного мистецтва вважаються зображення у Комбарель. На стінах печери виявлено понад 400 зооморфних (олені, леви, мамонти, коні та ін.) і антропоморфних зображень, виконаних здебільшого гравіюванням. У печері вивчена також стоянка епохи верхнього палеоліта. Є 2 радіовуглецеві датування: 13680 і 11380 років тому.
У печері Монтеспан (печера) знайдена виліплена з глини фігура ведмедя без голови (її замінював череп ведмедя, знайдений поблизу від фігури). Цей макет («монтеспанський ведмідь») орієнтовно датується 35-30 тис.л.т. У тій же галереї печери збереглися фрагменти глиняних фігур інших тварин. На стінах печери було виявлено вигравіювані зображення бізонів і коней.
У 2011 році при обвалі ґрунту у печері Труа-Фрер відкрився вхід до зали розміром 60×30 м. Археологи виявили в ньому наскельні малюнки тварин, які доки не піддаються ідентифікації. Окрім цього було виявлено велику кількість людських черепів дивної, дуже сильно витягнутої форми
Найдревніші петрогліфи в районі Альти датуються приблизно 4200 л.т., інші — приблизно 500 р. до н. е., хоча деякі дослідники вважають, що наскельні малюнки могли з'являтися тут і навіть пізніше 500 року н. е. Широке різноманіття малюнків говорить про культури мисливців-збирачів, які вміли управлять стадами оленів, будувати човни і займалися риболовлею, а також практикували обряди шаманізму. Не так багато відомо про культуру, яка робила ці малюнки, хоча науковці припускають, що люди, які зробили ці зображення, були потомками культури Комса.
Кам'яна́ Моги́ла — пагорб, що тисячоліттями слугував людям вівтарем для відправлення язичницьких обрядів, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень — петрогліфів. Хронологія петрогліфів охоплює величезний період від епохи пізнього палеоліту до середньовіччя (XXIV—XXII тис. до н. е. до X—XIII ст.)
-
Панель №37/4, фрагмент з упряжкою биків (?) -
Панель №34а, «Плита слідів»
Всесвітньовідома завдяки наскельним розписам доби палеоліту Капова печера. 1959 року працівник Башкирського заповіднику О. Рюмін, пересуваючись печерою разом із двома місцевими мешканцями, знайшов наскельні малюнки і цим підтвердив наявність на Уралі центру палеолітичної культури. У своїй статті він не приховував захоплення майстерністю давніх виконавців, які зобразили на стінах Капової печери диких коней, турів, мамутів, носорогів[5]. Це відкриття стало сенсацією у світовій археології. Окрім суто наукового значення воно на той час мало і певне ідеологічне підґрунтя, оскільки до цього всі палеолітичні розписи знаходили в країнах Західної Європи, що трактувалось як вищість європейської культури. Знахідка малюнків у Каповій печері дала змогу СРСР заявити про відкриття нового центру прадавньої цивілізації.
-
Зображення мамута в Каповій печері. Фото з книги Лева Любимова «Мистецтво Давнього світу». -
Зображення диких коней
Японський палеоліт унікальний тим, що включає в себе один із найдавніших відомих наборів шліфованого каменю та шліфованих кам'яних знарядь у світі, хоча в Австралії були виявлені більш старі шліфовані кам'яні знаряддя. Інструменти, датовані приблизно 30 000 л.т., — це технологія, пов'язана з рештою світу з початком неоліту близько 10 000 л. т. Невідомо, як такі інструменти були створені так рано в Японії.
Через цю оригінальність японський період палеоліту в Японії не точно відповідає традиційному визначенню палеоліту, заснованого на кам'яній технології (знаряддя колотого каменю). Таким чином, знаряддя японського палеоліту демонструють мезолітичні та неолітичні риси ще в 30 000 л.т.[6]
В печері Туробонг у Південній Кореї, що містить людські останки, знайдено різьблені кістки оленів та зображення оленів 40 000 річної давнини[7]. Петрогліфи оленів або північних оленів, знайдені в Сокчанг-рі, також можуть датуватися верхнім палеолітом.
Найстаріший в Австралії наскальним малюнком вугіллям на фрагменті скелі знайдений під час розкопок печери Габарнмунг[en] у південно-західній землі Арнем на Північній території. Датується 28 000 роками[8], це одне з найдавніших відомих творів наскального мистецтва на Землі з підтвердженою датою.
Наскальні малюнки Гвіон Гвіон (Австралія) — це майже мільйон картин[9], людські фігури прикрашені аксесуарами (сумки, пензлики та головні убори). Цим творам мистецтва понад 20 000 років.
Сіднейські наскальні гравюри — це майже 1500 творів наскального мистецтва аборигенів віком від 5000 до 7000 років.
Наскельний живопис в печері Ніах[ru].
Діагональні царапини акулячим зубом на яванскій раковині віком 300 000 л.т., на думку вчених, були свідомо нанесені людиною прямоходячою[10].
Можливі датування із ще двох печер східного Калімантану: малюнок тварини з Ліанг Карім — 82,6 тис.л.т. та відбиток руки з Ліанг Тевет — 103,3 тис.л.т.[11]
Найцікавіші і найдавніші датування були отримані для зображень у вапняковій печері Лубанг Джеріджі Салех. Для одгого відбитка руки максимальний вік виявився 20,9 тис.л.т., що близько до віку більшості зображень Альтаміри (22,1 тис.л.т.). Червоно-оранжеві відбитки рук мінімально датовані 37,2 тис.л.т. Це давніше, ніж найстаріші «ключоподібні символи» Альтаміри (36,2 тис.л.т.) і розписи Шове (32 тис.л.т.).
В іспанській Ель Кастільйо шар поверх червоного негативного відбитку руки під малюнком жовтого бізона датується 37,6 тис.л.т., але і на це є що відповісти калімантанскім малярам. Найсенсаційніші цифри в Лубанг Джером Салех — мінімальні 39,4 і 40,0 тис.л.т. для кальциту з задньої частини фігури бика. Поруч є ще дві чудові корови і безліч відбитків рук. Для одного з них вдалося отримати і найбільшу датування — 51,8 тис.л.т.
Тільки іспанські неандертальці і, можливо, стародавні намібійці з Аполло 11[en] вміли малювати раніше, та й в Ель Кастільйо є невиразний червоний диск з датою 41,4 тис.л.т. А ось в Лубанг Джером Салех цілком виражені зображення бантенгів (місцевих диких корів), що й нині живуть на острові, хоча знаходяться на межі знищення.
В карстових печерах Марозі та Панпепе[en] (острів Сулавесі, Індонезія) виявлено найдавніший первісний малюнок — зображення бородавчатої свині, ймовірна дата зображення 45 500 років (станом на січень 2021 рік)[12][13].
До мистецтва нижнього палеоліту відносять «Венеру з Тан-Тана» та « Венеру з Берехат-Рама». Обидва артефакти є антропоморфним камінням з гірської породи туф, що мають випадкову схожість з людською формою, але деякі вчені припускають, що існують сліди пігментів або різьблення для подальшого виокремлення людської форми.
Близькосхідні артефакти верхнього палеоліту у вигляді настінних різьбленнь із зображеннями символічних форм та тварин (28 000 л.т.), наявні в печерах Хайонім[en], що у Верхній Галілеї, Ізраїль. Вони вважаються першим предметом мистецтва, знайденим у контексті верхнього палеоліту Леванту[14].
Петрогліфи Північної Африки, наприклад у Тассілін-Адджер, Алжир, датуються 12 000-10 000 роками.
Мегалітичні храми Гебеклі-Тепе являють собою найдавніші культові споруди. Їх будівництво розпочалося ще у мезоліті та тривало кілька тисяч років.
Колони храмів прикрашені різьбленням по каменю у вигляді тварин і абстрактних піктограм. Вони не можуть бути писемністю, але відображають загальновживані сакральні символи своєї культури, відомі і для інших неолітичних культур. Серед відомих зображень — леви, бики, кабани, лисиці, газелі, змії й інші рептилії, комахи, павукоподібні, птахи, найчастіше грифи і водоплавні.
На базальтових скелях Гямигаї, утворених внаслідок природного геологічного процесу, знайдено близько 1500 вибитих, видряпаних і висічених наскельних малюнків із зображеннями оленів, козлів, биків, собак, змій, птахів, фантастичних істот, а також людей, возів і різних знаків та символів. Серед зображень зустрічаються і хаотично намальовані зображення людей, що танцюють[15].
Малюнки Гобустана вибиті і видряпані на скелях у період від раннього неоліту до середньовіччя. Їх налічується більше 6000, серед яких є малюнки, вік яких не менше 25 тисяч років.[16]
Наскельне мистецтво Сахари — серія доісторичних малюнків, вибитих або намальованих на природних скелях у центральній частині пустелі Сахара. Усього налічується близько 3000 таких пам'ятнок, від масиву Тібесті до Ахаггарських гір.
Окрім семи сіро-коричневих кварцитових художніх плит, датованих 27 500–22 500 рокіами, у печері Аполло 11[en] було знайдено кілька біло-червоних картин. Тематика живопису варіювалась від простих геометричних візерунків до зображень бджіл.
Також вчені знайшли гравюри на березі русла річки, розташованого в 150 м від печери. Гравюри складалися із зображень тварин, а також простих геометричних візерунків[17].
У 2002 році в печері Бломбос (Південна Африка), було виявлено артефакти гравійованої охри, з намальованими сітками або хрестоподібними візерунками, датовані приблизно 70 000 л. т.[18]
Наскальне мистецтво найдавніших жителями регіону Амазонки, датується між 11 800 та 12 600 роками. Серед зображених тварин присутні деякілька вимерліх видів, таких як мастодонти та гігантські лінивці.
У листопаді 2012 року дослідники знайшли в нижній частині Parque Estadual Monte Alegre (державний парк у штаті Пара, Бразилія), 19 місць із наскальними малюнками та керамічними виробами[19].
Найвідоміша ділянка парку, Педра-Фурада містить найстаріші залишки людської діяльності на континенті, та значно змінила уявлення про заселення Америки людиною[20].
Toquepala
У печерах Токепала зображені сцен полювання віком 11530 років і вважаються найстарішими слідами перебування людини в Перу[21][22].
- ↑ Campbell, Gordon (11 лютого 2013). Welsh ware. Oxford Art Online. Oxford University Press.
- ↑ Valladas, H l ne (29 липня 2003). Direct radiocarbon dating of prehistoric cave paintings by accelerator mass spectrometry. Measurement Science and Technology (англ.). Т. 14, № 9. с. 1487—1492. doi:10.1088/0957-0233/14/9/301. ISSN 0957-0233. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Неандертальский креатив. Антропогенез.РУ (ru-RU) . Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Hoffmann, D. L.; Standish, C. D.; García-Diez, M.; Pettitt, P. B.; Milton, J. A.; Zilhão, J.; Alcolea-González, J. J.; Cantalejo-Duarte, P.; Collado, H. (23 лютого 2018). U-Th dating of carbonate crusts reveals Neandertal origin of Iberian cave art. Science (англ.). Т. 359, № 6378. с. 912—915. doi:10.1126/science.aap7778. ISSN 0036-8075. PMID 29472483. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Рюмин А. В. Тайна древнего Урала // Вокруг света. — 1960. — № 4. — С.44.
- ↑ The puzzle of tracing the origin of the world’s earliest polished stone tools. Heritage of Japan (англ.). 17 листопада 2011. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Portal, Jane (2000). Korea : art and archaeology. London: British Museum Press. ISBN 0-7141-1487-1. OCLC 43342026.
- ↑ Delannoy, Jean-Jacques; David, Bruno; Geneste, Jean-Michel; Katherine, Margaret; Barker, Bryce; Whear, Ray L.; Gunn, Robert G. (1 березня 2013). The social construction of caves and rockshelters: Chauvet Cave (France) and Nawarla Gabarnmang (Australia). Antiquity. Т. 87, № 335. с. 12—29. doi:10.1017/s0003598x00048596. ISSN 0003-598X. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.] - ↑ Brahic, Catherine. Shell 'art' made 300,000 years before humans evolved. New Scientist (амер.). Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Самое-самое древнее искусство. Опять. Но на Калимантане. Антропогенез.РУ (ru-RU) . Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Brumm, Adam; Oktaviana, Adhi Agus; Burhan, Basran; Hakim, Budianto; Lebe, Rustan; Zhao, Jian-xin; Sulistyarto, Priyatno Hadi; Ririmasse, Marlon; Adhityatama, Shinatria (1 січня 2021). Oldest cave art found in Sulawesi. Science Advances (англ.). Т. 7, № 3. с. eabd4648. doi:10.1126/sciadv.abd4648. ISSN 2375-2548. PMID 33523879. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Aubert, M.; Brumm, A.; Ramli, M.; Sutikna, T.; Saptomo, E. W.; Hakim, B.; Morwood, M. J.; van den Bergh, G. D.; Kinsley, L. (2014-10). Pleistocene cave art from Sulawesi, Indonesia. Nature (англ.). Т. 514, № 7521. с. 223—227. doi:10.1038/nature13422. ISSN 1476-4687. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Belfer-Cohen, Anna; Bar-Yosef, Ofer (1981). The Aurignacian at Hayonim Cave. Paléorient. Т. 7, № 2. с. 19—42. doi:10.3406/paleo.1981.4296. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Gəmiqaya - tarixin daş yaddaşı. gemiqaya.nakhchivan.az. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Голованов, Василий (18 грудня 2014). Каспийская книга: Приглашение к путешествию (рос.). Новое Литературное Обозрение. ISBN 978-5-4448-0356-1. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Vogelsang, Ralf; Richter, Jürgen; Jacobs, Zenobia; Eichhorn, Barbara; Linseele, Veerle; Roberts, Richard G. New Excavations of Middle Stone Age Deposits at Apollo 11 Rockshelter, Namibia: Stratigraphy, Archaeology, Chronology and Past Environments. Journal of African Archaeology (англ.). Т. 8, № 2. с. 185—218. ISSN 1612-1651. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 листопада 2020. Процитовано 8 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ PA, Do G1 (21 листопада 2012). Guias vão orientar turistas em sítios arqueológicos de Monte Alegre, PA. Pará (pt-br) . Процитовано 26 жовтня 2024.
- ↑ The Pedra Furada Archaeological Site - Serra da Capivara National Park, Brazil. Bradshaw Foundation. Процитовано 26 жовтня 2024.
- ↑ Aldenderfer, Mark S. (1998). Montane Foragers: Asana and the South-Central Andean Archaic (англ.). University of Iowa Press. ISBN 978-1-58729-474-7. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Lavallée, Danièle (2000). The first South Americans : the peopling of a continent from the earliest evidence to high culture. Salt Lake City: University of Utah Press. ISBN 0-87480-665-8. OCLC 44509071.