Список операційних систем
Операційні системи можуть бути класифікованими за будовою ядра (монолітні, мікроядерні, наноядерні), призначенням (пакетна обробка, інтерактивність, підтримка реального часу тощо), реалізацією захищеності (один адресний простір чи підтримка захищеності пам'яті на рівні апаратури), актуальністю (сучасна чи історична), цільовою апаратною платформою (суперкомп'ютер, мейнфрейм, сервер, робоча станція, вбудований[en] комп'ютер, мобільний пристрій), за типом ліцензії (комерційна чи вільна) та за багатьма іншими параметрами.
Ранній період (від створення ЕОМ до початку 1970-х років)[ред. | ред. код]
- IBM: BESYS, IBSYS, SHARE Operating System, DOS/360, OS/360 і похідні від неї, CP/CMS
- Burroughs: Burroughs MCP
- UNIVAC: EXEC I / II / 8
- Compatible Time-Sharing System (CTSS), розроблена в MIT
- Incompatible Timesharing System (розроблена в MIT для мейнфреймів DEC PDP-10 / 20)
- Операційна система THE (розроблена Едсгером Дейкстрою та іншими)
- Multics (проєкт Bell Labs, GE, і MIT)
- Master programme розроблена Leo Computers, Leo III в 1962
- СРСР: ОС Дубна (для ВЕЛМ-6)
Історичні системи (від 1970-х до 1990-x років)[ред. | ред. код]
Для мейнфреймів[ред. | ред. код]
- IBM: DOS/VS, OS/VS1, VM/370, VM/CMS
- SDS Sigma: RBM, UTS, CP-V, XOS
- DEC: TOPS-10, TOPS-20
- Стенфордський університет: WAITS
- Університет Макгілла: MUSIC/SP
- Interdata: OS-32
- CDC/CYBER: NOS, NOS/BE
- Cray: Cray Time Sharing System
- ICT/ICL: GEORGE, VME, DME, TME
- Siemens: BS1000
- СРСР: ОС ЄС (для ЄС ЕОМ), ДИСПАК (для ВЕЛМ-6)
Для міні-ЕОМ[ред. | ред. код]
- AT&T: UNIX (була портована також на 32-розрядні системи)
- Xerox: Alto Executive
- DEC: OS/8, RSTS/E, RSX-11, RT-11
- Data General: DOS, RDOS
- Prime: DOS / PRIMOS
- Whitesmiths: Idris
- IBM: CPF (Control Program Facility), SSP (System Support Program) (для System/38 і подібних)
- Кембриджський університет: TRIPOS
Для 8-розрядних комп'ютерів[ред. | ред. код]
- Digital Research: CP/M, MP/M
- Apple: Apple DOS, ProDOS
- Microsoft: MSX-DOS
- Commodore: GEOS
- Cromemco: RDOS
- TRSDOS
- Technical System Consultants: FLEX, UniFLEX
- UCSD p-System
Для 16-розрядних персональних комп'ютерів[ред. | ред. код]
- Digital Research: CP/M-86, MP/M-86, DR-DOS
- Seattle Computer Products: 86-DOS (ранні версії відомі як QDOS)
- Microsoft: MS-DOS (у комплекті з IBM PC постачалася під назвою PC-DOS), Windows (1.x, 2.x, 3.0), Xenix
- IBM: OS/2 (ранні версії для процесора 80286)
- Apple: GS/OS
- СРСР: операційні системи для комп'ютерів БК: RT-11, ANDOS, NORD, MicroDOS, MK-DOS, PascalDOS, CSI-DOS, AO-DOS, BASIS, DOSB10, DX-DOS, HC-DOS, NORTON-БК, РАМОН, KMON, Turbo-DOS (більшість — любительські розробки, створені командами з кількох людей)
Для 16/32-розрядних персональних комп'ютерів[ред. | ред. код]
- Microsoft: Windows 3.1, 3.11, 95, 98, Me
- Apple: MacOS (класична)
- Atari: TOS, MultiTOS, MiNT
- Novell: NetWare
- Coherent
- Cromemco: Cromix
- DNIX
Для 32-розрядних робочих станцій[ред. | ред. код]
- Apollo: AEGIS[en], Domain/OS[en]
- Sequent: Dynix
- Sun Microsystems: SunOS, Solaris, Trusted Solaris
- Data General: AOS/VS, DG/UX
- Hewlett-Packard: HP-UX
- MIPS: RISC/OS
- DEC: VMS, Ultrix, OSF/1
- Acorn: Arthur, ARX, RISC OS, RISCiX
- Amiga: AmigaOS, MorphOS
- AT&T: Unix (System III, System V)
- IBM: AIX, OS/2
- SCO: SCO UNIX
- Microsoft: Windows NT (3.5, 4.0), Windows 2000)
- Apple: A/UX
- Be Inc: BeOS, BeIA, Magnussoft ZETA
Нещодавній період (від 1990-х до середини 2000-х років)[ред. | ред. код]
Для мейнфреймів і суперкомп'ютерів[ред. | ред. код]
Для ПК, робочих станцій і серверів[ред. | ред. код]
- SGI: IRIX
- DEC / Compaq: Digital Unix / Tru64
- eComStation (різновид OS/2 Warp 4)
- NeXTSTEP, OPENSTEP
Для мобільних пристроїв[ред. | ред. код]
Сучасні операційні системи (комерційні)[ред. | ред. код]
Для мейнфреймів[ред. | ред. код]
Для персональних комп'ютерів і серверів[ред. | ред. код]
- Apple: MacOS X / OS X: 10.0, 10.1, 10.2, 10.3, 10.4, 10.5, 10.6, 10.7, Mountain Lion (10.8), Mavericks (10.9), MacOS Server
- Microsoft: Windows (XP, Vista, 7, 8, 8.1, 10, 11), Windows Server (2000, 2003, 2008, 2012)
- Oracle: Solaris
Сучасні операційні системи (вільні)[ред. | ред. код]
- Linux
- BSD: 386BSD, FreeBSD, OpenBSD, NetBSD, DragonFly BSD
- OpenSolaris (проєкт з відкриття кодів Solaris)
- Apple Darwin (ядро XNU)
- GNU Hurd (ядро GNU Mach)
- FreeDOS
- Illumos (форк ядра OpenSolaris)
ОС для мобільних пристроїв[ред. | ред. код]
- Google: Android, Fuchsia
- Apple: iOS, iPadOS, macOS, watchOS
- Microsoft: Windows CE і варіації такі як Windows Mobile та Windows Phone, всі троє замінені Windows IoT
- Samsung: Tizen, Bada
- Blackberry: BlackBerry OS
- Firefox OS
Системи реального часу[ред. | ред. код]
- QNX
- VxWorks
- LynxOS
- T-Kernel, TRON OS, ITRON
- RTEMS
- eCos
- ThreadX
- Integrity
- OS-9 / OS-9000
- Contiki
- Nucleus RTOS
- OSE від ENEA
- OSEK[de]
- uC/OS-II для мікроконтролерів
ОС для маршрутизаторів[ред. | ред. код]
- Cisco: CatOS, Cisco IOS, PIX OS
- Juniper Networks: JUNOS
- LinkBuilder від 3Com
- MikroTik RouterOS від MikroTik
- OpenWrt
ОС для МініАТС[ред. | ред. код]
Дослідницькі операційні системи[ред. | ред. код]
- Bell Labs: Plan 9, Inferno
- Minix
- Amoeba[1] (розроблена Ендрю Таненбаумом)
- Bluebottle OS (AOS, A2, Оберон (операційна система))
Любительські операційні системи[ред. | ред. код]
Зі сотень проєктів аматорських ОС слід виділити такі, більш-менш відомі:
- MenuetOS, KolibriOS: написані на мові асемблера x86
- ReactOS (вільний клон Windows NT)
- Syllable Desktop (розвивається як продовження AtheOS)
- SkyOS
- Haiku вільний клон BeOS
Інші OC[ред. | ред. код]
- Rhapsody
- SSS-PC (Розроблена в Токійському Університеті)
- EROS
- AROS — Amiga Research OS, AmigaOS-подібна для процесорів x86 [1] [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Nemesis дослідницька ОС від Кембріджського Університету[2]
- TUNES, 1994
- V (operating system) Stanford, ранні 1980-ті.
- ОС Oberon (розроблена у Федеральній вищій технічній школі Цюриха під керуванням Ніклауса Вірта для робочих станцій Ceres і Chameleon)
- Pick (ліцензована і перейменована)
- OSD/XC від Fujitsu-Siemens (BS2000 портована для емуляції на Sun платформи SPARC)
- Fujitsu: OS-IV (на основі ранньої MVS від IBM), MSP, (спадкоємець OS-IV)
- Datalight: ROM-DOS (сумісна з MS-DOS, для вбудованих систем) [2] [Архівовано 6 січня 2010 у Wayback Machine.]
Вигадані операційні системи[ред. | ред. код]
Неіснуючі операційні системи, що згадуються в жартах, книгах, фільмах тощо:
- ALTIMIT_OS — Із світу .hack
- Hyper OS — З Patlabor
- Wheatonix — першоквітневий жарт.
- Digitronix — з The Hacker Files
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Опис операційної системи amoeba (розробка закінчена в 1996 році). Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 5 січня 2013.
- ↑ Nemesis Operating System. Архів оригіналу за 23 грудня 2006. Процитовано 17 грудня 2006.
Посилання[ред. | ред. код]
|