Список плазунів Сербії
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач TnoXX (внесок, журнали) о 16:06 UTC (492 хвилини тому). |
Українська назва/Локальна нава | Біноміальна назва | Родина | Ряд | Статус ЄЧС/МСОП | Ареал проживання | Зображення | Виноски |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Веретільниця східна (серб. istočni slepić) |
Anguis colchica (Nordmann, 1840) |
Anguidae | Squamata | LC | Сербія є країною, де пролягає кордон ареалів A. colchica та A. fragilis: південь Банату та північний схід країни є ареалом виключно першого виду, територією, де мешкають обидва види є Поморав'я та східна частина країни, потенційно спільними ділянками можуть бути Шумадія та центр Сербії. Надає перевагу вогким місцинам з розвинутою рослинністю, найчастіше трапляється в лісах, інколи на луках чи в садах. | [1][2] | |
Веретільниця ламка (серб. slepić) |
Anguis fragilis Linnaues, 1758 |
LC | Трапляється по всій країні, окрім Банату та північного сходу. Як і попередній вид полюбляє ліси, але часто на неї можна натрапити у місцях переходу густої лісової рослинності до більш трав'яної чи чагарникової, наприклад на узліссях чи на лісових галявинах. | [1][3] | |||
Мідянка звичайна (серб. smukulja) |
Coronella ausriaca Laurenti, 1768 |
Colubriadae | LC | Загалом поширена по всій Сербії, однак дещо рідше трапляється в сербській частині Паннонії, тобто на півночі країни, і то в основному вздовж Сави чи Дунаю, а також в районі Фрушка гора та Вршацьких гір. Для змії характерне розмаїття оселищ, але в основному мешкає серед рідколісся, на відкритих територіях з бідною рослинністю, на кам'яних берегах річок. | [4][5] | ||
Полоз жовточеревий (серб. stepski smuk) |
Dolichophis caspius
(Gmelin, 1789) |
LC | Не трапляється на північному заході країни, в інших частинах країни трапляється фрагментарно, що пов'язано з малою кількістю степових та лісостепових ділянок, які змія полюбляє. У Тисо-Дунайській низовині насамперед поширена в районі Фрушка гора та Деліблатських пісків, в долинах Сави, Тиси, Дунаю. | [4][6] | |||
Полоз чотирисмугий (серб. četvoroprugi smuk) |
Elaphe quatuorlineata
(Lacepède, 1789) |
LC | Ареал поширення обмежений невеликою ділянкою на південному сході, здебільшого в долині Пчині, де є необхідний середземноморський клімат. У Сербії пролягає північна межа поширення змії. Оселищами виступають чагарники, узлісся, сади, порослі скелі. | [4][7] | |||
Полоз оливковий (серб. šilac) |
Platyceps najadum
(Eichwald, 1831) |
LC | Ареал цього полоза ідентичний такому в E. quatuorlineta — долина Пчині. У Сербії пролягає північна межа поширення змії. Ксерофільний вид, полюбляє кам'янисті або скелясті біотопи з травою та кущами, узлісся, не цурається закинутих будов чи фруктових садів. | [4][8] | |||
Полоз ескулапів (серб. eskulapov smuk) |
Zamenis longissimus
(Laurenti, 1768) |
LC | Ареал поширення в Сербії подібний до такого у C. austriaca. Цей полоз полюбляє ліси, однак не є рідкістю побачити його на берегах річок, серед сільськогосподарських угідь, на болотах. | [4][9] | |||
Гекон середземноморський (серб. Kočijev gekon) |
Mediodactylus kotschyi
(Steindachner, 1870) |
Gekkonidae | LC | Єдина автохтонна популяція — це та, яка трапляється в Призрені. Інші популяції (Новий Сад, Белград, Панчево, Смедерово, Ниш, Сремська Митровиця) є інтродукованими. У Сербії цей гекон практично завжди трапляється у людських будинках та в кам'яних будовах. | [10][11] | ||
Гекон турецький (серб. kućni gekon) |
Hemidactylus turcicus
(Linnaeus, 1758) |
LC | Інтродукований (радше за все випадково завезений автобусами та вантажними машинами) та синатропний вид, через свої температурні вбодобання у Сербії трапляється лише в антропогенних ландшафтах. Описаний в Белграді, Бачка-Паланці, Сенті, Ниші, селі Челарево. | [12][13] | |||
Алгіроідес далматинський
(серб. ljuskavi gušter) |
Algyroides nigropunctatus
(Duméril et Bibron, 1839) |
Lacertidae | LC | Трапляється виключно в гірській місцевості на південному сході країни (Косово) у долині річок Білий Дрин та Призренської Бистриці. Життєдіяльність пов'язана з карстами у цій місцевості. | [14][15] | ||
Ящірка лучна (серб. šumski gušter) |
Darevskia praticola
(Eversmann, 1834) |
NT | Фрагментовані популяції трапляються в центрі та півдні країни, не трапляються на крайній півночі. Полюбляє луки, лісові галявини, є видом, що надає перевагу вогким та тінистим місцинам. | [14][16] | |||
Ящірка прудка
(серб. livadski gušter) |
Lacerta agilis
Linnaeus, 1758 |
LC | Ящірка надає перевагу територіям з континентальним та альпійським кліматом і уникає теплих чи посушливих місцин, відповідно у Сербії вона, хоча і трапляється по всій країні, але особливо чисельна у Воєводині, а на південь від Сави та Дунаю, якшо і трапляється, то в горах на висоті від 600 метрів на рівнем моря. | [14][17] | |||
Ящірка трисмуга (серб. balkanski zelembać) |
Lacerta trilineata
Bedriaga, 1886 |
LC | Нечасті знахідки (поблизу гір Руян[en], Карадаг та селища Старац[en]) стосуються крайнього півдня країни поблизу кордону з Македонією (звідки ящірка і дісталася Сербії), де в долинах річок Пчиня та Вардар формується середземноморський клімат, необхідний для життєдіяльності L. trilineata. | [18][19] | |||
Ящірка зелена (серб. zelembać) |
Lacerta viridis
(Laurenti, 1768) |
LC | Поширена по всій Сербії, але особливо на півночі, де наявні необхідні оселища: добре освітлені рідколісся, узлісся, поля, порослі насипи. Найбільші популяції трапляються на території Деліблатський та Пешчарських пісків, лесових берегів Сави та Дунаю, біля Фушка гора. | [14][20] | |||
Стінна ящірка Ерхарда
(серб. južni zidni gušter) |
Podarcis erhardii
(Bedriaga, 1882) |
LC | У Сербії наявна тільки на крайньому півдні та південному сході в Косово, в долинах річок Південна Морава та Пчиня. Полюбляє теплі, а то і посушливі, кам'янисті та скелясті місцини з густою чагарниковою рослинністю чи серед рідколісся. | [14][21] | |||
Ящірка мурова (серб. zidni gušter) |
Podarcis muralis
(Laurenti, 1768) |
||||||
Ящірка кримська (серб. stepski gušter) |
Podarcis tauricus
(Pallas, 1814) |
||||||
Ящірка живородна (серб. živorodni gušter або planinski gušter) |
Zootoca vivipara
(Lichtenstein, 1823) |
||||||
Вуж звичайний (серб. belouška) |
Natrix natrix
(Linnaeus, 1758) |
Natricidae | |||||
Вуж водяний (серб. ribarica) |
Natrix tessellata
(Laurenti, 1768) |
||||||
Коротконіжка європейська (серб. kratkonogi gušter) |
Ablepharus kitaibelii | Scincidae | |||||
Гадюка носата (серб. poskok) |
Vipera ammodytes
(Linnaeus, 1758) |
Viperidae | |||||
Гадюка звичайна (серб. šarka) |
Vipera berus
(Linnaeus, 1758) |
||||||
Гадюка лучна (серб. šargan) |
Vipera ursinii
(Bonaparte, 1835) |
||||||
Черепаха болотна
(серб. barska kornjača) |
Emys orbicularis (Linnaeus, 1758) |
Emydidae | Testudines | NT | |||
Червоновуха черепаха звичайна (серб. crvenouha/žutouha/kamberlendska kornjača) |
Trachemys scripta | ||||||
Черепаха середземноморська (серб. grčka kornjača) |
Testudo graeca
Linnaeus, 1758 |
Testunididae | |||||
Черепаха балканська (серб. šumska kornjača) |
Testudo hermanni
Gmelin, 1789 |
- ↑ а б Urošević, Aleksandar; Tomović, Ljiljana; Crnobrnja-Isailović, Jelka; Krizmanić, Imre; Ajtić, Rastko; Labus, Nenad; Anđelković, Marko; Nikolić, Sonja; Jović, Danko (2020). Distribution of the slow worm (Anguis fragilis complex) with possible species delimitation in Serbia. Bulletin of the Natural History Museum (англ.). № 13. с. 253—265. doi:10.5937/bnhmb2013253U. ISSN 1820-9521. Процитовано 14 листопада 2024.
- ↑ Bowles, P. Eastern Slow Worm (Anguis colchica). МСОП (англ.) . МСОП. Процитовано 14 листопада 2024.
- ↑ Bowles, P. Slow Worm (Anguis fragilis) (англ.) . МСОП. Процитовано 14 лтстопада 2024.
- ↑ а б в г д Tomović, Ljiljana; Urošević, Aleksandar; Ajtić, Rastko; Krizmanić, Imre; Simović, Aleksandar; Labus, Nenad; Jović, Danko; Krstić, Milivoj; Đorđević, Sonja (6 квітня 2015). CONTRIBUTION TO THE KNOWLEDGE OF DISTRIBUTION OF COLUBRID SNAKES IN SERBIA. Ecologica Montenegrina. Т. 2, № 3. с. 162—186. doi:10.37828/em.2015.2.22. ISSN 2336-9744. Процитовано 14 листопада 2024.
- ↑ Bowles, P. Smooth Snake (Coronella austriaca) (англ.) . МСОП. Процитовано 14 листопада 2024.
- ↑ Bowles, P. Large Whip Snake (Dolichophis caspius) (англ.) . МСОП. Процитовано 15 листопада 2024.
- ↑ Bowles, P. Four-lined Snake (Elaphe quatuorlineata) (англ.) . МСОП. Процитовано 15 листопада 2024.
- ↑ Bowles, P. Dahl's Whip Snake (lPlatyceps najadum) (англ.) . МСОП. Процитовано 15 листопада 2024.
- ↑ Bowles, P. Aesculapian Ratsnake (Zamenis longissimus) (англ.) . МСОП. Процитовано 15 листопада 2024.
- ↑ Urošević, Aleksandar; Maričić, Marko; Vučić, Tijana; Žikić, Vladimir; Stanković, Saša; Šević, Mirko; Anđelković, Marko (7 грудня 2021). New findings of Kotschy's gecko, Mediodactylus kotschyi (Steindachner, 1870) in Serbia, with a particular focus on recently recorded populations in Niš and Sremska Mitrovica. doi:10.5281/ZENODO.5763846. Процитовано 15 листопада 2024.
- ↑ Bowles, P. Kotschy's Gecko (Mediodactylus kotschyi) (англ.) . МСОП. Процитовано 15 листопада 2024.
- ↑ Urošević, Aleksandar; Anđelković, Marko; Maričić, Marko; Vučić, Tijana; Šević, Mirko; Tokić, Goran; Tomović, Ljiljana (13 січня 2023). Further introductions and population establishment of Hemidactylus turcicus (Linnaeus, 1758) in Serbia (Squamata: Gekkonidae). Herpetology Notes (англ.). Т. 16. с. 21—24. ISSN 2071-5773. Процитовано 16 листопада 2024.
- ↑ Bowles, P. Turkish Gecko (Hemidactylus turcicus) (англ.) . МСОП. Процитовано 16 листопада 2024.
- ↑ а б в г д Urošević, Aleksandar; Ljubisavljević, Katarina; Tomović, Ljiljana; Krizmanić, Imre; Ajtić, Rastko; Simović, Aleksandar; Labus, Nenad; Jović, Danko; Golubović, Ana (18 квітня 2015). CONTRIBUTION TO THE KNOWLEDGE OF DISTRIBUTION AND DIVERSITY OF LACERTID LIZARDS IN SERBIA. Ecologica Montenegrina. Т. 2, № 3. с. 197—227. doi:10.37828/em.2015.2.26. ISSN 2336-9744. Процитовано 16 листопада 2024.
- ↑ Bowles, P. Algyroides nigropunctatus (англ.) . МСОП. Процитовано 16 листопада 2024.
- ↑ Bowles, P. (P.). Meadow Lizard (Darevskia praticola) (англ.) . МСОП. Процитовано 16 листопада 2024.
- ↑ Bowles, P. Sand Lizard (Lacerta agilis) (англ.) . МСОП. Процитовано 16 листопада 2024.
- ↑ Anđelković, Marko; Lakušić, Margareta; Bjelica, Vukašin; Maričić, Marko; Danon, Gorana; Urošević, Aleksandar; Tomović, Ljiljana (20 квітня 2022). Balkan green lizard, Lacerta trilineata (Squamata: Lacertidae): a new species for the Serbian herpetofauna. Herpetology Notes (англ.). Т. 15. с. 211—214. ISSN 2071-5773. Процитовано 16 листопада 2024.
- ↑ Bowles, P. Balkan Green (Lizard Lacerta trilineata) (англ.) . МСОП. Процитовано 16 листопада 2024.
- ↑ Bowles, P. Lacerta viridis (англ.) . МСОП. Процитовано 16 листопада 2024.
- ↑ Bowles, P. Erhard's Wall Lizard (Podarcis erhardii) (англ.) . МСОП. Процитовано 16 листопада 2024.
- Сербська герпетологічна спільнота (серб.) . Srbsko herpetološko društvo Milutin Radovanovic. Процитовано 14 листопада 2024.
- Reptiles in Serbia - Distribution and diversity patterns. Bulletin of the Natural History Museum (англ.) . 7 (1): 149—169. 2014. doi:10.5937/bnhmb1407129T.
- An updated checklist of the Serbian batracho- and herpetofauna. Bulletin of the Natural History Museum (англ.) . 15: 129—158. 2022. doi:10.5937/bnhmb2215149U.