Перейти до вмісту

Спірос Васіліу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Спірос Василіу)
Спірос Васіліу
грец. Σπύρος Βασιλείου Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження16 червня 1903(1903-06-16)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Galaxidid[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть22 березня 1985(1985-03-22)[5][1] (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Афіни, Греція[1][6][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Греція[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняАфінська школа витончених мистецтв (1926)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник Редагувати інформацію у Вікіданих
НапрямокThirties Generationd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки творчості1922[5] — 1985[5]
Роботи в колекціїBasil & Elise Goulandris Foundation Museum, Athensd[8], Averoff Galleryd[9], Національна художня галерея[6] і Municipal Gallery of Larissad[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васіліу.

Спірос Васіліу (грец. Σπύρος Βασιλείου, 1903, Галаксіді, Фокіда — 1985) — грецький художник, гравер, ілюстратор і театральний художник. Він став широко відомими в 1930-х роках, коли отримав Приз Бенакі[11] від Афінської академії, лауреат премії Гуггенхайма (1960). Автор понад 6 тисяч робіт[12]; один з перших грецьких художників поп-арту.

Творча біографія

[ред. | ред. код]

Живопис

[ред. | ред. код]

Спірос Васіліу народився 1903 року в місті Галаксіді, Фокіда. Мер міста зібрав кошти, аби 1921 року відправити Спіроса навчатися в Афінській школі витончених мистецтв. Першим вчителем Васіліу став Александрос Калудіс (1921—1923), згодом він навчався у Нікіфороса Літраса. 1929 року відбулася перша персональна виставка Спіроса Васіліу, а вже 1930 року він здобув Приз Бенакі за проект церкви святого Діонісія в афінському районі Колонакі.

В цей час Спірос Васіліу став також одним із засновників мистецької групи «Техні» і «Статмі». Він представляв Грецію на Венеціанському бієнале 1934 і 1964 року, провів виставки в Александрії 1957 року, взяв участь у Дворічнику мистецтва Сан-Паулу 1959 року. Між тим 1955 року він розробив і виконав розпис православної церкви святого Костянтина в Детройті. 1960 року його автобіографічна робота «Світло і тіні» була виставлена ​​в Музеї Гуггенхайма в Нью-Йорку. В 1975 і 1983 році його роботи були представлені в ретроспективній виставці Національної художньої галереї.

Художня манера Васіліу

[ред. | ред. код]

Спірос Васіліу — визнаний майстер перетворення сучасного міського середовища, він часто зображував на своїх полотнах незграбне розростання сучасного міста, яке оточило його будинок в Афінах біля підніжжя Афінського акрополя і Парфенона. Його художня манера поєднала в собі монохромне тло і неортодоксальне позиціювання об'єктів. Він віддавав належне візантійському іконопису, розміщуючи символи повсякденного грецького на золотому тлі або на тлі морської блакиті дуже подібно до релігійних символів, які супроводжуються золотом у релігійному мистецтві. Олійними та акварельними фарбами Спірос Васіліу писав природні і міські простори, портрети, натюрморти, сцени повсякденного життя, поєднуючи селективних елементи кубізму та імпресіонізму.

Інші види мистецтва

[ред. | ред. код]

Впродовж багатьох років Васіліу вивчав театр[13]. Ще 1927 року він розробив декорації і костюми для сценічної постановки[14]. Він також працював у кіно. Серед відомих проектів адаптації Евріпіда Міхаліса Какоянніса (1962) та «Електра» у головній ролі із Ірині Паппа та Маносом Катракісом, близьким другом Васіліу.

В роки німецької окупації Греції (1941—1945), коли живопис дещо втратив свою актуальність, Спірос Васіліу звернувся до гравюри та ксилографії. Такі роботи, як «Поховання Палами» і «Скорботні калавритці» (1943) стали відомими у Греції символами свободи. Його творчість у ці роки також включає ілюстрації і підпільні видання трьох томів рукописів, а також гравюри на для журналів.

Ательє Спіроса Васіліу

[ред. | ред. код]

Будинок і студія Спіроса Васіліу відкриті для публіки як музей у червні 2004 року за сприяння Міністерства культури Греції. Музей представляє творчий доробок одного з найвідоміших митців сучасного грецького мистецтва, показуючи велику кількість його робіт — картини і театральні проекти, а також будинок, в якому жив художник. Музей розташований в кварталі від стародавнього Одеону Ірода Аттика та Афінського акрополя.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д http://dp.iset.gr/en/artist/view.html?id=1080
  2. ↑ http://www.eikastikon.gr/kritikesparousiaseis/kyriazi_vasileiou_en.html
  3. ↑ http://petersgallery.com.cy/Peters_Auctions/biographies.html
  4. ↑ http://www.askart.com/askart/artist.aspx?artist=11077411
  5. ↑ а б в RKDartists
  6. ↑ а б в https://www.nationalgallery.gr/el/zographikh-monimi-ekthesi/painter/basileiou-spuros.html
  7. ↑ Catalog of the German National Library
  8. ↑ https://goulandris.gr/el/artwork/vassiliou-spyros-an-azure-day
  9. ↑ https://www.searchculture.gr/aggregator/edm/AveroffMuseum/000123-43
  10. ↑ http://www.larissa-katsigras-gallery.gr/gallery/el/artist/vasileiou-spuros
  11. ↑ [[https://web.archive.org/web/20120208203420/http://news.kathimerini.gr/4dcgi/_w_articles_civ_2_19/03/2011_436266 Архівовано 8 лютого 2012 у Wayback Machine.] Φως και χρώματα του Σπύρου Βασιλείου, 19-03-11, Катимеріні]
  12. ↑ [[https://web.archive.org/web/20120208045125/http://www.tovima.gr/culture/article/?aid=359705 Архівовано 8 лютого 2012 у Wayback Machine.] Σπύρος Βασιλείου: Ο ζωγράφος με τα 6.000 έργα, 10/10/2010, То Віма]
  13. ↑ Ο Σπύρος Βασιλείου και το θέατρο: έκθεση στο Μουσείο Μπενάκη, 22 Μαρτίου 2011, culturenow.gr. Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 30 березня 2011. [Архівовано 2012-02-06 у Wayback Machine.]
  14. ↑ [[https://web.archive.org/web/20120201191459/http://entertainment.in.gr/html/ent/272/ent.103272.asp Архівовано 1 лютого 2012 у Wayback Machine.] Ο Σπύρος Βασιλείου και το θέατρο, in.gr]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Спірос_Васіліу