Сремська жупанія
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Сремська жупанія (хорв. Srijemska županija, угор. Szerém vármegye, серб. кир.: Сремска жупаниjа) — адміністративно-територіальна одиниця (жупанія) Королівства Хорватія і Славонія, що входило до угорської частини дуалістичної Австро-Угорщини. Охоплювала історичну область Срем. Простягалась уздовж правого (південного) берега Дунаю і лівого (північного) берега Сави аж до їхнього злиття. Її адміністративним центром був Вуковар.
До XIII століття в цій області було утворено дві жупанії (комітати): Сремська (на сході) і Вуковарська (на заході). Сремська жупанія (комітат) була в середні віки адміністративною одиницею Угорського королівства. 1521 року цю територію захопила Османська імперія, розформувавши обидві жупанії. 1544 року ці землі включили в османський Сремський санджак. 1688 року Габсбурзька монархія відвоювала в Османської імперії одну частину Срему, відібравши в 1718 році іншу. Всю область було включено до складу Військової границі, яка тоді розширилася від Західної Славонії, де її було встановлено 1683 року, аж до Трансільванії.
Сремську жупанію було відновлено 1745 року у складі Королівства Славонія, яке входило і в габсбурзьке Королівство Хорватія, і в габсбурзьке Угорське королівство. Королівство Славонія населяли переважно серби й хорвати.
У 1848 і 1849 роках територія жупанії входила до складу Сербського воєводства — сербської автономної області, проголошеної на травневій скупщині у Карловцях. У 1849—1860 роках ця місцевість належала до австрійської коронної землі Сербське воєводство і Тімішоарський Банат.
Після 1860 року Сремську жупанію було знову відновлено та включено до Королівства Славонія, яке на той час було відокремленою провінцією Габсбургів. У 1867 році внаслідок порозуміння між австрійцями та угорцями Королівство Славонія ввійшло в Транслейтанію (ту половину Австро-Угорщини, якою керували з Будапешта), а за угорсько-хорватською угодою 1868 року його включили в Королівство Хорватії і Славонії — формально окреме королівство у складі Угорського королівства, яке мало певний рівень автономії та власного керівника — бана.
Після Першої світової війни територія Сремської жупанії у 1918 році ввійшла до складу новоутвореного Королівства сербів, хорватів і словенців, що було підтверджено Сен-Жерменським договором у вересні 1919 року.[1] З 1918 по 1922 рік Сремська жупанія була офіційною адміністративно-територіальною одиницею Королівства сербів, хорватів і словенців, перетворившись потім на однойменну область (де-факто створену 1924 року[2]).
1900 року жупанія налічувала 381 739 жителів, які поділялися на такі мовні спільноти:[3]
- сербська: 168 982 (44,3 %)
- хорватська: 100 360 (26,3 %)
- німецька: 67 027 (17,6 %)
- угорська: 23 539 (6,2 %)
- словацька: 11 415 (3,0 %)
- руська: 4 345 (1,1 %)
- румунська: 601 (0,2 %)
- інші чи невідомі: 5 470 (1,4 %)
Згідно з переписом населення 1900 р., жупанія включала такі релігійні громади:[4]
- православні: 172 818 (45,3 %)
- римокатолики: 171 142 (44,8 %)
- лютерани: 22 473 (5,9 %)
- кальвіністи: 5 750 (1,5 %)
- грекокатолики: 4 681 (1,2 %)
- юдеї: 3 894 (1,0 %)
- унітаріани: 2 (0,0 %)
- інше чи невідомі: 979 (0,3 %)
1910 року жупанія налічувала 414 234 жителі, які поділялися на такі мовні спільноти:[3]
- сербська: 183 109 (44,2 %)
- хорватська: 106 198 (25,6 %)
- німецька: 68 086 (16,4 %)
- угорська: 29 522 (7,1 %)
- словацька: 13 841 (3,3 %)
- руська: 4 642 (1,1 %)
- румунська: 587 (0,1 %)
- інші чи невідомі: 8 249 (2,0 %)
Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади:[4]
- православні: 189 007 (45,6 %)
- римокатолики: 182 140 (44,0 %)
- лютерани: 25 927 (6,3 %)
- кальвіністи: 7 512 (1,8 %)
- грекокатолики: 5 722 (1,4 %)
- юдеї: 3 779 (0,9 %)
- унітаріани: 7 (0,0 %)
- інше чи невідомі: 140 (0,0 %)
Жупанія на початку ХХ ст. мала такий адміністративно-територіальний поділ:
| Дистрикти | |
|---|---|
| Район | Столиця |
| Irig | Іриг |
| Mitrovica | Митровиця |
| Ruma | Рума |
| Stara Pazova | Стара Пазова |
| Šid | Шид |
| Ilok | Ілок |
| Vinkovci | Вінковці |
| Vukovar | Вуковар |
| Zemun | Земун |
| Županja | Жупаня |
| Муніципальні міста | |
| Земун | |
| Міські округи | |
| Сремські Карловці | |
| Петроварадин | |
| Митровиця | |
- ↑ Treaty of Saint-Germain (1919) — Britannica Online Encyclopedia
- ↑ ARHiNET arhivski informacijski sistem
- ↑ а б KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 6 грудня 2012. [Архівовано 2015-06-02 у Wayback Machine.]
- ↑ а б KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 грудня 2012. [Архівовано 2021-05-06 у Wayback Machine.]
- ARHINET — Srijemska županija (хор.)
- Taube, Friedrich Wilhelm von (1777). Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien. Т. 1. Leipzig. (нім.)
- Taube, Friedrich Wilhelm von (1777). Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien. Т. 2. Leipzig. (нім.)
- Taube, Friedrich Wilhelm von (1778). Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien. Т. 3. Leipzig. (нім.)
 | Угорщина | Абауй-Торна • Арад • Арва • Бараня • Барш • Бач-Бодрог • Бекеш • Берег • Бігар • Боршод • Ваш • Веспрем • Гемер-Кішхонт • Дьєр • Зала • Земплін • Зойом • Комаром • Крашшо-Серень • Ліпто • Мармарош • Мошон • Нітра • Ноград • Пешт-Піліш-Шольт-Кішкун • Пожонь • Сабольч • Сатмар • Спиш • Сіладь • Темеш • Толна • Торонтал • Тренчен • Туроц • Угоча • Унг • Феєр • Гайду • Гевеш • Хонт • Чанад • Чонград • Шарош • Шомодь • Шопрон • Естергом • Яс-Надькун-Солнок |  |
|---|---|---|---|
| Семигород | Алшо-Фехер • Бестерце-Насод • Брашшо • Кіш-Кюкюлле • Колож • Марош-Торда • Надь-Кюкюлле • Себен • Сольнок-Добока • Торда-Араньош • Удвархей • Фогараш • Гаромсек • Гуньяд • Чік | ||
| Хорватія-Славонія | |||
.svg){kind=small}