Срібний Бір (станція)

Станція Срібний Бір Мале кільце Московської залізниці; Московська залізниця; Москва
	55°48′07″ пн. ш. 37°29′45″ сх. д. / 55.80194° пн. ш. 37.49583° сх. д.
Рік відкриття	1908 (117 років)
Тип	проміжна
Платформ	4
Відстань до 47,1, км	перетину з головним ходом Жовтневої залізниці
Код станції	198616 ?
Код «Експрес-3»	?
Послуги
Срібний Бір
Срібний Бір на Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Срібний Бір (значення).

Срібний Бір (рос. Серебряный Бор) — вузлова залізнична станція Малого кільця Московської залізниці у Москві. Входить до складу Московсько-Курського центру організації роботи залізничних станцій ДЦС-1 Московської дирекції управління рухом. За основним застосуванням є проміжною, за обсягом роботи віднесена до 4-го класу. Раніше була дільничною станцією. Розташована на межі районів Сокіл та Щукино, між вулицею Панфілова та Великим Волоколамським проїздом. Над північною горловиною станції пролягає Волоколамське шосе, над південною — вулиця Народного Ополчення.

Інфраструктура

Від північної горловини станції відгалужується електрифікована сполучна гілка на станцію Підмосковна Ризького напрямку Московської залізниці вздовж вулиці Костянтина Царьова (початкова позначення — гілка № 28), до середини XX століття існувала друга гілка (гілка № 29) на Ризький напрямок, до платформи Покровсько-Стрешнєво). Від південної горловини відгалужується під'їзна колія до Курчатовського інституту і до промзони біля нього, що пролягає вздовж вулиці Берзарина.

Історія

Станція відкрита 19 липня 1908 року, від якої одночасно урочисто відкрито рух поїздів на Московській малій кільцевій залізниці^[1]. Назва станції не пов'язана з лісопарком Срібний Бір, а походить від навколишнього лісового масиву^[2].

Примітки

↑ Карен Агабабян. Инвесторов посчитают по осени. Гудок, Выпуск № 90 (25525). 2 червня 2014. [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
↑ Н. Н. Останкович. Путеводитель по Московской окружной железной дороге. — М., 1912. — С. 76.

Посилання

Справочник железнодорожных станций. [Архівовано 13 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Забытое кольцо Москвы. [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]

[1] Карен Агабабян. Инвесторов посчитают по осени. Гудок, Выпуск № 90 (25525). 2 червня 2014. [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.]

[2] Н. Н. Останкович. Путеводитель по Московской окружной железной дороге. — М., 1912. — С. 76.

[1]

[2]