Перейти до вмісту

Старий Мізунь

Координати: 48°55′14″ пн. ш. 23°52′26″ сх. д. / 48.92056° пн. ш. 23.87389° сх. д. / 48.92056; 23.87389
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Старий Мізунь
Церква Воздвиження Чесного Хреста (мур.), 1886 р.
Церква Воздвиження Чесного Хреста (мур.), 1886 р.
Церква Воздвиження Чесного Хреста (мур.), 1886 р.
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Тер. громада Вигодська громада
Код КАТОТТГ UA26060070160062331 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1515
Населення 2879
Площа 17,21 км²
Густота населення 167,29 осіб/км²
Поштовий індекс 77543
Телефонний код +380 3477
Географічні дані
Географічні координати 48°55′14″ пн. ш. 23°52′26″ сх. д. / 48.92056° пн. ш. 23.87389° сх. д. / 48.92056; 23.87389
Водойми Мізунка
Місцева влада
Адреса ради 77543, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, с. Старий Мізунь, вул. Кропивнянська, 2
Карта
Старий Мізунь. Карта розташування: Україна
Старий Мізунь
Старий Мізунь
Старий Мізунь. Карта розташування: Івано-Франківська область
Старий Мізунь
Старий Мізунь
Мапа
Мапа

CMNS: Старий Мізунь у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Старий Мізунь — село в Вигодській громаді Калуського району Івано-Франківської області України. Неподалік села розташована гідрологічна пам'ятка природи — Болото Ширковець.

Історія

[ред. | ред. код]

У податковому реєстрі 1515 року в селі документувалося 8 ланів (близько 200 га) оброблюваної землі[1]. 1939 року тут проживало 5060 мешканців (4520 українців, 280 поляків, 80 латинників, 160 євреїв, 20 німців та інші національності[2]).

У 1944 р. 126 людей вбили угорці.[3]

За даними облуправління МГБ у 1949 р. у Вигодському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селі Старий Мізунь.[4]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 2851 99.03%
російська 22 0.77%
польська 2 0.07%
словацька 2 0.07%
румунська 1 0.03%
угорська 1 0.03%
Усього 2879 100%

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 165 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  2. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  3. Степан МАКАРЧУК. ВТРАТИ НАСЕЛЕННЯ ГАЛИЧИНИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945)
  4. Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — ISBN 966-8090-63-2
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. Відтинок «Магура». (Калуська округа). Спогади. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2015.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Наум Наталія Михайлівна // Видатні діячі культури та мистецтв Буковини. — Вип. 2. — Чернівці, 2012. — С. 22.
  • Вишневська С. Цього тижня минули перші десять днів, як пішла з життя Наталя Наум: [акторка Чернівецького муздрамтеатру] // Версії. — 2004. — 2–4 квіт.
  • Світло Наталі Наум житиме у людських душах: [кіноактриса] //Кіно-Театр. — 2009. — № 1. — С. 46–50.

Посилання

[ред. | ред. код]