Старицьківська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Старицьківська волость | ||||
| Центр | Старицьківка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 18 436 (1885) | |||
| Населення | 5648 осіб (1885) | |||
| Густота | 28 осіб / км² | |||
Старицьківська волость — адміністративно-територіальна одиниця Костянтиноградського повіту Полтавської губернії з центром у селі Старицьківка.
Станом на 1885 рік — складалася з 19 поселень, 22 сільських громад. Населення 5648 — осіб (2859 чоловічої статі та 2789 — жіночої), 874 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 3930 | 3720 |
| Приватної власності | 14252 | 8758 |
| Казенної власності | 182 | 182 |
| Іншої власності | 72 | 72 |
| Загалом | 18436 | 12732 |
Основні поселення волості:
- Старицьківка (Ладижинка) — колишнє власницьке село при річці Ладижинська за 45 верст від повітового міста, 185 осіб, 21 двір, православна церква, 4 вітряних млини. за 48 верст — цегельний завод.
- Максимівка (Кандибівка) — колишнє власницьке село при річці Мокрий Тагамлик, 919 осіб, 144 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка, 3 ярмарки на рік, 14 вітряних млинів.
- Тагамлик (Кошманівка) — колишнє власницьке село при річці Мокрий Тагамлик, 1575 осіб, 248 дворів, православна церква, поштова станція, лавка, 27 вітряних млинів.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
