Перейти до вмісту

Старофризька мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Старофризька мова
Поширена вНідерланди, Німеччина, південна Данія.
НосіїНемає. Існувала з 8 до 16 століття.
ПисемністьЛатиниця, англо-фризькі руни
КласифікаціяІндоєвропейські мови
Германські мови
Західногерманські мови
Інгвеонські мови
Англо-фризькі мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3ofs

Старофризька мова — західногерманська мова поширена між VIII та XVI століттям між Рейном та Везером на берегах Північного моря. Старофризька перейшла в середньофризьку, якою говорили з XVI до XIX століття.

Поширення

[ред. | ред. код]
Freeska Landriucht, найстаріший друкований текст старофризькою мовою, 1485 рік.

Фризькі поселенці на узбережжі південної Ютландії (сьогодні північна Фрисландія) також говорили старофризькою, але текстів, які б походили звідти, не знайдено. Мова ранніх мешканців регіону між Зейдерзе та річкою Емс визначається лише за кількома іменами та топонімами.

У ранньому середньовіччі фризи проживали на території від околиць Брюгге (теперішня Бельгія) до річки Везер на півночі Німеччини. В той час старофризька мова була поширена вздовж усього південного узбережжя Північного моря. Цей регіон називають Великою Фризією (Frisia Magna), крім того було багато територій, де компактно проживали фризи. Однак станом на 1300 рік їх територія була посунута назад до Зейдерзе (зараз Ейсселмер), на узбережжі фризька мова вижила лише як субстратна.

Люди, які проживали в теперішніх північній Німеччині та Данії і потім протягом 4 століть селилися в Англії, прийшли з тих самих земель і говорили приблизно тією ж мовою, що і люди, які проживали у Фризії (так називають середньовічну Фрисландію, щоб відрізнити її від теперішнього регіону з такою ж назвою). Цим і пояснюється близькість старофризької та староанглійської мов, які об'єднують в підгрупу англо-фризьких мов германської мовної групи.

Фонетика

[ред. | ред. код]
  • Старофризька мова фонологічно нагадує староанглійську. Зокрема палаталізацію задньоязикового приголосного можна також знайти в староанглійській мові. Наприклад, у той час як тісно пов'язані з ними старонижньонімецька та старонідерландська мови зберегли задньоязиковий приголосний в слові dag (день), в старофризькій — dei, а в староанглійській — dæġ [dæj].
  • Перед голосними германська /k/ змінилась на звук /tʃ/. Старофризька — tzirke (церква) або tzerke, староанглійська — ċiriċe [tʃiritʃe], у той час як в старонижньонімецькій та старонідерландській мовах залишився непаталізований звук /k/ kirika.
  • В ненаголошених складах o переходить в a та і в е, як в староанглійській.
  • Старі прагерманські дифтонги *ai та *au стали ē/ā та ā відповідно.

Граматика

[ред. | ред. код]

Старофризька зберегла відмінкиназивний, родовий, давальний та знахідний.

Відмінювання на прикладі іменника dei (день)

Відмінок Однина Множина
1 Називний відмінок dei/dî degar
2 Родовий відмінок deis/dîs dega
3 Давальний відмінок dei/dî degum/degem
4 Знахідний відмінок dei/dî degar

Порівняння з іншими західногерманськими мовами

[ред. | ред. код]
Старофризька Староанглійська Старонідерландська Давньоверхньонімецька
жир fet fæt fat faz
чоловік mon mon mon, man man
місяць monath monað monath, manuth manod
рада red ræd red, rad rat
інший othar oðer oðar andar
п'ять fif fif fif fimf
нас us us us uns
відомий kuth cuð kuð kund
церква tziurke ćiriće kirika kirihha
місце ledza lećġan leggian legen
кінь hors hors hors, hros hros

Нащадки старофризької мови

[ред. | ред. код]
Двомовний знак з написами німецькою і затерландською фризькою мовами

Через відрізаність осередків фризької мови один від одного, розвинулось три її форми:

З огляду на найвищу кількість носіїв, найуспішнішою на сьогодні є західнофризька мова.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]