Стеван Христич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стеван Христич
Основна інформація
Дата народження19 червня 1885(1885-06-19)[1][2][…]
Місце народженняБелград, Королівство Сербія
Дата смерті21 серпня 1958(1958-08-21)[1][2][…] (73 роки)
Місце смертіБелград, Федеративна Народна Республіка Югославія[4]
ПохованняНовий цвинтар
ГромадянствоСербія
Професіїкомпозитор, диригент, педагог
Жанрикласична музика
ЧленствоСербська академія наук і мистецтв
CMNS: Файли у Вікісховищі

Стеван Христич (серб. Стеван Христић; 19 червня 1885, Белград, Королівство Сербія, нині Сербія — 21 серпня 1958, там же) — сербський композитор, диригент і педагог. Один із основоположників сучасної сербської композиторської школи і один з організаторів музичного освіти. Член Сербської академії наук і мистецтв1950).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї дипломата Кости Христича який у свою чергу був сином відомого політика Ніколи Христича. Початкову музичну освіту здобув у Відні у Петара Стояновича (скрипка) і в Сербській музичній школі в Белграді у Цветко Манойловича (фортепіано) і Стевана Мокраняца (теоретичні предмети).

У 19041908 навчався в Лейпцизькій консерваторії у Штефана Креля, Р. Хофмана (теоретичні предмети) і Артура Нікіша (диригування).

У 1910 вивчав у Москві церковну музику під керівництвом Олександра Кастальського і в Римі під керівництвом Лоренцо Перозі.

Працював у Белграді. З 19081909 викладав в Сербській музичній школі. Диригентський дебют відбувся в 1912 в Національному театрі, чиїм директором Стеван Христич був у 19241934 і одночасно керував та диригував оркестром Белградського філармонічного товариства, брав участь у створенні відкритої в 1937 Музичної академії, де з моменту її заснування до 1950 був професором композиції та інструментування, а в 19431944 — ректором.

У 19521954 — голова Спілки композиторів Сербії, а в 19501953 — голова Спілки композиторів Югославії. Писав хори a cappella, церковну і дитячу музику; романси на вірші югославських поетів; музику до спектаклів і фільмів.

Твори

[ред. | ред. код]
  • балет «Охридська легенда» / Охридска легенда (1947, Белград; 2-я редакція 1958 Москва[5])
  • музична драма «Сутінки» / Сутон (1925; 2-я редакція 1954, Белград)
  • рапсодія для фортепіано з оркестром (1944)
  • ораторія «Воскресіння» / Васкрсење (1912)
  • «Пісня свободи» для хору і оркестру / Песме слободі
  • симфонічна поема «У селі» / На селу (1935)
  • «Враневська сюїта» для камерного оркестру / Врањанска свита (1948)
  • симфонічна фантазія для скрипки (1908)
  • «Осінь» для хору / Јесен
  • «Зірка» для хору
  • «Дубровницький реквієм» для хору / Дубровачко реквіјем (1930)

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б International Music Score Library Project — 2006.
  3. а б Discogs — 2000.
  4. https://web.archive.org/web/20160505073741/http://srpskoblago.rs/stevan-hristic/
  5. поставлений в Московському музичному театрі імені К. С. Станіславського та Вл. І. Немировича-Данченка]]

Посилання

[ред. | ред. код]