Степанов Юрій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Степанов Юрій Костянтинович
рос. Юрий Константинович Степанов
Народився7 червня 1967(1967-06-07)
Рисєвоd, Черемховський районd, Іркутська область, РРФСР, СРСР
Помер3 березня 2010(2010-03-03) (42 роки)
Москва, Росія[1]
  • автомобільна аварія
  • ПохованняТроєкуровське кладовище
    Громадянство СРСР
     Росія
    Діяльністьактор
    Alma materІркутське театральне училищеd (1988) і Російський університет театрального мистецтва (1992)
    ЗакладМайстерня Петра Фоменко
    Роки діяльностіз 1990
    IMDbID 0826784
    Нагороди та премії

    CMNS: Степанов Юрій Костянтинович у Вікісховищі

    Юрій Костянтинович Степанов (рос. Ю́рий Константи́нович Степа́нов; 7 червня 1967, Рисєво, Черемховський район, Іркутська область, РРФСР, СРСР — 3 березня 2010, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно[2][3].

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Народився 7 червня 1967 року в родині агронома[4], що став згодом директором радгоспу, і вчительки[5].

    В 1988 році закінчив Іркутське театральне училище (майстерня В. Товма) з червоним дипломом. За час навчання освоїв декілька професій: йому доводилося працювати каменярем, теслярем, нафтовидобувальником, трактористом.

    В 1992 році закінчив режисерський факультет ГІТІСу, учень режисера Петра Фоменко.

    З 1993 року працював в Московському театрі «Майстерня П. Фоменко».

    Найпомітнішими ролями Юрія Степанова в кіно вважають роль злодія в законі Антипа Глимова з серіалу Миколи Досталя «Штрафбат» та слідчого прокуратури Пафнутьєва в серіалі «Громадянин начальник».

    Вдова актора Ірина Сорокіна, за професією костюмер. На момент смерті чоловіка мала двох синів Костянтина і Дмитра і чекала на третю дитину. Вдова Юрія Степанова народила третього сина 30 березня 2010 року і назвала на честь загиблого батька — Юрієм.

    Загибель

    [ред. | ред. код]

    Загинув на 43-му році життя в 0:45 3 березня 2010 року в Москві в результаті ДТП від множинних травм: повертаючись додому після спектаклю «Три сестри», він зловив попутний автомобіль ВАЗ-2104. Коли машина зупинилася на перехресті, в неї ззаду в'їхав автомобіль «Mazda 6». Водій машини «Mazda» значно перевищив швидкість і, пізно помітивши ВАЗ-2104, що зупинився на перехресті, вдарив ззаду «четвірку» і штовхнув її прямо перед зустрічним автомобілем ВАЗ-2112. Проведений медичний огляд показало, що водій іномарки на момент ДТП був тверезий.

    Похований 6 березня 2010 року на Троєкуровському цвинтарі у Москві поряд з могилою Владислава Галкіна, який помер на 39-му році життя всього за тиждень до загибелі Юрія[6].

    Визнання та нагороди

    [ред. | ред. код]
    • Лауреат премії Московського фестивалю імені Висоцького за роль Бенжаміна у виставі «Шум і лють» (1993 рік)
    • Лауреат премії Міжнародного Фестивалю «Контакт-93» в м. Торунь за роль Линяєва у виставі «Вовки та вівці» (1993 рік)
    • Премія «Чайка» в номінації «Синхронне плавання» — за акторський ансамбль спектаклю «Три сестри» (2004 рік)

    Творчість

    [ред. | ред. код]

    Ролі в театрі

    [ред. | ред. код]

    Фільмографія

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]

    Джерела

    [ред. | ред. код]