Перейти до вмісту

Степанюк Оксана Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Степанюк.
Оксана Степанюк
Зображення
Оксана Степанюк у проєкті «Ethno Fashion by Potlova»
Оксана Степанюк у проєкті «Ethno Fashion by Potlova»
Основна інформація
Дата народження16 червня 1977(1977-06-16) (47 років)
Роки активності1996 — до сьогодні
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Професіяоперна співачка
бандуристка
ОсвітаЖитомирське музичне училище імені Віктора Косенка
Національна музична академія України імені Петра Чайковського
Співацький голослірико-колоратурне сопрано
Інструментибандура
КолективиТокійська опера Фудзівара
Нагороди
Заслужений артист України
Заслужений артист України
CMNS: Файли у Вікісховищі

Оксана Степанюк (англ. Oksana Stepanyuk; нар. 16 червня 1977) — українська оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано, бандуристка-вокалістка. Солістка Токійської опери Фудзівара в Японії. Заслужена артистка України (2011), Посол доброї волі[1][2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Оксана Степанюк народилася в селі Синява Рокитнянського району Київської області у творчій родині (батько — Анатолій Євгенійович, мати — Ольга Миколаївна)[3][4].

Екстерном закінчила Рокитнянську музичну школу по класу бандури, сольного співу та фортепіано у 1992 році. До Житомирського музичного училища ім. Віктора Косенка поступила у 1996 році (клас бандури відомого кобзаря Миколи Нечипоренка)[5]. Училище закінчила із відзнакою. У 1996 році вступила до Національної музичної академії України ім. Петра Чайковсього на оркестрову кафедру (клас професора Сергія Баштана). З 1998 року — паралельне навчання на кафедрі сольного співу (клас народної артистки України Євгенії Мірошниченко)[6].

Оперний дебют відбувся у 2001 році в опері «Царева наречена» Миколи Римського-Корсакова у головній партії Марфи[7].

Повну вищу освіту отримала у 2002 році по закінченню з відзнакою Національної музичної академії України ім. Петра Чайковсього. Кваліфікація — оперна та концертна співачка, концертна виконавиця, викладачка (бандура та сольний спів). Того ж року отримала запрошення до Ватикану на аудієнцію — співати для Папи Римського Івана Павла II.

Міжнародна кар'єра оперної та концертної співачки розпочалася 2003 року із запрошення до Імператорського палацу Японії. Згодом тривають гастролі Україною, Польщею, Німеччиною, Францією, Італією, Чехією, Іраном та Японією (японське турне налічує близько 700 сольних концертів)[8][9][10].

У 2010 році Оксана Степанюк прослуховується до японської опери й отримує безстроковий контакт Токійської опери Фудзівара. З 2017 року працює в Японській Оперній Асоціації. Під час сольних концертів завжди виконує українські композиції, завдяки чому ознайомлює японську аудиторію з культурою та традиціями батьківщини[11][12].

На честь 20-ї річниці незалежності України, у серпні 2011 року Указом Президента України Оксані Степанюк надано звання «Заслужений артист України». У 2012 році за видатні заслуги та високий професіоналізм ім’я співачки занесено на районну Дошку Пошани «Гордість твоя, Рокитнянщино» у розділ «Видатні земляки»[13].

Акторський дебют Оксани Степанюк відбувся у 2018 році на сцені театру у Мацумото у головній ролі японської драми «Юзуру»[14].

Творчість

[ред. | ред. код]

Репертуар Оксани Степанюк складає понад тисячу творів українських та закордонний композиторів — Платон Майборода, Микола Лисенко, Ігор Шамо, Анатолій Кос-Анатольський, Петро Чайковський, Сергій Рахманінов, Вольфганг Амадей Моцарт, Джузеппе Верді, Йоганн Себастьян Бах, Людвіг ван Бетховен, Франц Петер Шуберт, Фридерик Шопен, Йоганн Штраус, Джоаккіно Россіні, Джакомо Пуччіні, Гаетано Доніцетті та інших.

Окрім української, виконує твори англійською, французькою, німецькою, італійською, іспанською, португальською, японською, чеською мовами.

Виступає на японському телебаченні та радіо. Оперна та концертна діяльність відбувається найкращими сценами світу — Tokyo Metropolitan theatre, Kioi Hall, Oji Hall, Tokyo Bunka Kaikan, Orchard Hall Bunkamura (із програмою світових класиків у супроводі симфонічних оркестрів, фортепіано та бандури) та інших. Активно виступає у супроводі провідних оркестрів Японії, зокрема із Токійським симфонічним оркестром, Японським філармонічним оркестром, Tokyo Universal orchestra.

Оперні партії
Кантатно-ораторіальний жанр

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • 2003 — «Український Соловейко»
  • 2006 — «Мир»
  • 2011 — «Збираючи свою любов» (японські пісні у виконанні Оксани Степанюк) (яп. «Ai Wo Tsumuide Oksana Stepanyuk. Nihon No Shirabe Wo Utau»)[15]
  • 2013 — «Аве Марія» (англ. «Ave Maria») (Label «Mis»)[16]
  • 2013 — «Адажіо» (англ. «Adagio») (Label «Mis»)[17]
  • 2014 — «Моя Мрія» (англ. «My Dream») (Label «Mis»)[18]

Визнання та нагороди

[ред. | ред. код]
  • 1992 — Лауреат конкурсу «Молоді таланти» (Київська область, Україна)
  • 1998 — Перша премія та лауреат Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах ім. Гната Хоткевича (м. Харків, Україна)
  • 1999 — Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Нові імена України»
  • 2001 — Перша та третя премії Міжнародного конкурсу-фестивалю (м. Псков, Росія)
  • 2002 — Перша премія Міжнародного конкурсу «Музичний світ» (Фівіццано, Італія)
  • 2006 — Перша премія конкурсу латинської музики (м. Токіо, Японія)
  • 2009 — Краща співачка на XLII прослуховуванні молодих музикантів (м. Токіо, Японія)
  • 2009 — Друга премія Міжнародного музичного конкурсу «Брукхарт» (м. Токіо, Японія) (перша премія не присуджувалась)
  • 2010 — Перша премія Міжнародного конкурсу «Banri no Choujo» (м. Токіо, Японія)
  • 2011 — Перша премія на XXII прослуховуванні (м. Токіо, Японія)
  • 2011, 23 серпня — Заслужена артистка України[2]
  • 2011 — Перша премія V Міжнародного конкурсу (м. Йокогама, Японія)[1]
  • 2013 — Перша премія конкурсу «Chech music» (м. Токіо, Японія)
  • 2014 — Гран-прі та золота медаль Міжнародного конкурсу «FUGA» (м. Токіо, Японія)
  • 2017 — Лауреатка Першої премії імені Миколи Нечипоренка «За продовження славних традицій кобзарського мистецтва» (м. Житомир, Україна)[5]
  • 2019 — Друге почесне місце на вокальному конкурсі оперної співачки Маргарити Гульєльмі та спеціальний приз від примадонни театру «Ла Скала»

Соціальна та благодійна діяльність

[ред. | ред. код]

Оксана Степанюк бере участь та проводить соціальні та благодійні проєкти, концерти[19]. Низка проєктів реалізована для спеціалізованого обласного будинку дитини в місті Біла Церква, Рокитнянського районного дитячого будинку «Чебурашка». Започаткований 2011 року проєкт допомоги дітям, постраждалим у наслідок землетрусу та цунамі, існує біль ніж 10 років[20][21].

Разом із найвідомішими сучасними українками в галузі культури та громадської діяльності взяла участь в авторському проєкті Катерини Потлової «Славетні жінки княжої доби», який являє собою певний стилізований костюм із прикрасами, корні натхнення яких — в образах княгинь Київської Русі[22][23].

У 2019 році Оксана Степанюк отримала нагороду Посол Доброї Волі, що надало змогу брати участь у проєктах, які сприяють встановленню добра та миру в усіх країнах світу[24].

Спеціальна нагорода за великий внесок у зміцнення дружби між Кіото та Києвом Оксана Степанюк отримала від міського голови міста Кіото.

Література

[ред. | ред. код]
  • Алла Шелест. «Синява над Россю: Історико-краєзнавчий літопис». — Київ : «Новий друк», 2020. — 448 с. — 5000 прим. — ISBN 978-617-635-161-0.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Ukrainian singer (coloratura soprano), Tokyo Fujiwara Opera soloist Oksana Stepanyuk won the 1st prize at the 5th Yokohama International Music Competition
  2. ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №845/2011 Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України
  3. ↑ Богдан ЛІСОВСЬКИЙ (14 вересня 2013). Солістка Токійської опери виступила у Житомирі (укр.). «ІнфоМалин». Процитовано 2022-2-10.
  4. ↑ Свято-зустріч «Українська пісня – це душа народу»
  5. ↑ а б На своєму творчому звіті Геннадій Махорін вручив премію імені Миколи Нечипоренка (укр.). «Рупор Житомира». 27 червня 2017. Процитовано 2022-2-10.
  6. ↑ Марина КОВАЛЬ (вересень 2018). Оксана Степанюк (рос.). Ж-л «Cosmo Lady». {{cite web}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка)
  7. ↑ 日本を愛するウクライナのオクサーナ・ステパニュックさん
  8. ↑ Oksana Stepanyuk Soprano Recital—The voice for you, singing love and peace
  9. ↑ Miya TANAKA (25 квітня 2006). Chernobyl survivor on musical mission. Soprano sings to keep memory alive, and to further her healing process (англ.). «The Japan Times». Процитовано 2020-5-03.
  10. ↑ The Hidden Stories of Birthstones
  11. ↑ Віолетта УДОВІК (31 травня 2021). Українсько-японські міжлюдські контакти: історія та сьогодення (укр.). «Історична правда». Процитовано 2022-2-10.
  12. ↑ Віолетта УДОВІК (7 листопада 2021). Жіноче обличчя української дипломатії (укр.). ПІК. Проект «Політика і Культура». Процитовано 2022-2-10.
  13. ↑ Ванда ВІТКОВСЬКА (13 вересня 2013). Солістка опери Фуджівара зібрала у Житомирі шалений аншлаг (укр.). «0412.ua». Процитовано 2022-2-10.
  14. ↑ Оперна співачка Оксана Степанюк: мене визнали кращою в головній ролі в японській драмі (укр.). «Укрінформ». 27 квітня 2020. Процитовано 2022-2-10.
  15. ↑ Audio CD. Ai Wo Tsumuide Oksana Stepanyuk.Nihon No Shirabe Wo Utau
  16. ↑ Audio CD. Oksana Stepanyuk. Ave Maria
  17. ↑ Audio CD. Oksana Stepanyuk. Adagio
  18. ↑ Audio CD. Oksana Stepanyuk. My Dream
  19. ↑ Любовь и Мир. Благотворительный концерт с участием Оксаны Степанюк
  20. ↑ А charity concert of the famous Ukrainian singer and bandura player, Oksana Stepanyuk was held at Parthenon Tama Hall, Tokyo
  21. ↑ Oksana Stepanyuk, Ukrainian singer and bandura performer visited Soma city
  22. ↑ «Славетні жінки княжої доби» від фотопроєкту «Київська Русь». Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  23. ↑ Cosmo Lady 022020
  24. ↑ Як оперна співачка з України підкорила Японію

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Степанюк_Оксана_Анатоліївна&oldid=40488871