Стефанович Олександр Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефанович Олександр Борисович
рос. Александр Борисович Стефанович
Дата народження13 грудня 1944(1944-12-13)
Місце народженняЛенінград, РРФСР, СРСР
Дата смерті13 липня 2021(2021-07-13)[1] (76 років)
Місце смертіМосква, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
Громадянство СРСР
 Росія
Професіякінорежисер, сценарист, актор, фотограф, художник, драматург, режисер, драматург, режисер-постановник, телережисер
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії
IMDbID 0825058
Нагороди та премії
Орден Дружби (Російська Федерація)
заслужений діяч мистецтв Росії
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стефанович.

Олександр Борисович Стефанович (нар. 13 грудня 1944, Ленінград, СРСР - 13 липня 2021 Москва[2]) — радянський, російський кінорежисер, письменник, сценарист, актор. Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (2003)[3].

Біографія

[ред. | ред. код]

В 1969 закінчив режисерський факультет ВДІКа, майстерня Льва Кулешова. Ще на студентській лаві Олександр Стефанович заявив про себе документальною стрічкою «Всі мої сини», першому на вітчизняному телебаченні фільмом-інтерв'ю. С 1970 працює режисером-постановником на «Мосфільме». Співпрацював з Сергієм Михалковим, за спільним сценарієм була знята сатирична комедія « Піна», за участю Анатолія Папанова, Ролана Бикова, Леоніда Куравльов. Але найяскравіше його творчі здібності проявилися в жанрі музичного фільму. Він створив такі відомі музичні стрічки як: « Душа» (58 млн глядачів), «Почни спочатку» (46 млн глядачів), «Диск», «Барди», «Осінній блюз», «Кураж». Олександр Стефанович привів у велике кіно Андрія Макаревича і рок-групу «Машина часу», Софію Ротару, Олександра Розенбаума, Сергія Мигицко, Альберта Філозова, композитора Давида Тухманова.

Олександр Стефанович в 1974 році зняв перший вітчизняний кіномюзикл «Дорогий хлопчик», перші в нашій країні музичні кліпи. Він є творцем сценічного образу Алли Пугачової та інших естрадних виконавців.

Він зняв понад 40 документальних фільмів на провідних вітчизняних телеканалах і зарубіжних студіях. Багато з цих стрічок — «Спекотний серпень 1991 року», «Пересторога», «Кремлівський змова», «Скарби російської церкви», «Зірки першої величини» та ін. — Викликали великий суспільний інтерес. Значними творами в документальному жанрі, стала серія кинопортретов найбільших діячів вітчизняної та світової культури — «Одна година з Козинцевим», «Йосип Бродський. Сторінки життя», «Таємниця Лені Ріфеншталь», «Юрій Любимов. Монолог», «Шалений Зураб», «Чари».

Олександр Стефанович успішний кінодраматург, автор понад 70 кіносценаріїв. Журналіст, шеф-редактор журналу духовного пошуку «Інейт», головний редактор журналу «Власник». Фотохудожник — учасник російських і міжнародних виставок. Письменник — його книги «Я хочу твою дівчину», «День божоле», «Людина з Останкіно», «Нікас Чудовий», «Париж вночі», «Кураж» отримали широку популярність.

Як заступник голови Ради Фонду сприяння ЮНЕСКО вніс вклад у розвиток російсько-французького культурного співробітництва.

Академік Академії російської літератури. Почесний академік Російської академії мистецтв. Академік, член президії Євразійської академії телебачення і радіо. Віце-президент Міжнародної євразійської академії телебачення.

Член Спілки письменників Росії. Член Спілки кінематографістів Росії. Член Гільдії кінорежисерів Росії. Член Спілки журналістів Росії. Член Творчої спілки художників Росії. Член Міжнародної Федерації журналістів. Член Міжнародної Федерації художників. Член Асоціації російських письменників і художників Парижа. Член Французького товариства авторів AGESSA.

19 липня 2010 а за заслуги у розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність нагороджений орденом Дружби[4].

Лауреат вітчизняних і міжнародних кінофестивалів.

Біографія в датах

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Ігрове кіно

[ред. | ред. код]

(1972 Приз за найкращий режисерський дебют (О.Гвасалія, А.Стефановіч) на Фестивалі молодих кінематографістів «Мосфільму»)

(1975 Приз глядачів за найкращий фільм для дітей на Всесоюзному кінофестивалі, Приз глядачів на фестивалі «Артек 75»)

  • 1979 — Піна, режисер-постановник, автор сценарію (спільно з С. Михалковим)
  • 1981 — Душа, режисер-постановник, автор сценарію (спільно з А. Бородянським)

(1982 Приз журі за найкращий музичний фільм, Приз глядачів на Фестивалі молодих кінематографістів «Мосфільму»)

Документальний та неігрове кіно

[ред. | ред. код]
  • 1967 Всі мої сини, («Лентелефільм») тв, док., Автор сценарію і режисер (спільно з О.Гвасалія) (1969 Головний приз Всесоюзного фестивалю телефільмів, Приз за найкращий телефільм на Фестивалі студентських фільмів ВДІК, Премія Спілки журналістів СРСР, Премія Ленінградського комсомолу та ін.)
  • 1968 Мости, (ЛСДФ), док., Режисер і автор сценарію
  • 1969 Чари, («Лентелефільм»), тв. док .., режисер (1970 Приз за найкращий музичний фільм на Всесоюзному фестивалі телефільмів «)
  • 1970 Одна година з Козинцевим, або Сім думок, („Лентелефільм“), тв. док., режисер
  • 1972 З Богом, Ленінград, (Болгарія), тв. док., режисер і автор сценарію
  • 1973 Історія однієї родини, („Лентелефільм“), тв. док., режисер і автор сценарію
  • 1975 Зірки першої величини, („Лентелефільм“), док., Режисер і автор сценарію (1976, Премія ЛО Спілки журналістів)
  • 1977 Диск, („Мосфільм“), режисер-постановник і автор сценарію
  • 1983 Застереження, (Грузія), док., Режисер і автор сценарію (1984 Премія Академії наук СРСР „За розробку актуальної проблеми“ ядерної зими»)
  • 1987 Дві години з бардами, («Відеофільм»), 2 серії, док., Режисер і автор сценарію
  • 1987 «Бродський, Нобелівська премія» (Швеція), док., Режисер і автор сценарію
  • 1988 «Скарби російської церкви», (Швеція) док. 3 серії, режисер і автор сценарію
  • 1989 «Саймаа лайнс», (Фінляндія), док. режисер і автор сценарію
  • 1990 «Тебойл», (Фінляндія), док. режисер і автор сценарію
  • 1991 «ХХ років», (Фінляндія), док. режисер і автор сценарію
  • 1991 «Російські пісні», (Фінляндія), док., Режисер і автор сценарію
  • 1992 «Кремлівська змова» (Франція-Велика Британія-Швейцарія-Австрія) док., Режисер і автор сценарію
  • 1994 «Стокгольм» (Телеканал «Росія»), док., Режисер і автор сценарію
  • 1994 «Фінляндія») (Телеканал «Росія»), док., Режисер і автор сценарію
  • 1994 «Лапландія» (Телеканал «Росія»), док., Режисер і автор сценарію
  • 1995 «Лазурний берег», (Телеканал «Росія»), док., Режисер і автор сценарію
  • 1995 «Корсика», (Телеканал «Росія»), док., Режисер і автор сценарію
  • 1995 «Монте-Карло без рулетки», (Телеканал «Росія»), тв. док., # режисер і автор сценарію
  • 1996 «Велика подорож», (Телеканал «Росія»), тв.док., Режисер і автор сценарію
  • 1996 «Йосип Бродський, штрихи до портрета», (ОРТ-Перший канал), тв. док., режисер і автор сценарію
  • 1997 «Московський джемсейшн» (ТВЦ), тв.док., Режисер і автор # сценарію
  • 1998 "Таганка. Історія театру ", (Держкіно-нецке), док., Режисер і автор сценарію
  • 1998 "Юрій Любимов. Монолог ", (ОРТ-Перший канал), тв.док., Режисер і автор сценарію
  • 1997 «Ювілей», (ОРТ-Перший канал), тв.док., Режисер і автор сценарію
  • 1999 «Москва новорічна», (Держкіно-нецке), док., Режисер і автор сценарію
  • 2001 «Спекотний серпень 91 року», (Телеканал «Росія»), тв.док., Режисер і автор сценарію
  • 2002 «Таємниця Лені Ріфеншталь», (Телеканал «Росія»), тв.док., Режисер і автор сценарію
  • 2003 «Валерій Чкалов», (Телеканал «Росія»), тв.док., Режисер і автор сценарію
  • 2004 «Несамовитий Зураб», («Клото» -ТВЦ), тв.док. 2 серії, режисер
  • 2007 «Спекотний серпень 91 року» (нова версія) (Студія 1), тв.док., Режисер і автор сценарію (2008 Приз «За найкращий фільм» на IV Міжнародному фестивалі телефільмів у Севастополі
  • 2011 «Власник», (Телеканал «ВКТ»), тв.док., Режисер і автор сценарію
  • 2011 «Нікас Сафронов», (Телекомпанія «Sob.ru»), тв.док., Режисер і автор сценарію
  • 2011 «Костянтин Худяков», (Телекомпанія «Sob.ru»), тв.док., Режисер і автор сценарію
  • 2011 «Юлій Гусман», (Телекомпанія «Sob.ru»), тв.док., Режисер і автор сценарію
  • 2012 «Євген Герасимов», (Телекомпанія «Sob.ru»), тв.док., Режисер і автор сценарію

Письменник

[ред. | ред. код]
  • Я хочу твою дівчину (роман) у співавторстві з Е.Тополем (видавництво АСТ)
  • День божоле (пустотливі розповіді) (видавництво Онікс XXI століття)
  • Людина з Останкіно (видавництво Художня література) Премія Спілки журналістів Росії
  • Подвиг (п'єса) (театр-студія кіноактора)
  • Нікас Чудовий (документальний роман) (видавництво Рипол класик)
  • Париж вночі (роман) (видавництво Рипол класик)
  • Кураж (роман) (видавництво Рипол класик)

Сценарист

[ред. | ред. код]
  • Авантюристка (сценарій — 20 серій) (т / к «Росія»)
  • Уільний політ самотньої блондинки (сценарій — 16 серій) (т / к «Росія»)
  • Усе це квіточки (сценарій — 2 серії) (т / к НТВ)
  • Оскар за забійну роль (сценарій 4 серії) (GP film)
  • Змертельний аромат (сценарій 4 серії) (GP film)
  • Як це робилося в Одесі (сценарій 2 серії) (ТО «Старт» «Мосфільм»)
  • Заборонені пісеньки (сценарій 2 серії) (Студія-1)
  • Королівська базиліка (сценарій 2 серії) (Basilica production)
  • Кураж (сценарій 12 серій) (т / к «1-й канал»)

Актор

[ред. | ред. код]

Фотохудожник

[ред. | ред. код]
  • Виставка «Мала Грузинська 88» Москва
  • Виставка «Союз муз» (2005) Москва
  • Виставка «Метрополіс 2007» Москва
  • Персональна виставка (2007—2008) музей А. Ахматової Санкт-Петербург
  • Персональна виставка (2009) галерея «Ходинка» Москва
  • Усеросійська виставка «Серп і молот» (2011) Москва (Лауреат)
  • Виставка в Московській міській думі (2012) Москва

Нагороди

[ред. | ред. код]

Професійні нагороди:

Золота медаль Російської академії мистецтв за внесок у вітчизняну культуру,
«Золотий орден» Фонду ЮНЕСКО,
«Золота медаль» Творчої спілки художників Росії,
«Золотий орден» Міжнародної Конфедерації журналістських спілок,
Премія Спілки журналістів Росії,
Орден «За заслуги» Спілки журналістів Росії та ін.

Кінонагороди:

Гран-Прі Всесоюзного фестивалю телефільмів («Всі мої сини»),
Приз Найкращому фільму Міжнародного кінофестивалю в Севастополі («Жаркий серпень 91 року»),
Спеціальний Приз журі за найкращу режисуру XIII Міжнародного Євразійського телефоруму («Мечеть Паризької Богоматері»),
Премія на VI Міжнародному фестивалі у Владикавказі («Кураж»),
Приз глядачів на Всесоюзному кінофестивалі («Дорогий хлопчик»),
Премія Академії наук СРСР («Пересторога»),
Премія Спілки журналістів СРСР («Всі мої сини»),
Приз за найкращий музичний фільм на Всесоюзному фестивалі телефільмів («Чари»),
Премія за найкращий дебют («Вид на проживання»),
Премія за найкращу операторську роботу («Душа»).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.starhit.ru/novosti/umer-byivshiy-muj-allyi-pugachevoy-aleksandr-stefanovich-246554/
  2. ↑ Помер екс-чоловік Пугачової /УНІАН, 13.7.2021/
  3. ↑ Почесне звання присвоєно указом Президента Росії № 1232 від 24 жовтня 2003 р .[недоступне посилання з травня 2019]
  4. ↑ УКАЗ Президента РФ від 19.07.2010 N 914 "Про відзначення державними нагородами Російської Федерації. Архів оригіналу за 27.07.2010. Процитовано 01.05.2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Стефанович_Олександр_Борисович