Стефка Георгієва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефка Георгієва
болг. Стефка Георгиева[1]
Народилася7 серпня 1923(1923-08-07)[1]
Джулюниця (Великотирновська область), Третє Болгарське царство[1]
Померла2004
Софія, Болгарія[2]
Країна Болгарія
Діяльністьархітекторка
Галузьархітектура[1]
Alma materМюнхенський технічний університет і State Polytechnical Schoold[1]
Знання мовболгарська і німецька
ЗакладQ12277001?
ЧленствоQ12295873?
Нагороди

Стефка Кристєва Георгієва-Манойлова — болгарська архітекторка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 7 серпня 1923 в селі Джулюниця Великотирновської області.

Почала вивчати архітектуру в 1940 в Мюнхенському технічному університеті, але у зв'язку з Другою світовою війною перервала навчання в Німеччині, а згодом продовжила його у Софії і закінчила Державний політехнічний інститут у 1947.

З 1948 була дизайнером в ЦАПО (Центральна архітектурно-проектна організація), яку згодом реформували у Главпроект. З 1973 Геогрієва була керівником цієї студії. За її проектами побудовано багато громадських та житлових будинків і комплексів — готелі «Бузок» та «Мак» у курортному комплексі Золоті піски (19561959).

У складі колективу архітектора Ніколи Ніколова проектувала готелі «Бор», «Нарцис» та ресторан «Дюні» (19581960) на курорті Сонячний берег, спортивний зал для тенісу у Софії (1968), ресторан «Водениця» в Драгалевці (1970), житловий комплекс для дипломатичного корпусу в Софії (1972), готельні комплекси «Чорне море» і «Фрегат» та інші готелі й ресторани на Сонячному березі (19721973). Створила містобудівний план та готель Державної ради в урядовій резиденції «Бояна» (Софія, 1974) за активної участі художників Маріна Вирбанова, Суна Вирбанова, Димитра Балєва, Ніколи Тузсузова, Івана Ненова та ін. Спроектувала багато павільйонів Народної Республіки Болгарія за кордоном.

Померла у Софії в 2004.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Енциклопедия България в 7 тома, т. 2 (Г-З), БАН, Българска енциклопедия, Издателство на Българската академия на науките, София, 1981.
  • Енциклопедия на изобразителните изкуства България в 3 тома, т. 1 (А-Л), Институт за изкуствознание на БАН, Издателство на Българската академия на науките, София, 1980.

Посилання

[ред. | ред. код]