Перейти до вмісту

Стефурак Степан Степанович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Степан Степанович Стефурак
 Солдат
Загальна інформація
Народження4 серпня 1995(1995-08-04)
с. Топорівці, Городенківський район, Івано-Франківська область, Україна
Смерть22 вересня 2014(2014-09-22) (19 років)
біля с-ща Піски, Ясинуватський район, Донецька область, Україна
(під час мінометного обстрілу)
Alma MaterТНТУ ім. І. Пулюя
Псевдо24-й
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Механізовані війська
Рід військдобровольчі формування
Формування
 ДУК
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Стефурак.

Степа́н Степа́нович Стефура́к (4 серпня 1995, с. Топорівці, Україна — 22 вересня 2014, біля селища Піски, Україна) — український студент, військовик, боєць 5-го Окремого батальйону Добровольчого українського корпусу. Один з наймолодших бійців ДУК.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Степан Степанович Стефурак народився 4 серпня 1995 року в с. Топорівці Городенківського району Івано-Франківської області, Україна.

Навчався в Тернопільському національному технічному університеті на факультеті економіки та підприємницької діяльності (третій курс). Брав активну участь у Революції гідності.

Навесні 2014 року пішов добровольцем на схід України. Загинув 22 вересня 2014 року в бою з російськими збройними формуваннями біля Пісків у Ясинуватському районі під Донецьком під час мінометного обстрілу.

Похований у селі Топорівці.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Без Віктора лишились мама і троє братів.

  • брат Василь Стефурак — командир роти 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу, повернувся в Україну з полону 31 січня 2024 року. У лютому 2015 року поранений під час виходу з Дебальцевого. Після лікування вступив до Академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, а по закінченні — повернувся на війну у званні старшого лейтенанта[1]
  • батько Степан — воював у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» з 25 вересня 2015 року після загибелі сина[1]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • 30 жовтня 2014 року в Тернопільському національному технічному університеті відкрили пам'ятну дошку на аудиторії, яка тепер має назву «Аудиторія імені Степана Стефурака».
  • 9 січня 2015 року в рідних Топорівцях на Івано-Франківщині відкрили меморіальну дошку.[5]
  • 13 жовтня 2015 на фасаді Тернопільського національного технічного університету відкрили меморіальну дошку.[6]
  • 24 вересня 2014 року Володимир Ухач присвятив вірша Степанові Стефураку[7].
  • У жовтні 2018 року в ТНТУ відкрили аудиторію імені Степана Стефурака[8].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 4, ряд 8, місце 19
  • Вулиця, на якій проживав Степан, названа його ім'ям[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Майдан, війна, смерть та полон: історія сім'ї Стефураків із Франківщини — Cуспільне Івано-Франківськ.
  2. ↑ В Івано-Франківську вручили 12 орденів «Народний Герой України» // 5 канал, 16 грудня 2017
  3. ↑ Вісьмох українських воїнів нагородили орденом «Народний Герой України» в Івано-Франківську // «БукІнфо», 17 грудня 2017
  4. ↑ Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
  5. ↑ Побратими вшанували пам'ять бійця ДУК Степана Стефурака відкриттям меморіальної таблиці // Бандерівець.
  6. ↑ Меморіальну дошку в пам'ять про юного бійця АТО Степана Стефурака відкрили у Тернополі на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 13 жовтня.
  7. ↑ Зворушливого вірша присвятили вбитому на Сході тернопільському студенту // Інформаційний простір Тернопілля. — 2014. — 1 жовтня.
  8. ↑ Аудиторію імені Степана Стефурака відкрили у ТНТУ ім І. Пулюя // ТВ4. — 2018. — 10 жовтня.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Теслюк, С. Пішов добровольцем на схід… / Софія Теслюк // Вільне життя плюс. — 2014. — № 80 (3 жовт.). — С. 3 — (Герої не вмирають).
  • Чому пообіцяв вернутися весною: Навіки будем у небеснім батальйоні // Вільне життя плюс. — 2014. — № 82 (10 жовт.). — С. 5.

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
У зоні АТО загинув тернопільський студент Степан Стефурак на YouTube // Телеканал TV-4. — 2014. — 23 вересня.


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стефурак_Степан_Степанович&oldid=44837026