Очікує на перевірку

Стретович Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стретович Володимир Миколайович
Нині на посаді
Народився19 травня 1958(1958-05-19)
Забране, Малинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Помер6 квітня 2023(2023-04-06) (64 роки)
Кам'янка, Житомирський район, Житомирська область, Україна
Відомий якполітик, адвокат
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Alma materЮридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1983)
Політична партіяНаша Україна — Народна самооборона
Нагороди
орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
Заслужений юрист України
Підпис
Україна Народний депутат України
2-го скликання
безпартійний 11 травня 1994 12 травня 1998
4-го скликання
НУ 14 травня 2002 25 травня 2006
5-го скликання
НУ 25 травня 2006 15 червня 2007
6-го скликання
НУНС 23 листопада 2007 12 грудня 2012

Володи́мир Микола́йович Стрето́вич (19 травня 1958, село Забране, Житомирська область — 6 квітня 2023, село Кам'янка Житомирська область[1]) — український політик, Народний депутат України чотирьох скликань (ІІ, IV, V, VI).

Член ХДС; доцент факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія»2002); почесний президент Світового конгресу українських юристів (з вересня 1998); президент Фонду сприяння правовим і політичним реформам (з грудня 1998); президент Східноєвропейського департаменту Міжнародної організації «Парламентарі проти корупції» (з 2003), член ради директорів (з жовтня 2002); член редакційної ради журналу «Національна безпека України».

Освіта

[ред. | ред. код]

Київський топографічний технікум (19731977), технік-топограф. Київський університет імені Тараса Шевченка, юридичний факультет (19781983), правознавець. Аспірантура Інституту держави і права АНУ (19831987).

Кандидат юридичних наук (1989), доцент (2001). Кандидатська дисертація «Правове регулювання колективного підряду в сільському господарстві».

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Народний депутат України 2-го скликання з квітня 1994 (2-й тур) до травня 1998, Немирівський виборчій округ № 58, Вінницька область, висунутий трудовим колективом. На час виборів: старший науковий працівник Інституту держави і права АНУ, безпартійний. Член групи «Реформи». Голова Комітету з питань правової політики і судово-правової реформи.

Член Конституційної Комісії від Верховної Ради України голова секції з питань судової влади і охорони Конституції (листопад 1994 — лютий 1996).

Член Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи (липень 1997 — січень 1999).

Член Координаційної ради з питань судово-правової реформи при Президентові України (жовтень 1997 — липень 1998).

Голова Християнсько-народного союзу (листопад 1998 — квітень 2003, квітень 2003 — вересень 2010 — Християнсько-демократичного союзу).

Керівник юридичної служби Громадянського комітету захисту Конституції «Україна без Кучми» для ведення переговорів з представниками режиму (з лютого 2001).

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006 від Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», № 32 в списку. На час виборів: професор Київського національного університету культури і мистецтв, безпартійний. Член фракції «Наша Україна» (з травня 2002). Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з червня 2002).

Член Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права (з серпня 2005).

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 11 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ХДС. Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з липня 2006). Член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Склав депутатські повноваження 15 червня 2007.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 25 в списку. На час виборів: голова ХДС. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з листопада 2007). Заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з грудня 2007).

Кандидат у народні депутати від партії «Сила і честь» на парламентських виборах 2019 року, № 35 у списку. Юрисконсульт ТОВ "Торговий дім «Каргес». Безпартійний[2].

Автор 50 наукових праць з проблем регулювання трудових і майнових відносин в сільському господарстві, державного будівництва, політології.

Керував силовим захопленням храму УПЦ. Загинув 6 квітня 2023 року внаслідок ДТП поблизу села Кам'янка на Житомирщині[3][4][5].

Володів німецькою мовою. Захоплювався ігровими видами спорту.

Родина

[ред. | ред. код]

З сім'ї українців. Батько Микола Петрович (19311990) — робітник лісівництва. Мати Катерина Миколаївна (1931) — колгоспниця, пенсіонерка. Дружина Тетяна Іванівна (1956) — правник, заступник генерального директора Асоціації «Укрпиво». Дочки Катерина (1987) і Ганна (1988).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В аварії загинув колишній депутат Володимир Стретович. 07.04.2023
  2. Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 липня 2019.
  3. Повідомлення Анатолія Тарасенко від 07.04.2023. Як гірко втрачати друзів…
  4. Пішов з життя відомий колишній народний депутат України. 07.04.2023
  5. Екснардеп Володимир Стретович загинув у ДТП на Житомирщині — що відомо
  6. Указ Президента України № 829/2010 від 20 серпня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій». Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 24 серпня 2010.
  7. Указ Президента України № 1193/2005 від 23 серпня 2005 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]