Струве Отто Васильович
Струве Отто Васильович | |
---|---|
нім. Otto Wilhelm von Struve ![]() | |
![]() | |
Народився | 7 травня 1819[1] ![]() Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія[3] ![]() |
Помер | 14 квітня 1905[1][2] (85 років) ![]() Карлсруе, Німецький Райх[3] ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Діяльність | астроном ![]() |
Галузь | астрономія ![]() |
Alma mater | Дерптський імператорський університетd і Санкт-Петербурзький державний університет[4] ![]() |
Знання мов | російська[5] ![]() |
Заклад | Пулковська обсерваторія ![]() |
Членство | Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Петербурзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Прусська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Національна академія наук Італіїd, Баварська академія наук, Національна академія наук США, Corporation Livoniad і Французька академія наук ![]() |
Рід | Струве ![]() |
Батько | Струве Василь Якович[6] ![]() |
Мати | Емілія Валльd ![]() |
Брати, сестри | Бернард Вільгельм фон Струвеd і Конрад Струвеd ![]() |
Діти | Струве Герман Оттович[7], Струве Людвіг Оттович, Альфред Оттович Струвеd і Емілі Струвеd ![]() |
Нагороди | |
Отто Васильович Струве (нім. Otto Willhelm von Struve, 7 травня 1819 — 14 квітня 1905) — російський астроном, академік Петербурзької АН (1861—1889). Син Василя Яковича Струве.
У 1839 закінчив Дерптський університет. У 1836—1838 — понадштатний помічник директора Дерптської обсерваторії. З 1839 — помічник директора, в 1862—1889 — директор Пулковської обсерваторії. Після відходу у відставку виїхав в 1895 до Німеччини. До періоду перебування Струве на посаді директора Пулковської обсерваторії відноситься спорудження в 1885 30-дюймового рефрактора, одного з найбільших у світі.
Основні наукові роботи пов'язані зі спостереженнями на 15-дюймовому рефракторі Пулковської обсерваторії. Відкрив понад 500 подвійних зірок, виміряв паралакс кількох зірок, вів спостереження планет і їхніх супутників, комет і туманностей. Представляють цінність його вимірювання положень зірок у газопилової туманності в сузір'ї Оріона, при цьому він встановив змінність деяких з цих зірок. Незалежно від інших вчених і майже одночасно з ними відкрив темне внутрішнє кільце Сатурна, один із супутників Урана. Для визначення систематичних помилок спостережень за допомогою нитяного мікрометра зробив вимірювання штучних подвійних зірок. У 1841 визначив значення сталої прецесії, загальноприйняте протягом 55 років. Аналізуючи результати спостережень повного сонячного затемнення 1851, зробив правильний висновок про те, що протуберанці належать Сонцю.
Склав два ювілейних видання у зв'язку з 25- і 50-річчям Пулковської обсерваторії, які містили історичний огляд її робіт і опис нових інструментів.
У першому шлюбі з Емілією Дірссен (Emilie Dyrssen, 1823—1868) Отто Васильович Струве мав чотирьох синів і двох дочок, а у другому шлюбі з Еммою Янковською (Emma Jankowsky, 1839—1902) доньку Єву (1873—1954). Два його сина, Людвіг Оттович і Герман Оттович і онук Отто Людвігович Струве також стали астрономами, продовживши сімейну династію Струве.
Почесний член багатьох академій наук і наукових товариств, нагороджувався медалями та преміями за наукові роботи.
У 1913 відкрита Григорієм Неуйміним мала планета номер 768 була названа Струвеаною на честь астрономів Василя Яковича, Отто Васильовича і Германа Оттовича Струве.
- Золота медаль Королівського астрономічного товариства (1850)
- Великий хрест ордена Франца Йосифа (1878)[8].
- «Bestimmung der Constante der Präcession mit Berichtsichtigung der eigenen Bewegung des Sonnensystems» (1841);
- «Sur les dimensions des anneaux de Saturne» (1852);
- "Observations de la grande nébuleuse d'Orion faites à Kasan et à Poulkova par M. Liapounow et O. Struve "(1862).
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Струве Отто Васильевич. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Династия Струве
- Сайт «Русская генеалогия»
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б M. Nyren Otto Wilhelm Struve // Publications of the Astronomical Society of the Pacific — University of Chicago Press, 1905. — Vol. 17. — P. 96. — ISSN 0004-6280; 1538-3873 — doi:10.1086/121632
- ↑ а б Струве Отто Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ В. С. Струве, Отто Васильевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIа. — С. 834.
- ↑ В. С. Струве, Герман Оттонович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIа. — С. 832–833.
- ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1901. — S. 152. (нім.)
- Народились 7 травня
- Народились 1819
- Уродженці Тарту
- Померли 14 квітня
- Померли 1905
- Померли в Карлсруе
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Співробітники Пулківської обсерваторії
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Прусської академії наук
- Члени Нідерландської королівської академії наук
- Члени Баварської академії наук
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Члени Французької академії наук
- Кавалери Великого хреста ордена Франца Йосифа
- Кавалери ордена Pour le Mérite (цивільний клас)
- Нагороджені золотою медаллю Королівського астрономічного товариства
- Іноземні члени Лондонського королівського товариства
- Російські астрономи
- Випускники Тартуського університету
- Науковці, на честь яких названо астероїд
- Балтійські німці
- Науковці Тартуської обсерваторії