Перейти до вмісту

Струве Отто Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Струве Отто Васильович
нім. Otto Wilhelm von Struve Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився7 травня 1819(1819-05-07)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер14 квітня 1905(1905-04-14)[1][2] (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Карлсруе, Німецький Райх[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 Німецька імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастроном Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьастрономія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДерптський імператорський університетd і Санкт-Петербурзький державний університет[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПулковська обсерваторія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Петербурзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Прусська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Національна академія наук Італіїd, Баварська академія наук, Національна академія наук США, Corporation Livoniad і Французька академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
РідСтруве Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоСтруве Василь Якович[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиЕмілія Валльd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриБернард Вільгельм фон Струвеd і Конрад Струвеd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиСтруве Герман Оттович[7], Струве Людвіг Оттович, Альфред Оттович Струвеd і Емілі Струвеd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Великий хрест ордена Франца Йосифа Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки
золота медаль Королівського астрономічного товариства

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (27 листопада 1873)

Отто Васильович Струве (нім. Otto Willhelm von Struve, 7 травня 1819(18190507) — 14 квітня 1905) — російський астроном, академік Петербурзької АН (1861—1889). Син Василя Яковича Струве.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1839 закінчив Дерптський університет. У 1836—1838 — понадштатний помічник директора Дерптської обсерваторії. З 1839 — помічник директора, в 1862—1889 — директор Пулковської обсерваторії. Після відходу у відставку виїхав в 1895 до Німеччини. До періоду перебування Струве на посаді директора Пулковської обсерваторії відноситься спорудження в 1885 30-дюймового рефрактора, одного з найбільших у світі.

Основні наукові роботи пов'язані зі спостереженнями на 15-дюймовому рефракторі Пулковської обсерваторії. Відкрив понад 500 подвійних зірок, виміряв паралакс кількох зірок, вів спостереження планет і їхніх супутників, комет і туманностей. Представляють цінність його вимірювання положень зірок у газопилової туманності в сузір'ї Оріона, при цьому він встановив змінність деяких з цих зірок. Незалежно від інших вчених і майже одночасно з ними відкрив темне внутрішнє кільце Сатурна, один із супутників Урана. Для визначення систематичних помилок спостережень за допомогою нитяного мікрометра зробив вимірювання штучних подвійних зірок. У 1841 визначив значення сталої прецесії, загальноприйняте протягом 55 років. Аналізуючи результати спостережень повного сонячного затемнення 1851, зробив правильний висновок про те, що протуберанці належать Сонцю.

Склав два ювілейних видання у зв'язку з 25- і 50-річчям Пулковської обсерваторії, які містили історичний огляд її робіт і опис нових інструментів.

У першому шлюбі з Емілією Дірссен (Emilie Dyrssen, 1823—1868) Отто Васильович Струве мав чотирьох синів і двох дочок, а у другому шлюбі з Еммою Янковською (Emma Jankowsky, 1839—1902) доньку Єву (1873—1954). Два його сина, Людвіг Оттович і Герман Оттович і онук Отто Людвігович Струве також стали астрономами, продовживши сімейну династію Струве.

Почесний член багатьох академій наук і наукових товариств, нагороджувався медалями та преміями за наукові роботи.

У 1913 відкрита Григорієм Неуйміним мала планета номер 768 була названа Струвеаною на честь астрономів Василя Яковича, Отто Васильовича і Германа Оттовича Струве.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Найважливіші роботи

[ред. | ред. код]
  • «Bestimmung der Constante der Präcession mit Berichtsichtigung der eigenen Bewegung des Sonnensystems» (1841);
  • «Sur les dimensions des anneaux de Saturne» (1852);
  • "Observations de la grande nébuleuse d'Orion faites à Kasan et à Poulkova par M. Liapounow et O. Struve "(1862).

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Струве Отто Васильевич. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
  • Династия Струве
  • Сайт «Русская генеалогия»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б M. Nyren Otto Wilhelm Struve // Publications of the Astronomical Society of the PacificUniversity of Chicago Press, 1905. — Vol. 17. — P. 96. — ISSN 0004-6280; 1538-3873doi:10.1086/121632
  3. а б Струве Отто Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. В. С. Струве, Отто Васильевич // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIа. — С. 834.
  7. В. С. Струве, Герман Оттонович // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIа. — С. 832–833.
  8. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1901. — S. 152. (нім.)