Координати: 50°27′13.7″ пн. ш. 30°30′44.3″ сх. д. / 50.45381° пн. ш. 30.51231° сх. д. / 50.45381; 30.51231

Стрітенська вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стрітенська вулиця
Київ
Стрітенська вулиця поблизу перехрестя з вулицею Олеся Гончара
Стрітенська вулиця поблизу перехрестя
з вулицею Олеся Гончара
Стрітенська вулиця поблизу перехрестя
з вулицею Олеся Гончара
МісцевістьШевченківський
РайонСтарий Київ
Назва на честьСтрітенської церкви
Колишні назви
вулиця Поліни Осипенко
Загальні відомості
Протяжність330 м
Координати початку50°27′13.7″ пн. ш. 30°30′44.3″ сх. д. / 50.45381° пн. ш. 30.51231° сх. д. / 50.45381; 30.51231
Координати кінця50°27′18.3″ пн. ш. 30°30′29.8″ сх. д. / 50.45508° пн. ш. 30.50828° сх. д. / 50.45508; 30.50828
поштові індекси01025
Транспорт
Найближчі станції метро «Золоті ворота»
ТролейбусиТр 6, 16, 18 (по Великій Житомирській вулиці)
Руходносторонній
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11628
У проєкті OpenStreetMapr3085352
Мапа
Мапа
CMNS: Стрітенська вулиця у Вікісховищі

Стрі́тенська ву́лиця — вулиця у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Стрілецької до Великої Житомирської вулиці.

Прилучається вулиця Олеся Гончара.

Історія

[ред. | ред. код]

Під нинішньою назвою вулиця згадується з 1784 року. На плані міста 1803 року, складеному архітектором Андрієм Меленським, зазначена під нинішньою назвою[1]. Назва пов'язана зі Стрітенською церквою, що стояла на розі Стрітенської і Великої Житомирської вулиць (церква зруйнована 1936 року). З 1939 мала назву вулиця Поліни Осипенко[2], на честь радянської льотчиці, Героя Радянського Союзу П. Д. Осипенко (назву підтверджено 1944 року[3]). Історичну назву вулиці було відновлено 1990 року[4].

На Стрітенській вулиці переважає забудова другої половини XIX — початку ХХ сторіччя. У 1861 році віднесена до вулиць 2-го розряду, на ній дозволялося споруджувати кам'яні будинки по лініях вулиць та дерев'яні — у подвір'ях[5].

В будинку № 4/13 (вхід з двору) розташована Бібліотека імені Ошера Шварцмана — бібліотека єврейської літератури.

На розі Стрілецької та Стрітенської вулиць встановлена дерев'яна скульптура «Балерина», автор Костянтин Скретуцький.

1996 року по вулиці Стрітенській, 10 було знайдено рештки укріпленого поселення трипільців 3-го тисячоліття до н. е., яке доходило до Киянівського провулка[6].

Зображення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. План Києва: друга та третя частини (1803 р.) // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 116.
  2. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 липня 1939 року № 1143/29 «Про перейменування вулиць м. Києва по Сталінському району» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 11844. Арк. 47, 47зв. [Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.]
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  4. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 3 квітня 1990 року № 329 «Про повернення вулицям історичних назв» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3750. Арк. 146, 147. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 3. — С. 20–21.) [Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.]
  5. Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану [Архівовано 7 лютого 2021 у Wayback Machine.] // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.)
  6. Г. Ю. Івакін, С. І. Климовський. Проблеми охорони археологічних пам'яток Києва. [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] АРОІКС. — К.: КНЛУ, 1999. — Вип. 3.
  7. У Києві на вулиці Гончара з'явилися вовк і собака з мультика

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Лось Елена. Буратино, балерина и колокольное дерево: интервью с творцом деревянных скульптур. // Наш Киев. — 2009. — 3 февраля. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 8 липня 2013. (рос.)