Координати: 50°27′4.9″ пн. ш. 30°31′23.0″ сх. д. / 50.45136° пн. ш. 30.52306° сх. д. / 50.45136; 30.52306

Костельна вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костельна вулиця
Київ
Будинок № 9
МісцевістьСтарий Київ
РайонШевченківський
Назва на честьОлександрівського костелу
Колишні назви
вул. Челюскінців
Загальні відомості
Протяжність270 м
Координати початку50°27′4.9″ пн. ш. 30°31′23.0″ сх. д. / 50.45136° пн. ш. 30.52306° сх. д. / 50.45136; 30.52306
Координати кінця50°27′12.1″ пн. ш. 30°31′31.3″ сх. д. / 50.45336° пн. ш. 30.52536° сх. д. / 50.45336; 30.52536
поштові індекси01001
Транспорт
Найближчі станції метро «Майдан Незалежності»
ТролейбусиТр 16, 18 (на Майдані Незалежності)
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10767
У проєкті OpenStreetMapr369975
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
Мапа
CMNS: Костельна вулиця у Вікісховищі

Костéльна ву́лиця[1] — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Майдану Незалежності до Трьохсвятительської вулиці.

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця виникла у 1830-х роках під сучасною назвою (від Олександрівського костелу, розташованого в горішній частині вулиці). З 1934 року мала назву «вулиця Челюскінців», на честь подвигу учасників полярного дрейфу на пароплаві «Челюскін» у 1934 році (назву підтверджено 1944 року[2]). Історична назва вулиці була відновлена 1991 року[3].

Бульвар наприкінці вулиці з'явився у 1880-х роках.

На вулиці розташований Канадський сквер.[4]

Забудова

[ред. | ред. код]

У 1910 році мостова комісія міської управи на чолі з інженером шляхів сполучень В. Я. Демченком склала проєкт робіт зі зменшення ухилу вулиці. Витрати в сумі 4 тисячі рублів покрили домовласники та причт костьолу. Згодом вулицю забудували багатоповерховими прибутковими будинками з центральним опаленням, ліфтами тощо[5].

Вулиця виділяється тим, що на ній майже повністю збереглася архітектура кінця XIX — початку XX століття, переважно представлена прибутковими будинками. Перші будинки з'явилися від Хрещатицької площі знизу (не збереглися)[5].

Олександрівський костел

[ред. | ред. код]
Докладніше: Катедральний собор Святого Олександра

Головною архітектурною домінантою Костельної вулиці є комплекс католицького Прокафедрального собору святого Олександра, до якого входять власне собор (1817—1849 рік), зведений у стилі пізнього класицизму архітектором Ф. Мєховичем, будинок домініканського монастиря (перша половина XIX століття), огорожа з брамами (перша половина XIX століття), прибутковий будинок (1913—1914), зведений за проєктом інженера Г. Познякова у стилі модерн, сторожка (1884), флігель для прислуги костелу (1824), флігель із господарським льохом (1862).

Видатні особи, пов'язані з Костельною вулицею

[ред. | ред. код]

У будинку № 6 на початку 1960-х проживав учений у галузі гідравліки та гідромеханіки, академік АН УРСР Георгій Сухомел.

У будинку № 8 проживали співак Степан Белина-Скупевський (1910-ті), поет Василь Чумак (1918—1919), композитор Ігор Шамо (1968—1982).

Будинок № 9 — прибутковий будинок, зведений в 1912—1913 за проєктом архітектора Абрама Трахтенберга у стилі модерн. Тут, під час свого навчання в Політехнічному інституті у 1924—1925 мешкав майбутній академік Сергій Корольов.

У будинку № 15, зведеному спеціально для українських вчених мешкали: академіки УРСР математик Микола Боголюбов (кінець 1940-х), фізик Віталій Данилов (1946—1954), учений у галузі металургії Микола Доброхотов (1940-ві — 1963), хімік Антон Думанський (1946—1967), археолог П. Єфименко (1940—1950-ті), математик та механік Михайло Лаврентьєв (1940-ві), учений у галузі обчислювальної техніки Сергій Лебедєв (1946—1951), геолог-петрограф Володимир Лучицький (1946—1949), астроном Олександр Орлов (1940—1950-ті), економіст-аграрник Павло Першин (1950—1970), зоолог Павло Свириденко (1947—1971), фізико-хімік і матеріалознавець Іван Францевич (1946—1985), учений в галузі електрозварювання Костянтин Хрєнов (1946—1984), хімік Євген Шилов (1947—1970), Георгій Курдюмов (1950-ті). Також у 1950-х в цьому ж будинку мешкали члени-кореспонденти АН УРСР гідрогеолог А. Бабинець, учений в галузі ливарного виробництва Андрій Горшков, ентомолог Євген Звєрезомб-Зубовський, вчений в галузі електродинаміки Олександр Мілях, цитолог Я. Модилевський, мікробіолог Лев Рубенчик, патофізіолог Микола Сиротинін, патофізіолог і онколог Олександр Тимофєєвський, економіст Яків Фейгін.

У житлових будинках з комплексу Олександрівського костелу проживали митрополит Андрей Шептицький (квітень-травень 1917)? у 1953—1955 поет-шістдесятник Іван Світличний, у 1949-1961 історик Микола Лисенко.

Пам'ятники та меморіальні дошки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ У довіднику «Вулиці Києва» 1995 року — Костьольна вулиця.
  2. ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  3. ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 6 вересня 1991 року № 561 «Про найменування вулиць і повернення вулицям історичних назв» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3864. Арк. 79–81. [Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.]
  4. ↑ У Шевченківському районі столиці з`явився «Канадський сквер». Вечірній Київ (укр.). Процитовано 24 лютого 2023.
  5. ↑ а б Друг, Ольга Миколаївна. Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. – Львів: Світ, 2013. – 496, [XVI] с. : іл.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Челюскінців вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 177.
  • Челюскінців вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 227.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Костельна_вулиця_(Київ)&oldid=39533981