Студеницький замок
| Студеницький замок | |
|---|---|
 | |
| Тип | замок і пам’ятка архітектури |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Студениця, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область |
| Перша згадка | XV століття |
| Стан | руїни, затоплено водосховищем |
Студеницький замок - фортифікаційна споруда, що розташовувалась у м. Студениця (нині село Кам'янець-Подільського району Хмельницької області).
Замок був розташований на підвищенні у східній частині села неподалік від впадіння Студениці в Дністер, а скелясті, на зразок стін, гори оточували замок з трьох сторін. Знаходячись між горою Горохова на півночі та горою Біла на сході.
Вперше містечко Студениця згадується 1388 р., коли Костянтин і Федор Коріятовичі грамотою надали наміснику Петру Немирі Бакоту, Студеницю та інші містечка[1].
Після спустошення в XV ст., і на поч. XVI ст., забудована знову приблизно в кінці XVI ст. Студениця, в XVII ст. стає великим містечком, що мало замок для захисту.[2]
22 жовтня 1633 року турецьке військо Абази-паші взяло містечко в облогу і зруйнувало замок[1].
У рішенні сейму 1635 р. було відзначено укріплення містечка, що може свідчити про те, що руїни замку було відновлено.[3]
За дослідженнями Іона Винокура фортеця у Студенці була зведена в XVII ст. і разом із містечком та навколишніми землями, належала польським магнатам Потоцьким.[4]
Експедиція Романа Юри
1969 року загін Середньодністровської експедиції під керівництвом Романа Юри, яка досліджувала залишки замку, виявили, що споруда знаходилась на незначному підвищенні у східній частині села неподалік від впадіння р. Студениці в Дністер. "Поперечник замку становив близько 70 м. В той період уціліли тільки нижні частини стін, викладені з вапняку на вапняно-глиняному розчині".[5]
1981 року залишки замку разом зі селом Студениця затоплено водами Дністровського водосховища.
Німецький мандрівник Ульріх фон Вердум 13 січня 1672 р., перебуваючи у Студениці записав, що замок знаходився на півночі містечка: "...замок на кшталт зірки, збудований з каменю. У межах його укріплень стоїть тільки дерев'яний будинок..."[1]
У XVIII ст. замок мав вигляд мурованої споруди у формі зірки з башнями по кутках. "Посередині був ринок, оточений кам'яними будинками, східного зразка. Посередині стояла ратуша, була церква грецька (руська) і вірменський костел; ...до міста в'їзд через дві брами, з заходу - Руська брама, зі сходу Вірменська брама..."[6]
- ↑ а б в Захар'єв В., Старенький І., Шпаковський С. (2017). Замки, фортеці, пізньосередньовічні міські укріплення Хмельницької області (укр.) . Хмельницький: ФОП Цюпак. с. 216. ISBN 978-617-513-486-3.
- ↑ Історія міст і сіл Хмельниччини (за працями Ю.Й. Сіцінського і М.І. Теодоровича) (Укр.) . Хмельницький: Поліграфіст-2. 2011. с. 560, С.202. ISBN 978-966-1502-32-0.
- ↑ Винокур І. С., Гуцал А. Ф. та ін. (1984). Довідник з археології України:Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області (укр) . Київ: Наукова думка. с. 222.
{{cite book}}: Явне використання «та ін.» у:|last=(довідка) - ↑ Винокур І.С., Горішний П. А. (1994). Бакота. Столиця давньоруського Пониззя (укр.) . Центр Поділлєзнавства: Кам'янець-Подільський. с. 362. ISBN ISBN 5-7707-5569-5..
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ (довідка) - ↑ Нельговский Ю.А., Годованюк Е.М. (1986). Каменные замки Западной Украины конца XV - первой половины XVIII в. (рос.) . Архитектурное наследство № 34. с. 125—133.
- ↑ Археологічна спадщина Хмельницької області: довідник (укр.) . Чернігів. 2011. с. 176.
