Перейти до вмісту

Єва Хадаші

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Суда Євгенія Леонтіївна)
Єва Хадаші
Євгенія Леонтіївна Суда
Ім'я при народженніЄвгенія Суда
Народилася7 серпня 1975(1975-08-07) (49 років)
Київ УРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Місце проживанняЯпонія Японія (з 2003-го)
Діяльністьспівачка, японістка, письменниця, орієнталістка, акторка
Відома завдякиписьменниця
співачка
японіст
Alma materНаціональна музична академія України імені Петра Чайковського
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Нагороди«Коронація слова 2019»

Єва Хадаші (англ. Eva Hadashi, справжнє ім'я — Євгенія Суда; нар. 7 серпня 1975, Київ, УРСР) — кандидатка мистецтвознавства, магістр філології, японістка, музикознавиця, письменниця, співачка, теле- і радіоведуча. Лавреатка Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» у 2019 році за роман «Західна гейша»[1][2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Євгенія Суда народилася 7 серпня 1975 року в Києві.

У 1995 році закінчила Київське державне вище музичне училище ім. Рейнгольда Глієра за фахом хорове диригування. У 2000 році — закінчила з відзнакою Національну музичну академію України ім. Петра Чайковського за фахом хорове диригування. Навчалася у класі ректора Національної музичної академії України — професора, народного артиста Олега Тимошенка[3]. З 2000 по 2004 роки вивчала «японську мову і література, англійську мову» в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка (закінчила магістратуру із відзнакою). З перших курсів навчання починає активно працювати у напрямку налагодження культурного діалогу між Україною та Японією[4].

У 2001 році менеджером-перекладачкою виїхала до Японії із видатною українською джазовою співачкою Ольгою Войченко на «Джазовий конкурс Асакуса» (м. Токіо).

Контракт менеджера-перекладача та співачки в японській продюсерській компанії отримала на останньому курсі університету. Продюсує до Японії українську оперну співачку та бандуристку — Оксану Степанюк, нині солістку Токійської опери Фудзівара.

У 2003 році закінчила короткострокову навчальну програму в американському вищому музичному навчальному закладі Музичному коледжі Берклі (англ. Berklee College of Music) за фахом джазового вокалу. Випускник цього коледжу, за фахом джазової композиції та гітари, стає чоловіком Євгенії. Весілля відбулося у 2003 році, подружжя проживає переважно в Японії. Готуючись до материнства — перериває свій робочий контракт, а з 2012 по 2017 триває судовий процес розлучення. На цей період припадає написання дебютного автобіографічного роману «Західна гейша» (вийшов у 2016-у)[5][6].

У 2011 році працює у проєкті «Діалог культур: Україна — Японія», присвяченому Чорнобильській катастрофі та Аварія на Першій Фукусімській АЕС, менеджером-перекладачкою, а також виступає солісткою-виконавицею головної партії у головному творі проєкту — камерній симфонії Василя Пилипчака «Молитва цикад», який виконував Національний президентський оркестр під керуванням японського диригента Такасі Уено[7].

Під час російського вторгнення в Україну 2022 року активно підтримує країну, виступає на акціях підтримки та солідарності, бере участь в благодійних концертах[8]. Працює перекладачем та пошукувачем для провідних японських телевізійних компаній (NHK, Fuji Television, TBS Television, TV Asahi та інших) для новин та інформаційних програм, котрі висвітлюють події війни[9].

Творчість

[ред. | ред. код]
Єва Хадаші
«Західна гейша»

Сюжет дебютного роману «Західна гейша» походить з біографії авторки — музикант за першою освітою їде в США на короткострокове навчання до Музичного коледжу Берклі, де знайомиться зі своїм майбутнім чоловіком-японцем, випускником цього коледжу — джазовим композитором, гітаристом[10]. Рукопис автобіографічного роману прийняв до друку літературно-мистецький журнал «Радуга» — скорочена його версія вийшла у №3-4 за 2016-й рік[11][12][13].

Роман вийшов під псевдонімом Єва Хадаші — що у перекладі з японської означає «босонога»[10].

Повний український рукопис «Західної гейші» взяв участь у Міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова». За підсумками 2019 року роман отримав спецвідзнаку «Міжнародне визнання»[4][14]. Презентація японського видання роману відбулося у лютому 2021 року в посольстві України в Японії (м. Токіо)[15].

Перше українське видання вийшло у вересні 2019 року й було представлено на «Форумі видавців» у Львові, де і відбулася його презентація на заході «Коронації слова». Друге українське видання (спільне українсько-японське), вийшло у червні 2021 року та було представлено на Арсеналі Коронаційних новинок у рамках ювілейного Х-го «Книжкового арсеналу»[16][17]. Йому передувало спільне українсько-японське видання японською мовою: українське видавництво «Радуга» та японське видавництво «Дніпро» за підтримки Японсько-української асоціації культурного обміну[18][19].

Влітку 2020 розпочала роботу над продовженням «Західної гейші». Робоча назва наступної книги — «Дифамація»[10].

У лютому 2021 року в Токіо відбулася презентація японського видання роману в посольстві України в Японії. Подія мала широкий міжнародний резонанс[20][21][22].

Японістика

У 2017 році у Національній музичній академії України ім. Петра Чайковського захистила кандидатську дисертацію на тему «Західні впливи у музичному мистецтві Японії періоду Мейдзі (1868–1912)» — першу наукову роботу в українській музичній японістиці. Однойменна монографія вийшла 2019 року у видавництві «Музична Україна»[2][23].

Основним аспектом творчості та наукової діяльності визначається розвиток плідного діалогу між культурами Заходу та Сходу[24]. У цьому напрямку займається також й популярною культурою, зокрема пише популярні пісні японською мовою — музичний диск «Захід та Схід» повністю складається з авторських пісень японською мовою, спрямованих на сучасного молодого слухача[25]. Фрагмент авторської пісні «Надягни на мене це плаття» було використано у художньому фільмі «Стальна Анжеліка» японського режисера Йонісі Тосінарі[26], а пісня «Я тебе дуже кохаю» після двох відбіркових турів пройшла у фінал конкурсу «Гран-прі: Пісня до Аніме»[27][28][29].

Є авторкою та ведучою програми «Сучасна Японія» на Blackan Radio TV Japan, в якій підіймаються питання скорочитання японською мовою, трансформації у сучасному мистецтві каліграфії, майбутнього японського кінематографа, сучасного кімоно та його трансформацій, а також перспектив розвитку українсько-японських культурних відносин (програма японською мовою)[30]. Є моделлю елегантного та спортивного жіночого одягу японських дизайнерів (Yumeya Hachiman[31], Takako Hotta, Kimono Nakanokou)[32].

У 2022 році починає вихід програма «Українська ідентичність» на радіохвилі FM CYAO у співведенні із співачкою та віце-директоркою Японсько-української асоціації культурного обміну Акі Оно. Програма висвітлює питання української історії, культури, традицій, мови. Перший етер — 2 липня[33].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • 2016 — Єва Хадаші. «Західна гейша» (роман). — Київ : ж-л «Радуга», 2016. — 205 с. — ISBN 978-966-281-143-5.[34][35]
  • 2019 — Суда, Евгения. «Західні впливи у музичному мистецтві Японії періоду Мейдзі (1868 — 1912)» (монографія) (рос. «Западные влияния в музыкальном искусстве Японии периода Мейдзи (1868 — 1912)»). — Київ : «Музична Україна», 2019. — 272 с.[36]
  • 2021 — Єва Хадаші. «Перетинаючи міст Оебасі» (оповідання). — Київ: ж-л «Київ» 1—2. 2021. 1—192. ISSN 0208-0710[37].
  • 2022 — Єва Хадаші. «Чи варто?» (новела). — Київ : ж-л «Київ», 2022. — 1—192 с. — ISBN 0208-0710.[38]

Публікації

[ред. | ред. код]

Є авторкою низки наукових публікацій:[39]

  • Батожна Є. [Суда Є. Л.]. Західні музичні впливи на освітню систему Японії у період Мейдзі. — Київ : Київське музикознавство : збірник статей. – Вип. 14, 2004. — С. 7–15. — («Наукова думка молодих»: зб. ст. – Кн. 2.)
  • Суда Е. Л. Исторические предпосылки проникновения западной музыки в Японию. — Київ : Вид-й центр КНЛУ, НМАУ ім. П. І. Чайковського. – Теоретичні питання культури, освіти та виховання: збірник наукових праць. – Вип. 33. — С. 124–129. — («Наукова думка молодих»: зб. ст. – Кн. 2.)
  • Суда Е. Западные влияния в военной музыке Японии. — Київ : Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського – Вип. 76 : Проблеми музичного мистецтва: спадщина і сучасність, 2008. — С. 193–206. — («Наукова думка молодих»: зб. ст. – Кн. 2.)
  • Суда Є. Л. Українсько-японські музичні відносини та сучасність (до 20 ти річчя встановлення дипломатичних стосунків між Україною та Японією). — Київ : Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. – Вип. 106 : Культурологічні аспекти сучасного мистецького дискурсу / пам’яті Людмили Костянтинівни Каверіної: зб. ст, 2013. — С. 300–311.
  • Суда Є. Л. Особливості японської традиційної музики (до періоду Мейдзі). — Київ : Київське музикознавство. Культура та мистецтвознавство: зб. ст. – Вип. 32.: НМАУ ім.. П. І. Чайковського ; КІМ ім. Р. М. Глієра, 2010. — С. 199–209.
  • Суда Е. Зарождение и начальный этап развития оперного искусства в Японии [Электронный ресурс]. — Израиль ХХІ: музыкальный журнал, 2015. — С. 199–209.[40]

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • 2016 — «Західна гейша» — музичні ілюстрації до одноіменного роману (CD)[41][42][43]
  • 2018 — «Приємно познайомитись» (CD)
  • 2019 — «Захід та Схід» (CD)

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Визнання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Переможці конкурсу «Коронація слова — 2019». Архів оригіналу за 2 січня 2021. Процитовано 25 червня 2020.
  2. ↑ а б Презентація монографії Євгенії Суди. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
  3. ↑ Дружній візит вихованки Олега Семеновича Тимошенка. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 25 червня 2020.
  4. ↑ а б 大学ジャーナル 東と西が出会う時: 日本での生活を振り返ったデビュー小説で祖母ウクライナの文芸賞を受賞したエバ・ハダシさん (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 червня 2020. Процитовано 25 червня 2020.
  5. ↑ В РЦНК в Киеве отметили 90-летие журнала «Радуга». Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 25 червня 2020.
  6. ↑ ラジオ放送局　「ゆめのたね」(Радіо Yume no Tane. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
  7. ↑ Світлана СОКОЛОВА (29 вересня 2011). Молитва цикад (укр.). Ж-л «Музика». Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 2020-6-26.
  8. ↑ 川西 健士郎 (2 квітня 2022). ウクライナは滅びず」　同胞の心伝える歌声 (яп.). Г-та «Санкей Сімбун». Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2022-4-02.
  9. ↑ ゼレンスキー大統領 国会演説 日本国内の反応は. NHK (яп.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  10. ↑ а б в Оксамитка БЛАЖЕВСЬКА (8 вересня 2020). Єва Хадаші: «Коронація слова» — мій перший літературний конкурс (укр.). «Букви». Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 2020-9-9.
  11. ↑ Журнал «Радуга». 2016 год. Наши итоги. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 25 червня 2020. [Архівовано 2020-06-28 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Огляд новинок вітчизняної та зарубіжної художньої періодики (листопад 2015 – квітень 2016 р.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2020. Процитовано 25 червня 2020.
  13. ↑ Фонд Науково-педагогічної бібліотеки. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 16 травня 2022.
  14. ↑ а б «Коронація слова — 2019» Спеціальні нагороди. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 19 червня 2020.
  15. ↑ У Токіо презентували японське видання роману української письменниці Єви Хадаші (укр.). «Укрінформ». 12 лютого 2021. Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 2021-2-17.
  16. ↑ Інтерв’ю для каналу газети «Східна Осака»: «Західна гейша» — конфіденційні розмови про видання. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  17. ↑ Новини Японсько-української асоціації культурного обміну. Стаття «Японське видання роману „Західна гейша“ завершено». Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  18. ↑ «Западная гейша в Японии» Журнал «Радуга» №1-2 за 2021 (стр. 198-199)
  19. ↑ Роман японською мовою на сайті японського видавництва «Дніпро»　ドニエプル出版 エバ・ハダシ「ウェスタン芸者」. Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  20. ↑ Посольство України в Японії. Презентація японського видання роману «Західна гейша». Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  21. ↑ Стаття від посольства України в Японії в газеті «Свобода» — виданні української діаспори в Америці. «Написала роман про Японію». Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 16 травня 2022. [Архівовано 2021-07-27 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Діаспора «UKRRAIN» «Український дощ». Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  23. ↑ Суда, Евгения Леонтьевна. Западные влияния в музыкальном искусстве Японии периода Мейдзи (1868-1912) [Текст]: Дис. на здобуття наук. ступ. канд. мистецтвознавства (17.00.03) / Е. Л. Суда ; НМАУім. П.І. Чайковського; Наук. кер. Гнатюк Л.А. — Киев, 2017. — 240 с.
  24. ↑ Олексій КОРЕЦЬКИЙ (11 червня 2018). Музичний діалог України та Японії (укр.). «Профспілкові вісті». Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 2020-6-25.
  25. ↑ ウクライナ出身　シンガーソングライター Eva Hadashi　エバ　ハダシさんがゲスト　バンディ石田 (Radio KISS FM Interview with Eva Hadashi). Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
  26. ↑ Eva Hadashi 「このドレスを着させてくれる？」 “Could You Put This Dress On Me?”. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
  27. ↑ Третій концерт проекту «Jazz House». Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 25 червня 2020. [Архівовано 2020-06-28 у Wayback Machine.]
  28. ↑ 第3回 Bayside Jazz at ATC. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 25 червня 2020.
  29. ↑ Третій концерт проекту «Jazz House». Виступ Єви Хадаші та Оно Акі (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
  30. ↑ BlackanTV - LIVE. Eva Hadashiがお届けする番組 Modern Japan「現代日本」です。VOL.11. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
  31. ↑ オリジナル　デニムジャケット　レデイース. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 17 грудня 2020. [Архівовано 2022-05-04 у Wayback Machine.]
  32. ↑ YUMEYA-HACHIMAN CO.,LTD. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 26 червня 2020. [Архівовано 2020-06-29 у Wayback Machine.]
  33. ↑ ウクライナの文化、避難民には情報伝えるラジオ番組　大阪・八尾のＦＭ. Процитовано 16 червня 2022.
  34. ↑ «Західна гейша». Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 25 червня 2020. [Архівовано 2020-06-25 у Wayback Machine.]
  35. ↑ Хадаши, Ева. Западная гейша: непридуманный роман / Ева Хадаши. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  36. ↑ «Западные влияния в музыкальном искусстве Японии периода Мейдзи (1868 — 1912)». Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 25 червня 2020.
  37. ↑ Зустрічайте новий випуск журналу «Київ» № 1-2, 2021. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  38. ↑ Зустрічайте новий випуск журналу «Київ» № 1-2, 2022
  39. ↑ Євгенія Суда Публікації. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 30 червня 2020.
  40. ↑ Израиль XXI Евгения Суда. Зарождение и начальный этап развития оперного искусства в Японии
  41. ↑ Eva Hadashi - Amazing Grace. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
  42. ↑ Eva Hadashi - ニュー・シネマパラダイス、愛のテーマ/New Cinema Paradiso, Love Theme　日本語. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
  43. ↑ Eva Hadashi - You Don't Know What Love Is. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
  44. ↑ キエフ国際映画祭のオフィシャルセレクションにノミネート！ WEST NIGHT FILMS. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 25 червня 2020.
  45. ↑ Tokyo Premiere 2020 Come and Go. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
  46. ↑ 「亡命のウクラニアン 百年の記憶」. Процитовано 27 травня 2022.
  47. ↑ 「希望のムジカ」. Процитовано 2 вересня 2022.
  48. ↑ 全員がんばるぞ. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
  49. ↑ SHIROKITAアニソングランプリ」Eva Hadashi. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
  50. ↑ Eva Hadashi「深く愛している」. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 26 червня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єва_Хадаші&oldid=44119609