Сульфат талію(I)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Талію(I) сульфат

Thallium(I) sulfate
Ідентифікатори
Номер CAS 7446-18-6
PubChem 24833
Номер EINECS 231-201-3
KEGG C18567
ChEBI 81836
SMILES [Tl+].[Tl+].[O-]S([O-])(=O)=O
InChI 1/H2O4S.2Tl/c1-5(2,3)4;;/h(H2,1,2,3,4);;/q;2*+1/p-2
Властивості
Молекулярна формула Tl2SO4
Молярна маса 504,83 г/моль
Зовнішній вигляд білі призми чи білий порошок
Густина 6,77 г см−3
Тпл 632 °C (1170 °F)
Небезпеки
Класифікація ЄС Дуже токсично T+
Небезпечно для навколишнього середовища N
R-фрази Шаблон:R28, R37, Шаблон:R48/25,
R51/53
S-фрази (S1/2), S13, S36/37,
S45, S61
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Сульфат талію — сіль сульфатної кислоти і гідроксиду талію. Відома своєю надзвичайною токсичністю. Формула — Tl2SO4

Історія і використання

[ред. | ред. код]

Протягом останніх двох століть Tl2SO4 використовувався в медицині, але був заборонений у зв'язку з надзвичайною токсичністю. У 1900-х роках сульфат талію знайшов застосування в основному як добавка для рослин. Сьогодні Tl2SO4 в основному використовується як джерело Tl+ у науково-дослідних лабораторіях, а також в ролі зооциду (для теплокровних тварин).

Фізичні властивості

[ред. | ред. код]

Зовні це безбарвні кристали ромбічної сингонії. Температура плавлення — 645 °C, густина дорівнює 6765 г/см³. Молярна електропровідність при нескінченному розведенні при 25оС дорівнює 309,4 См·см²/моль. Параметри комірки а = 0,7808 нм, Ь = 1,0665 нм, с = 0,5929 нм, Z = 4. Структура схожа на сульфат калію.

Сполука не має смаку і запаху. Зовні це безбарвні кристали

Отримання

[ред. | ред. код]

Взаємодія розбавленої холодної сульфатної кислоти на талій, оксид, гідроксид, карбонат, або окисненням сульфіду талію:

Токсичність

[ред. | ред. код]

Талій сульфат, як і всі сполуки талію, дуже токсичний. Може всмоктуватись через шкіру. Більше ніж 1/2 грама може вбити людину. Осідає в нирках, печінці, мозку. Найголовніші симптоми отруєння: випадання волосся і зубів. Антидотом є берлінська лазур.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Справочник по химии / А. И. Гончаров, М. Ю. Корнилов.:Вища школа — 1977 год — 301 с.
  • Химическая энциклопедия / Редкол.: Кнунянц И. Л. и др. — М.: Советская энциклопедия, 1995. — Т. 4. — 639 с. — ISBN 5-82270-092-4
  • Справочник химика / Редкол.: Никольский Б. П. и др. — 2-е изд., испр. — М.-Л.: Химия, 1966. — Т. 1. — 1072 с.

Посилання

[ред. | ред. код]