Перейти до вмісту

Супонєв Сергій Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Супонєв Сергій Євгенович
рос. Сергей Евгеньевич Супонев
Дата народження28 січня 1963(1963-01-28)
Місце народженняХотьково, Московська область, РРФСР, СРСР
Дата смерті8 грудня 2001(2001-12-08) (38 років)
Місце смертіЄдимоново, Конаковський район, Тверська область, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
Громадянство СРСР
 Росія
Alma materфакультет журналістики МДУ
Професіятелережисер, телеведучий, ведучий, виробник, сценарист, редактор, журналіст, тележурналіст, телепродюсер, актор
ЗакладДо 16 і старше…, Q4281103?, Q4189843?, Call of the Junglesd, Q4157857?, Q4415644? і Останній герой[d]
Нагороди
IMDbID 3326405
CMNS: Супонєв Сергій Євгенович у Вікісховищі

Сергій Євгенович Супонєв (28 січня 1963, с. Абрамцево, Хотьково, Московська область — 8 грудня 2001, Едімоново, Тверська область) — радянський і російський телеведучий, керівник дирекції дитячих і розважальних програм ОРТ (1998—2001).

Біографія

[ред. | ред. код]

Сергій Супонєв народився 28 січня 1963 року в селі Абрамцево Московської області в родині актора і поета Євгена Кузьмича Супонєва і піаністки Галини Володимирівни Супонєвої (д. Куликова)[1].

Батьки розлучилися, мати вийшла заміж за кларнетиста В'ячеслава Петровича Перова і народила в 1976 році йому сестру Олену. Батько одружився з радіоведучою Ольгою Крайовою.

Після закінчення школи вступив до МГУ на факультет журналістики, але з другого курсу був призваний в армію. В рядах Збройних сил СРСР служив з 1981 по 1983 рік в оркестрі військової частини 86632 в селищі Муліно Дзержинського району Горьковської області. У 1988 році закінчив факультет журналістики МДУ.

У 1980 році прийшов на роботу до ЦТ СРСР, спочатку працював вантажником. У 1983 році обіймав посаду адміністратора в музичній редакції ЦТ.

Всі святкові програми, присвячені державним святам в 1984 році, були створені за безпосередньої участі Сергія Супонєва. У 1984—1986 роках працював адміністратором у відділі пропаганди.

З 1986 року працював в Дитячій редакції ЦТ і готував сюжети для програми «До 16 і старше». У 1987 став молодшим редактором ДР і в тому ж році був офіційно прийнятий на роботу. 25 січня 1989 року в ефірі ЦТ з'являється програма «Марафон 15», де Сергій Супонєв був ведучим і одним з авторів.

У 1993 році, на запрошення Влада Лістьєва, став вести програму для дітей «Зірковий час». Тоді ж на «Першому каналі» запустив власну дитячу телегру «Поклик джунглів», ідея якої прийшла йому уві сні. Через 6 років програма отримає премію «ТЕФІ». З 1994 року був засновником і співробітником телекомпанії «Клас!»

В середині 1990-х років знявся в ролі батька Дугласа у фільмі режисера Ігоря Апасяна «Вино з кульбабок», за мотивами творів Рея Бредбері.

У 1994—1995 роках на каналі «2х2», а з 1995 по 1996 — на «ОРТ», виходила в ефір програма «Денді — нова реальність» (на телеканалі «ОРТ» програма мала назву просто «Нова реальність»)

У 1997 році Сергій Супонєв створив для каналу «ТВ-Центр» дитячу телегру «КругоЛого», куди також пробувався на роль ведучого (з ним був знятий пілотний випуск).

У 1997 році брав участь в програмах «О. С. П. студія» та «Смак». У 1998 році брав участь в програмі «Колесо історії», а також двічі брав участь в програмі «Вгадай мелодію», і в одному з випусків здобув перемогу.

У 1999 році дав інтерв'ю програмі «Добрий день». У квітні 1999 року брав участь в капітал-шоу «Поле чудес» у ролі власного двійника.

У 2000 році дав інтерв'ю програмі «100 %». У 2001 році брав участь у кастингу на роль нового ведучого телегри «Хто хоче стати мільйонером?», яка тепер виходила на Першому каналі (до цього на НТВ).

6 грудня 2001 відбулося останнє інтерв'ю Сергія Супонєва. У ньому він говорив про свій новий дитячому телепроєкті, який повинен був вийти в ефір у березні 2002 року.

Загибель

[ред. | ред. код]

Загинув увечері 8 грудня 2001 року в селі Едімоново на 39-му році життя. Під час їзди по льоду Волги, снігохід Yamaha занесло, він на повному ходу врізався у приховані під льодом дерев'яні містки річкової пристані[2].В результаті аварії Супонєва викинуло з сідла снігохода, і він отримав смертельні травми.

Після смерті сина Сергія, Кирила, і його поховання поряд з батьком, надгробок з цим написом було прибрано, а на його місці встановлена загальна надгробна плита батька і сина Супонєвих.

Родина

[ред. | ред. код]
  • Батько — Євген Кузьмич Супонєв (1939—2008), був актором Театру сатири, заслужений артист Росії (1999). Писав вірші, деякі з яких потім були покладені на музику. У 1990 році на його вірші була записана і випущена пісня «Зірковий час» (музика Юрія Мартинова, виконує Ауріка Ротару).
  • Мати — Галина Володимирівна Перова (Супонєва) (нар.. 17 травня 1941), піаністка в оркестрі Театру сатири.
  • Мачуха — Ольга Краєва, коментатор радіостанції «Маяк». Сергій сам порадив батькові на ній одружитися. Ольга Краєва допомогла Сергію визначитися з професією.
  • Сестра — Олена В'ячеславівна Перова (нар.. 1976) — співачка, актриса і телеведуча.
  • Сергій Супонєв був двічі одружений:
  • Перша дружина — Валерія Володимирівна Супонєва (дівоче Істоміна) (нар.. 5 червня 1965), тележурналістка, редактор програм телебачення, працює на ТБ. До 2002 року працювала в Дирекції дитячої та розважального мовлення ОРТ, автор і керівник програми 100 %, керувала програмою «Самі з вусами». З вересня 2002 по 2005 рік працювала в телекомпанії BID. Спочатку була музичним редактором капітал-шоу «Поле чудес». Була редактором телегри «Крісло» (СТС) і «Пан або пропав» (Перший канал), у 2003 році працювала випусковим редактором музичного проекту «Фабрика зірок-3». З 2005 по 2014 рік — шеф-редактор музичної програми телеканалу «Росія-1» «Суботній вечір», працювала над проєктом Алли Пугачової «Фактор А».
    • син — Кирило Сергійович Супонєв (19 квітня 1984 — 27 вересня 2013) після розлучення батьків, Кирило сказав батькові, що якщо той піде з сім'ї, то він кинеться з вікна[3], з раннього віку працював на телебаченні (був ведучим передачі «Можливо все» під псевдонімом Кирило Венопус), закінчив журфак МГИМО,[4]. 27 вересня 2013 року на 30-му році життя, покінчив життя самогубством, повісившись, в петлі його виявила мати, передсмертної записки в квартирі не знайшли. Він був барабанщиком групи з назвою «Ромео повинен померти», але кинув групу перед смертю, в останній рік жив фактичним шлюбом з дівчиною, останнім часом він в лікарнях бував частіше, ніж удома, за словами близьких, страждав психічним розладом.
  • Друга дружина (1998—2001) — Ольга Анатоліївна Супонєва (Мотина) (нар.. 6 січня 1976), закінчила РАТІ-ГІТІС (майстерня Л. Е. Хейфеца). З 1995 року актриса Московського Академічного театру Сатири. Лауреат премії ім. Т. І. Пельтцер за кращу жіночу роль (1996) — знімалася в телевізійному серіалі «Кулагін і партнери» і була співведучою Миколи Фоменко в грі «Щасливий рейс» (НТВ), за три роки спільного життя об'їздили майже всю Європу.
    • дочка — Поліна Сергіївна Супонєва (нар.. 16 грудня 2000).

Телепередачі

[ред. | ред. код]
  • «До 16 і старше» — готував сюжети для програми
  • «Марафон-15» — автор і ведучий (5 січня 1989 — серпень 1998, вів до 1993)
  • «Зірковий час» — провідний, потім автор і керівник програми (квітень 1993 — грудень 2001)
  • «Поклик джунглів» — автор, ведучий, продюсер (22 травня 1993 — 18 липня 2001, вів до осені 1998)
  • «Денді — нова реальність» — автор, ведучий (вересень 1994 — січень 1996)
  • «НЯМ-НЯМ» — автор (ТВ Центр)
  • «Круголого» — автор, ведучий (1997—1998)
  • «Щас спою» — автор (1997—1998)
  • «Ці забавні тварини» — автор (1997—1998)
  • «Дісней-клуб» — автор (1998—2014)
  • «Програма 100 %» — продюсер (1999—2002)
  • «Цар гори» — продюсер ОРТ (1999—2001)
  • «Сім бід» — одна відповідь — продюсер (1999—2001)
  • «Можливо все» — продюсер ОРТ (1999—2002)
  • «Мультазбука» — автор, продюсер (1999—2001)
  • «Що так як» — продюсер (1999—2002)
  • «Сьоме почуття» — автор, продюсер (2000)
  • «КОАПП» — продюсер (2000—2002)
  • «Останній герой» — автор, продюсер (2001)
  • «Самі з вусами» — автор, продюсер ОРТ / Перший канал (2001—2003)
  • «Слідство веде Колобков» — автор ОРТ / Перший канал (2002—2004, проєкт вийшов в ефір після загибелі Сергія Супонєва)

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Лауреат премії «ТЕФІ-1999» в номінації «Програма для дітей» (програма «Поклик джунглів»).
  • Лауреат премії «ТЕФІ-2001» у номінації «Програма для дітей» (програма «КОАПП»). Примітно, що всю номінацію зайняли програми, у виробництві яких супоню брав безпосередню участь: крім «КОАПП», на приз претендували «100%» і «Зірковий час».

Пам'ять

[ред. | ред. код]

2018 року в Москві, колишня дружина Супонєва Людмила Сергіївна заснувала некомерційну організацію АНО «Дитячий освітній центр імені С. Е. Супонєва».

Документальні фільми про Супонєва

[ред. | ред. код]

На згадку про Сергія Супонєва було знято кілька документальних фільмів:

  • «Серьожа …» (ОРТ, 17 грудня 2001)
  • «Сергій Супонєв. Рік після життя» (Перший канал, 9 грудня 2002)
  • «Як йшли кумири. Сергій Супонєв» (ДТВ, 8 грудня 2005)
  • «Зірки ефіру. Сергій Супонєв» (Перший канал, 2005)
  • «Зіркове життя. Сергій Супонєв» (Домашній, 2008)
  • «Ех, Серьога! Жити б та жити…» (Перший канал, 28 січня 2013)
  • «Сергій Супонєв — друг усіх дітей» (вДудь 7 серпня 2018)[уточнити].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Евгений Супонев в авторском проекте Алексея Тремасова [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ На снегоходе Yamaha разбился Сергей Супонев. «Советский спорт». 21 грудня 2001. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
  3. ↑ Сына телеведущего Сергея Супонева к месту самоубийства привезла мать — МК. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 30 січня 2019.
  4. ↑ Сын телеведущего Сергея Супонева покончил с собой. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 30 січня 2019. [Архівовано 2014-11-02 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Супонєв_Сергій_Євгенович&oldid=43882601