Сєргов Олексій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Іванович Сєргов
Народження6 січня 1914(1914-01-06)
Одеса
Смерть15 червня 1990(1990-06-15) (76 років)
Одеса
ПохованняНовоміське кладовище
КраїнаСРСР СРСР
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
ОсвітаВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби1937–1960
ПартіяКПРС
Звання Генерал-майор авіації
Командування21-й гв. вап
Війни / битвирадянсько-фінська війна
німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Олексій Іванович Сєргов (нар. 6 січня 1914(19140106) — пом. 15 червня 1990) — радянський льотчик-ас часів Другої світової війни, штурман 508-го винищувального авіаційного полку (205-а винищувальна авіаційна дивізія, 5-й винищувальний авіаційний корпус, 2-а повітряна армія). Генерал-майор авіації. Герой Радянського Союзу (1943).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 6 січня 1914 року в місті Одесі в родині робітника. Росіянин. У 1931 році закінчив школу ФЗУ, у 1933 році — 2 курси Одеського залізничного технікуму. Працював модельником по дереву, згодом — майстром модельного цеху експериментальних майстерень в Одесі.

До лав РСЧА призваний у 1937 році. У 1938 році закінчив Борисоглібську військову аваіційну школу. Брав участь у радянсько-фінській війні 1939–1940 років.

Учасник німецько-радянської війни з 22 червня 1941 року. Член ВКП(б) з 1941 року. Воював на Південно-Західному, Брянському, Степовому, Воронезькому і 1-у Українському фронтах. До січня 1943 року служив у 17-у винищувальному авіаційному полку пілотом, ад'ютантом ескадрильї, літав на винищувачах І-153 і ЛаГГ-3. З січня 1943 по травень 1944 року — штурман 508-го винищувального авіаційного полку, літав на винищувачах Як-7 і «Аерокобра». З травня 1944 року й до кінця війни — командир 21-го гвардійського винищувального авіаційного полку.

Всього за роки війни здійснив понад 400 бойових вильотів, провів 72 повітряних бої, у яких збив особисто 15 й у складі групи — 19 літаків супротивника.

Після закінчення війни продовжив військову службу в частинах ВПС СРСР. У 1951 році закінчив Вмщі льотно-тактичні курси удосконалення командного складу, а у 1957 році — Військову академію Генерального штабу СРСР. З 1960 року генерал-майор авіації О. І. Сєргов — у запасі.

Мешкав у Одесі, працював на різних посадах в органах цивільної оборони. Помер 15 червня 1990 року. Похований на Таїровському кладовищі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 вересня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, майорові Сєргову Олексію Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1496).

Також був нагороджений трьома орденами Червоного Прапора (13.09.1942, 22.10.1944, 25.04.1945), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (12.05.1945, 11.03.1985), трьома орденами Червоної Зірки (06.11.1941, …) і медалями.

Література

[ред. | ред. код]
  • «Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 239–242.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Сєргов Олексій Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).