Перейти до вмісту

Сігаєв Віктор Геннадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сігаєв Віктор Геннадійович
 Прапорщик
Загальна інформація
Народження9 травня 1984(1984-05-09)
Новояворівськ
Смерть17 січня 2015(2015-01-17) (30 років)
Оленівка
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ві́ктор Генна́дійович Сіга́єв (9 травня 1984(19840509) — 17 січня 2015) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Віктор Сігаєв народився 9 травня 1984 року у м.Новояворівськ. У 1990 р. поступив на навчання в Новояворівську СЗШ № 3. Після закінчення школи навчався у професійно-технічному училищі № 65 (на даний час — Новояворівське вище професійне училище) здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів.

В 2002—2003 роках проходив строкову службу, надалі — служба за контрактом, рядовий склад. В 2004—2006 роках — служба за контрактом на посаді прапорщика, 2006—2007 — за контрактом на посадах осіб молодшого начальницького складу. В 2007—2008 роках — механік-водій-електрик станції Р-142Н в/ч А2627, місто Винники. В 2009—2014 роках — інструктор з водіння взводу навчальних автомобілів, рота матеріально-технічного забезпечення Академії сухопутних військ

В часі війни — військовослужбовець 3-го батальйону 72-ї окремої механізованої бригади; головний сержант роти матеріально-технічного забезпечення Академії Сухопутних військ України імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Загинув 17 січня 20145-го під час бойового зіткнення з терористами поблизу Оленівки Волноваського району. Під час супроводу новоприбулих посадових осіб до позицій українських військовиків загін потрапив у засідку; на вимогу противника здатись у полон вояки відмовилися та вступили в бій. В ході бою Віктор Сігаєв знищив декілька ворогів, однак зазнав поранень, не сумісних з життям. Наступного ранку подзвонили російські терористи та повідомили, що вони забрали тіло Віктора і його товариша в Донецьк, й щоб за ним приїхали родичі.

Без Віктора лишились мама, брат, дружина й син.

Похований в місті Новояворівськ.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
  3.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 17 січня на YouTube

Посилання

[ред. | ред. код]