Перейти до вмісту

Сізиф Шеффера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сізиф Шеффера


Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Родина: Пластинчастовусі (Scarabaeidae)
Рід: Sisyphus
Вид: Сізиф Шеффера
Sisyphus schaefferi
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Вікісховище: Sisyphus schaefferi
Віківиди: Sisyphus schaefferi
EOL: 143839
NCBI: 166372

Сізиф Шеффера[1] (Sisyphus schaefferi) — вид жуків родини пластинчастовусих (Scarabaeidae)[2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у степових та напівпосушливих районах Європи[3], Північної Африки, Західної Азії на схід до Китаю.

Довжина жука досягає семи-тринадцяти міліметрів. Чорне або чорно-коричневе матове тіло сильно вигнуте і звужене до спини. Тіло покрите волосками від жовтого до чорно-коричневого кольору. Волоски вигнуті і нахилені назад. Головний щиток виступає вперед, накриваючи очі та ротовий апарат. Останні три членики восьмичленикових вусиків витягнуті вперед і утворюють булаву майже яйцеподібної форми.

Надкрила під час польоту залишаються закритими. Вони сильно звужуються до спини і мають майже трикутну форму, з опуклим вигином по зовнішньому краю. Вони мають вісім неглибоких смуг.

Ноги пристосовані до оброблення, транспортування та захоронення посліду. Короткі передні ніжки риючого типу з трьома зовнішніми зубцями. Середні стегна широко розставлені і майже паралельні один одному. Середні кінцівки мають на кінці два міцні шипи. Задні лапи шарнірно зведені далеко назад. Вони булавоподібні і потовщені до кінчика. Задні гомілки довгі та вигнуті так, що вони можуть частково охоплювати кульки гною. Вони розширені і зазубрені до спини. Вони мають лише один кінцевий шип. Всі лапки п'ятичленикові.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Жук добре літає і риє нори, куди дорослі особини пересувають кульку гною. Самиця відкладає яйця в нору, а личинки, що вилупилися, харчуються послідом з кульки.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Природа острова Хортиця. Колективна монографія / Охріменко С. Г., Шелегеда О. Р., Козодавов С. В., Бусел В. А., Петроченко В. І., Жаков О. В., Муленко М. А., Карпенко Г. О., Василенко С. В., Головаха Р. В. — Запоріжжя: Національний заповідник «Хортиця», 2016. — вип. 2. — С. 117
  2. Sisyphus schaefferi. iNaturalist (амер.).
  3. Sisyphus schaefferi (Linnaeus, 1758). Global Biodiversity Information Facility.