Координати: 59°23′35.000000101612″ пн. ш. 27°46′27.0000001012″ сх. д. / 59.39306° пн. ш. 27.77417° сх. д. / 59.39306; 27.77417

Сілламяе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сілламяе
ест. Sillamäe
Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 59°23′35.000000101612″ пн. ш. 27°46′27.0000001012″ сх. д. / 59.39306° пн. ш. 27.77417° сх. д. / 59.39306; 27.77417

Країна  Естонія
Мааконд Іда-Вірумаа
Перша згадка 1500
Площа 12,11 км²[1]
Населення 12 352 осіб (1 січня 2024)[2]
Міста-побратими Нокіа[3], Котка[3], Гавер-де-Грас[3], Бютцов[3], Бровари[3], Мстислав[3], Ярославль[3], Кінгісепп[3]
Поштовий індекс 40231
Автомобільний код I
GeoNames 588686
OSM r7496875  ·R
Офіційний сайт sillamae.kovtp.ee
Сілламяе. Карта розташування: Естонія
Сілламяе
Сілламяе
Сілламяе (Естонія)
Сілламяе. Карта розташування: Іда-Вірумаа
Сілламяе
Сілламяе
Сілламяе (Іда-Вірумаа)
Мапа

Сі́лламяе (ест. Sillamäe) — місто в Естонії, один з основних промислових центрів в повіті Іда-Вірумаа.

Географічне розташування

[ред. | ред. код]

Сілламяе розташоване в північно-східній Естонії, в повіті Іда-Вірумаа, на березі Фінської затоки, в місці впадання в нього річки Ситке, неподалік від естонсько-російського кордону. Відстань від Сілламяе до Таллінна — 186 км, до Нарви — 25 км, до Санкт-Петербурга — 170 км. Через місто проходить шосе Таллінн — Нарва — Санкт-Петербург.

Клімат

[ред. | ред. код]
Кліматограма Сілламяе
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
63
 
 
−3
−6
 
 
49
 
 
−3
−7
 
 
44
 
 
1
−4
 
 
41
 
 
8
1
 
 
52
 
 
14
7
 
 
76
 
 
18
11
 
 
67
 
 
22
15
 
 
95
 
 
20
15
 
 
88
 
 
15
11
 
 
99
 
 
8
5
 
 
87
 
 
4
1
 
 
75
 
 
0
−3
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 836 мм.

Джерело: «Climate-Data.org» (англ.)[4]


Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка про Сілламяе, як поселення, де була розташована корчма Тор Брюгген, відноситься до 1502 року.

У 1700 році в Сілламяе були побудовані млин та гарний міст через річку.

Деякий час землі теперішнього міста входили до складу маєтку Вайвара, з якого пізніше виокремили Сілламягі. Повністю окремим господарством воно стало у 1849 році.

З кінця XIX століття Сілламягі та сусіднє Турсамяе стали курортними селищами, популярними у петербурзької інтелігенції.

У 1869 році тут відпочивав російський композитор Петро Чайковський, а в 1891 році сюди приїхав відпочивати Іван Павлов і їздив сюди відпочивати щоліта протягом 25 років.

Економіка

[ред. | ред. код]

Промисловість також відігравала значяну роль у курортному містечку Сілламяе.

У 1928 році в Сілламяе побудувал Естонський масляний консорціум, за допомогою шведського капіталу завод з переробки сланцю, електростанцію та невеликий порт.

Населення

[ред. | ред. код]
1959 1970 1979 1989 2000 2010 2012 2014 2015 2020 2021
8 374 13 559 16 157 20 561 17 199 16 183 14 487 14 122 13 906 12 480 12 230

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]