Сільвія Паскель
Сільвія Паскель | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | невизначена Sylvia Banquells Pinal | |||
Народилася | 13 жовтня 1950[1] (74 роки) Мехіко, Мексика | |||
Громадянство | Мексика | |||
Діяльність | телеакторка, акторка театру, кіноакторка | |||
Роки діяльності | 1968 — тепер. час | |||
Діти | Stephanie Salas Banquellsd | |||
Батьки | Рафаель Банкельс Сільвія Піналь | |||
Брати / сестри | Viridiana Alatristed, Алехандра Гусман, Росіо Банкельс і Luis Enrique Guzmánd | |||
IMDb | nm0664720 | |||
| ||||
Сільвія Паскель у Вікісховищі | ||||
Сільвія Паскель (ісп. Silvia Pasquel, при народженні Сільвія Банкельс Піналь, ісп. Sylvia Banquells Pinal; нар. 13 жовтня, 1950, Мехіко) — мексиканська акторка театру, кіно та телебачення.
Народилася 13 жовтня 1950 року у Мехіко в родині актора і режисера Рафаеля Банкельса та акторки Сільвії Піналь. Батьки розлучилися, коли їй було три роки. Її брати і сестри від шлюбу батька з акторкою Діною де Марко — акторка і співачка Росіо Банкельс, акторка Марі-Пас Банкельс, Хосе Мануель, Аріадна та продюсер Рафаель Банкельс-молодший. Її сестра від шлюбу матері з продюсером Густаво Алатрісте — акторка Вірідіана Алатрісте (у 19-річному віці загинула в автомобільній аварії). Її сестра і брат від шлюбу матері зі співаком Енріке Гусманом — співачка Алехандра Гусман та музикант Луїс Енріке Гусман. Вивчала вокал і класичний танець. 1965 року знялася у фотокоміксі з актором Хорхе Ріверо. 1968 року дебютувала в кіно з невеликою роллю у фільмі «Пробудження вовка» Рене Кардони-молодшого. Того ж року дебютувала у театрі в комедійній п'єсі «Por eso está como está» за участю Фернандо Лухана і Вероніки Кастро, а також на телебаченні у теленовелі «Нонконформісти» з Колумбою Домінгес у головній ролі. Тоді ж обрала як псевдонім прізвище Паскель.
1998 року відкрила власну школу акторської майстерності у Мехіко.
2014 року отримала премію APT у категорії Найкраща акторка у монолозі за п'єсу «No seré feliz, pero tengo marido».
Паскель тричі була у шлюбі, кожен з яких завершився розлученням:
- 1966—1975 — Міккі Салас, музикант. 15 лютого 1970 року народилася їхня дочка Стефані Салас, яка стала акторкою та співачкою.
- 1985—1987 — Фернандо Фраде, бізнесмен. Їхня дворічна дочка Вірідіана-Маргарита загинула 27 жовтня 1987 року в результаті нещасного випадку у басейні.
- 2000—2001 — Родольфо Собераніс, актор.
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1968 | ф | Пробудження вовка | El despertas del lobo | Сівія |
1968 | с | Нонконформісти | Los inconformes | Лісбет |
1969 | с | Портрет Доріана Грея | El retrato de Dorian Gray | Сібілла Вейн |
1969 | с | Щоденник добропорядної сеньйорити | El diario de una señorita decente | Марі |
1970 | с | Хрест Маріси Крусес | El cruz de Marisa Cruces | Маріса Крусес у молодості |
1970 | ф | Санто проти Синього Демона з Атлантиди | Santo contra Blue Damonen la Atlántida | Юнона |
1971—1973 | с | Італійка збирається заміж | Muchacha italiana viene a casarse | Джанна Донатті |
1973 | ф | Чабело і Пепіто проти монстрів | Chabelo y Pepiti contra monstruos | Алісія |
1974 | с | Світ іграшки | Mundo de juente | Ельвіра |
1975 | с | Чудо життя | El milagro de vivir | Ортенсія Альварадо |
1977 | с | Принижені та зневажені | Humillados y ofendidos | Інес |
1981 | ф | Джонні Чікано | Johnny Chicano | Ракель |
1982 | с | Безсмертне кохання | El amor nunca muere | Кароліна |
1990 | с | Дні без Місяця | Días sin luna | Лаура де Сантамарія |
1990—2006 | с | Жінка, випадки з реального життя | Mujer, casos de la vida real | різні персонажі |
1991 | ф | Напад | Asalto | Альде |
1992 | с | Таємні наміри | Las secretas intenciones | Олівія Вега де Карденаль |
1996 | с | Назавжди | Para toda la vida | Лідія Вальдеморос Рівас |
1997—1998 | с | Ураган | Huracán | Карідад Сальватьєрра де Медіна |
2000 | ф | Кривавий доказ | El grito | Сільвія Портер |
2001—2002 | с | Джерело | El manantial | Пілар Саваль де Луна |
2004 | с | Мій гріх — у любові до тебе | Amarte es mi pecado | Ісаура Авіла де Гусман |
2007—2008 | с | Я кохаю Хуана де Керендона | Yo amo a Juan Querendón | Нідія Естелла де ла Куева Перес де Качон |
2012 | с | Як то кажуть | Como ddice el dicho | Лукресія |
2013—2014 | с | Які ж бідні багаті | Qué pobres tan ricos | Ана Софія Романьйолі Толентіно де Руїс-Паласіос |
2015—2016 | с | Краще померти, ніж бути як Лічіта | Antes muerta que Lichita | Ельза Гутьєррес де Лопес |
2017—2018 | с | Три родини | 3 familias | Фріда Браво |
2018 | ф | Мій маленький великий чоловік | Ma pequeño gran hombre | Адріана |
2019 | с | Донья Флор і два її чоловіка | Doña Flor y sus dos maridos | Карлотта / Максиміліана |
2019 | ф | Диявол між ногами | El diablo entre las piernas | Беатріс |
2022 | с | Невідомий ворог | Un extraño enemigo | Маргарита Лопес Портільйо |
2023 | с | Один день життя | Un día para vivir | Мірея |
- 2022 — Номінація на найкращу акторку (Диявол між ногами).
TVyNovelas Awards
- 1983 — Найкраща лиходійка (Безсмертне кохання).
- 2002 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Джерело).
- 2004 — Номінація на найкращу роль у виконанні заслуженої акторки (Мій гріх — у любові до тебе).
- 2008 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Я кохаю Хуана Керендона).
- 2015 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Які ж бідні багаті).
- 2016 — Номінація на найкращу роль у виконанні заслуженої акторки (Краще померти, ніж бути як Лічіта).
Bravo Awards
- 1999 — Найкраща акторка (Жінка, випадки з реального життя).
ACE Awards
- 1982 — Найкраща кіноакторка (Джонні Чікано).
- 2008 — Жіноча персона року (Я кохаю Хуана Керендона).
Califa de Oro
- 2015 — Почесна премія за 48-річну кар'єру у театрі, в кіно та на телебаченні.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.