С-70 «Охотник»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: С-70.
С-70 Охотник
С-70 «Охотник»
Перший політ:3 серпня 2019[1]
На озброєнні у:РосіяПовітряно-космічні сили Росії
Розробник:Сухой (компанія) і ДКБ Сухого
Виробник:Новосибірський авіаційний завод імені В. П. Чкалова
Всього збудовано:3 одиниці (ще 3 будується)
Конструктор:Бібіков Сергій
Розмах крила:20 м
Двигуни:АЛ-41Ф М1
С-70 «Охотник» у Вікісховищі

С-70 «Охотник» (укр. Мисливець, англ. Hunter), також відомий як «Хантер-Б»[2][3] — російський безпілотний літальний апарат (БпЛА) технології Стелс, який розробляється компанією Сухой та російською авіабудівною корпорацією «МіГ» як проєкт літака шостого покоління[4]. Безпілотник створено на базі попереднього проєкту БПЛА «Скат», також розробленому МіГ[5] і включає в себе деякі технології російського винищувача Су-57[6][7][8][9].

Су-57 може керувати цим безпілотником[10].

Історія

[ред. | ред. код]

С-70 «Охотник» розробляється, принаймні, з 2011 року, коли Міністерство оборони Росії вибрало компанію Сухой керувати програмою розроблення нового важкого безпілотного розвідувального та ударного безпілотника.[4][11]. Новий БПЛА розробляється спільно компанією Сухой та російською авіабудівною корпорацією «МіГ» на основі даних попередньої програми проєкту БПЛА «Скат»[5]. Роботи виконує Новосибірське авіаційне виробниче об'єднання (НАПО), що входить до складу компанії «Сухой». У документах дрон характеризується як «безпілотний літальний апарат шостого покоління»[11].

Перший макет, призначений для наземних випробувань, був створений у 2014 році[11]. Прототип безпілотника вперше був представлений у липні 2017 року, демонструючи конфігурацію літаючого крила. 

У листопаді 2018 року з дроном провели першу серію тестів на маневрування, набір швидкості та зупинку в повністю автономному режимі на злітно-посадковій смузі заводу НАПО. Під час цих випробувань він досяг максимальної швидкості 200 км/год[12][13].

18 січня 2019 року стало відомо, що третій дослідний зразок Су-57 (борт № 053) був помічений під час використання як летюча лабораторія для відпрацювання низки систем за проєктом «Охотник», зокрема тестувалися авіоніка, зв'язок, групове застосування безпілотного апарату[14]. 24 січня 2019 року перший літаючий прототип безпілотника був представлений на заводі НАПО.[15] За словами російських офіційних осіб, Су-57 використовується як літаюча лабораторія для тестування систем авіоніки «Охотника»[7].

Наприкінці травня 2019 року із С-70 «Охотник» було проведено серію льотних випробувань, під час яких дрон пролетів кілька метрів над злітно-посадковою смугою заводу НАПО[16].

3 серпня 2019 року С-70 здійснив свій перший політ. Дрон літав близько 20 хвилин на висоті 600 метрів над державним льотно-випробувальним центром імені Чкалова в Ахтубінську і зробив кілька кіл навколо аеродрому[17]. 7 серпня Міноборони Росії оприлюднило відео першого польоту[18].

27 вересня 2019 року Міноборони Росії оприлюднило відео про перший політ С-70 «Охотник» разом із Су-57. Повідомляється, що БПЛА працював автономно та літав більш як 30 хвилин, взаємодіючи з Су-57, щоб перевірити випробування розширення радіуса радіолокації та дальності винищувача для використання далекобійної зброї повітряного базування за межами досягнення ППО противника[19].

12 лютого 2021 року джерело у ВПК повідомило, що на Новосибірському авіаційному заводі імені Чкалова будуються три додаткові прототипи. Друга модель є модифікованою копією 1-го прототипу, тоді як 3-й і 4-й прототипи будуть ідентичні серійному випуску. Удосконалення стосуватимуться систем бортового радіоелектронного обладнання та елементів конструкції літального апарату. Три додаткові прототипи мали бути готові до льотних випробувань у 2022 і 2023 роках. Джерело в ВПК також повідомило, що серійні Hunter отримають стандартні плоскі сопла для додаткового зниження їх теплової й радіолокаційної помітності[20].

28 лютого 2021 року повідомлялося, що С-70 «Охотник» буде використовуватися на борту майбутніх десантних кораблів проєкту 23900 «Іван Рогов», здатних нести 4 безпілотники С-70, для виконання розвідувально-ударних завдань[21].

Другий прототип був випущений у грудні 2021 року з новим пласким соплом[22].

Повідомляється, що на С-70 «Охотник» випробували некеровану зброю, як, наприклад, бомби вільного падіння, у 2021 році та провели випробування високоточної зброї у 2022 році[23].

У серпні 2023 року було повідомлено, що державні випробування «Охотника» завершаться до кінця 2023 року, і очікувалося, що дрон надійде у серійне виробництво у 2024 році. У січні 2024 року віце-губернатор Новосибірської області заявив, що серійне виробництво С-70 розпочнеться у другій половині 2024 року[24].

Будова

[ред. | ред. код]

Конструкція С-70 «Охотник» базується на схемі «літаючого крила» і включає використання композитних матеріалів та стелс-покриття, що робить дрон малопомітним під час польоту[25].

Його вага становить близько 20 тонн, а розмах крил близько 20 метрів. Безпілотник оснащується або одним ТРД АЛ-31Ф, який використовується також на винищувачі Су-27, або вдосконаленою похідною АЛ-41Ф, встановленою на винищувачах Су-35С і прототипах Су-57[26], як було продемонстровано на макеті під час Міжнародного авіаційно-космічного салону МАКС у 2019 році[27].

Повідомляється, що максимальна швидкість дрона становить 1000 км/год під час перевезення корисного вантажу всередині[11].

Цілком ймовірно, що С-70 «Охотник» створювався як Loyal Wingman (дослівно — «Вірний ведений»), яким керує Су-57[28]. Літак візуально має деяку схожість з RQ-170[en][29]. Є припущення, що російські інженери могли мати доступ до такого, який був захоплений іранцями[30], але подібний проєкт літаючого крила БПЛА «Скат» розроблявся з 2005 року, а С-70 «Охотник» є подальшою розробкою Сухого колишнього проєкту корпорації МіГ[31].

Відсутність стелс-технологій

[ред. | ред. код]

Хоч модель С-70, представлена на Міжнародному авіаційно-космічному салоні МАКС 2019 і позиціонується виробником як малопомітний БпЛА та має елементи конструкції з низькою радіолокаційною помітністю, але вихлопне сопло першого прототипу є звичайним і не забезпечує зниження інфрачервоного сліду або ефективної площі розсіювання на радарах[32][33].

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Джерела даних: Ainonline[28]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Льотні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимально допустима швидкість: 1060 км / год
  • Перегінний радіус: 6 000 км
  • Бойовий радіус: 3 000 км

Озброєння

[ред. | ред. код]
  • 2 внутрішні відсіки для озброєння до 2 000 кг керованих і некерованих боєприпасів

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російське вторгнення в Україну (з 2022)

5 жовтня 2024 за повідомленням ЗМІ один такий БпЛА (імовірно, четвертий досілдний прототип)[35] був уражений ракетою «повітря — повітря» російським винищувачем в небі Донецької області, за 15-20 км від лінії фронту. Уламки знищеного БпЛА впали неподалік Костянтинівки[36][37][38].

За однією з версій, було втрачене керування літальним апаратом і аби запобігти потраплянню в руки української розвідки російські військові були вимушені знищити його в повітрі[38][39].

Серед уламків збитого БпЛА були знайдені рештки бомби-планера УМПБ Д-30[40][35].

Див. також

[ред. | ред. код]

Пов'язані

Подібні

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://tass.ru/armiya-i-opk/6730536
  2. ↑ Russian combat UAV Sukhoi S-70 Okhotnik made first flight | August 2019 Global Defense Security army news industry | Defense Security global news industry army 2019 | Archive News year.
  3. ↑ Sukhoi S-70 Okhotnik-B. globalsecurity.org. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  4. ↑ а б Новые детали НИР "Охотник-Б" и проекта беспилотного летательного аппарата С-70. bmpd.livejournal.com. 30 липня 2017. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 18 лютого 2019.
  5. ↑ а б RSK MiG will work together with Sukhoi on a future unmanned combat air vehicle (UCAV), using experience gained on its Skat programme. Flight Global. 11 серпня 2011. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  6. ↑ How Good Is Russia's New Sukhoi S-70 Okhotnik-B "Hunter" Stealth Drone? | The National Interest. 17 грудня 2019. Архів оригіналу за 11 листопада 2020.
  7. ↑ а б Источник: системы БПЛА "Охотник" испытывают на Су-57. TASS. 29 січня 2019. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 12 лютого 2019.
  8. ↑ Russia is testing its own 'loyal wingman' drone for its Su-57 stealth fighter. businessinsider.com. 7 грудня 2020.
  9. ↑ S-70 Okhotnik: news from the Russian Loyal Wingman. aviacionline.com. 14 грудня 2021.
  10. ↑ Применили в реальных условиях. «Это не шутки. С-70 «Охотник» представляет для нас настоящую угрозу»: в США о новейшем БПЛА России, dzen.ru, 30 июня 2023
  11. ↑ а б в г Russia's attack drone prototype to start test flights this year. TASS. 8 липня 2018. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  12. ↑ Источник: тяжёлый беспилотник "Охотник" на испытаниях разогнался на полосе до 200 км/ч. TASS. 23 листопада 2018. Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  13. ↑ Russian Okhotnik combat drone develops speed of up to 200 km at trials. armyrecognition.com. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  14. ↑ Trevithick, Tyler Rogoway and Joseph (23 січня 2019). Is This Russia's 'Hunter' Stealthy Flying Wing Unmanned Combat Air Vehicle?. The Drive. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 26 серпня 2019.
  15. ↑ Фотография первого прототипа беспилотного летательного аппарата по теме "Охотник". bmpd.livejournal.com. 24 січня 2019. Процитовано 12 лютого 2019.
  16. ↑ Российский стелс-беспилотник "Охотник" впервые поднялся в воздух. interfax.ru. 25 травня 2019. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 3 липня 2019.
  17. ↑ Russian heavy strike drone Okhotnik makes first flight. TASS. 3 серпня 2019. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 3 серпня 2019.
  18. ↑ Первый полет новейшего беспилотного летательного аппарата "Охотник". YouTube. 7 серпня 2019. Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
  19. ↑ Russia's Okhotnik UAV makes first flight with Su-57. janes.com. 27 вересня 2019. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
  20. ↑ Источник сообщил о строительстве еще трех тяжелых беспилотников "Охотник". 12 лютого 2021.
  21. ↑ Источник: на заводе "Залив" начали формировать корпуса будущих кораблей-вертолетоносцев.
  22. ↑ Russia rolls out first flight prototype of state-of-the art Okhotnik heavy strike drone.
  23. ↑ Russian attack drone S-70 Okhotnik carried out tests with precision-guided munition. 31 травня 2022.
  24. ↑ Серийный выпуск БПЛА "Охотник" в Новосибирске начнется во второй половине 2024 года. www.aex.ru. Процитовано 30 березня 2024.
  25. ↑ First photos published of Russia's secret Okhotnik strike drone. rbth.com. 8 лютого 2019. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  26. ↑ Rogoway, Joseph Trevithick and Tyler (7 серпня 2019). Full Analysis Of The First Flight Of Russia's 'Hunter' Unmanned Combat Air Vehicle. The Drive. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 26 серпня 2019.
  27. ↑ Rogoway, Tyler (25 серпня 2019). Russia's Sukhoi Shows Off Stealthier Vision For Its "Hunter" Unmanned Combat Air Vehicle. The Drive. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 26 серпня 2019.
  28. ↑ а б Russia Prepares To Flight-test the Sukhoi S-70 UCAV. ainonline.com. 25 січня 2019. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  29. ↑ Russia shows off new military drone, which looks a lot like the U.S. Sentinel drone. Haaretz (англ.). Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 15 грудня 2020.
  30. ↑ Rogoway, Joseph Trevithick and Tyler (7 серпня 2019). Full Analysis Of The First Flight Of Russia's 'Hunter' Unmanned Combat Air Vehicle. The Drive. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
  31. ↑ MiG and Sukhoi to join forces on Russian UCAV.
  32. ↑ Rogoway, Joseph Trevithick and Tyler (7 August 2019). Full Analysis Of The First Flight Of Russia's 'Hunter' Unmanned Combat Air Vehicle. The Drive. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 26 серпня 2019.
  33. ↑ Rogoway, Tyler (25 August 2019). Russia's Sukhoi Shows Off Stealthier Vision For Its "Hunter" Unmanned Combat Air Vehicle. The Drive. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 26 серпня 2019.
  34. ↑ «Sukhoi S-70 Okhotnik-B»
  35. ↑ а б Збитий С-70 «Охотник» залучався до бомбардувань. Мілітарний. 7 жовтня 2024.
  36. ↑ Залишилося лише два. У Мережі повідомили, що над Костянтинівкою збили рідкісний російський дрон Охотнік, а не Су-25. nv.ua (укр.). Процитовано 5 жовтня 2024.
  37. ↑ Схоже, РФ вперше втратила свій новітній С-70 "Охотник", який спершу прийняли за збитий Су-25 | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 5 жовтня 2024.
  38. ↑ а б Why Did Russia Just Shoot Down Its Own Fighter-Sized S-70 Hunter Drone Over Ukraine?. The War Zone. 5 жовтня 2024.
  39. ↑ Insane Videos Show The Moment A Russian S-70 UCAV Is Shot Down by Russian Fighter Jet Over Ukraine. The Aviationist. 5 жовтня 2024.
  40. ↑ БПЛА С-70 "Охотник" це все ж таки "бомбовіз" КАБів: яка реальна загроза та ідея ворога. Defense Express. 7 жовтня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=С-70_«Охотник»&oldid=43772578