ТЕС Бангкок-Південь
| Розташування |  Таїланд | |||
|---|---|---|---|---|
| Введення в експлуатацію | 1971, 1972, 1974, 1975, 1978 (конденсаційні блоки 1 – 5), 1980 (газові турбіни 1 – 4), 1994 (парогазовий блок 1), 1998 (парогазовий блок 2), 2009 (парогазовий блок 3), 2020 (парогазова черга 4) | |||
| Вид палива | нафтопродукти (конденсаційні блоки 1 – 2), нафтопродукти/природний газ (конденсаційні блоки 3 – 5), природний газ (парогазові блоки) | |||
| Енергоблоки | 2х200 + 3х300 (конденсаційні блоки 1 – 5, виведені з експлуатації), 4х25 (газові турбіни 1 – 4, виведені з експлуатації), 1х300 (парогазовий блок 1, виведений з експлуатації), 1х562 (парогазовий блок 2), 2009 (парогазовий блок 3), 2х610 (парогазова черга 4) | |||
| Котельні агрегати | 2 котла-утилізатора John Cockerill (парогазовий блок 1, виведений з експлуатації), 2 котла-утилізатора John Cockerill (парогазовий блок 2), 2 котла-утилізатора Mitsubishi (парогазовий блок 3), 1 котел-утилізатор NEM (у кожному з двох блоків парогазової черги 4) | |||
| Турбіни | 2 газові General Electric MS9001E + 1 парова (парогазовий блок 1, виведений з експлуатації), 2 газові General Electric MS9001FA + 1 парова (парогазовий блок 2), 2 газові Mitsubishi M701F + 1 парова Mitsubishi TC2F (парогазовий блок 3), 1 газова Siemens SGT5-8000H +1 парова Siemens SST5-5000 (у кожному з двох блоків парогазової черги 4) | |||
| Електрогенератори | Mitsubishi (парогазовий блок 3), 1 Siemens SGen5-3000W (у кожному з двох блоків парогазової черги 4) | |||
| Встановлена електрична потужність | 2492 (парогазові блоки 2, 3 та 4) | |||
| Материнська компанія | Electric Generating Authority of Thailand | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
Координати: 13°37′04″ пн. ш. 100°33′41″ сх. д. / 13.61778° пн. ш. 100.56139° сх. д.
ТЕС Бангкок-Південь – теплова електростанція, розташована на південно-західній околиці столиці Таїланду Бангкока.
У 1971 та 1972 роках на майданчику станції стали до ладу два конденсаційні блоки потужністю по 200 МВт, а у 1974, 1975 та 1978 роках їх доповнили три конденсаційні блоки з показниками по 300 МВт.
В 1980-му ТЕС доповнили чотирма встановленими на роботу у відкритому циклі газовими турбінами, які призначались для покриття пікових навантажень. Втім, невдовзі їх перемістили звідси, так, відомо, що в 1983, 1984 та 1985 роках на ТЕС Лан-Крабу встановили турбіни, які раніше носили на ТЕС Бангкок-Південь номери 3, 2 та 4 відповідно.[1]
В 1994 році на майданчику станції ввели в дію перший парогазовий блок потужністю 300 МВт, в якому дві газові турбіни живили через відповідну кількість котлів-утилізаторів одну парову турбіну.
1998-го став до ладу другий парогазовий блок з показником 562 МВт, в якому дві газові турбіни потужністю по 202 МВт живили через відповідну кількість котлів-утилізаторів одну парову турбіну.
Третій парогазовий блок потужністю 710 МВт ввели в експлуатацію у 2009-му. Він так само має дві газові турбіни з показниками по 246 МВт, два котла-утилізатора та парову турбіну потужністю 275,6 МВт.
Нарешті, в 2020-му на ТЕС Бангкок-Південь стала до ладу парогазова черга 4, що складається із двох однотипних блоків потужністю по 610 МВт. Кожен з них має одну газову турбіну, один котел-утилізатор, одну парову турбіну та один генератор.[2][3][4][5]
Із появою нових енергоблоків старі потужності виводили з експлуатації, тому станом на початок 2020-х років в роботі залишались лише парогазові блоки 2, 3 та 4 загальною потужністю 2492 МВт.[6] При цьому блоки парогазової черги 4 звели на місце повністю демонтованих конденсаційних блоків.
Первісно ТЕС використовувала нафтопродукти. Втім, у 1982-му став до ладу трубопровід Бангпаконг – Бангкок-Південь, через який подали ресурс офшорних газових родовищ Сіамської затоки. Саме блакитне паливо стало основним для всіх нових блоків, крім того, на нього перевели конденсаційні блок 3, 4 та 5. З 2007-го в район ТЕС також вивели газопровід RA6 – Бангкок-Південь, через який стало можливим надходження ресурсу м’янмарського походження.
Власником станції є державна електроенергетична корпорація Electric Generating Authority of Thailand (EGAT).
- ↑ THAILAND PRIVATE SECTOR POWER PROJECT FINAL REPORT (PDF).
- ↑ Carmen (2 грудня 2021). South Bangkok Combined Cycle Power Plant, Thailand. Power Technology (амер.). Процитовано 27 березня 2023.
- ↑ South Bangkok power station. Global Energy Monitor (англ.). Процитовано 27 березня 2023.
- ↑ Siemens to supply turnkey combined cycle power plant to Thailand. press.siemens.com (англ.). Процитовано 27 березня 2023.
- ↑ Siemens Marubeni Consortium handed over South Bangkok Power Plant Replacement Project Phase 1 (SBRP1) to EGAT for commercial operations – Thailand Construction and Engineering News. thailand-construction.com. Процитовано 27 березня 2023.
- ↑ South Bangkok Power Plant (Characteristics of the Power Plant) - Electricity Generating Authority of Thailand. www.egat.co.th (амер.). 31 березня 2021. Процитовано 27 березня 2023.