ТЕС Нью-Плімут
39°3′28.000008100008″ пд. ш. 174°1′37.999992099995″ сх. д. / 39.05777778002777723° пд. ш. 174.02722222002776675° сх. д. | ||||
Країна | Нова Зеландія | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | Нова Зеландія | |||
Введення в експлуатацію | 1974 – 1976 | |||
Вид палива | природний газ | |||
Водозабір | морська вода | |||
Енергоблоки | 5х120 | |||
Котельні агрегати | 5 парових International Combustion Limited (ICL) | |||
Турбіни | 5 парових C. A. Parsons | |||
Встановлена електрична потужність | 600 | |||
Материнська компанія | Contact Energy (останній власник) | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
ТЕС Нью-Плімут у Вікісховищі |
ТЕС Нью-Плімут – колишня теплова електростанція на Північному острові Нової Зеландії.
Будівництво ТЕС почалось в 1968-му, а у 1974 – 1976 роках на майданчику станції ввели в дію п’ять однотипних конденсаційних енергоблоків, кожен з яких мав парову турбіну потужністю 120 МВт. Офіційне відкриття станції припало на 1977 рік.
ТЕС пропрацювала чотири десятиліття, проте в 2007 – 2008 роках прийняли рішення закрити її з урахуванням виявлення в конструкціях шкідливого асбесту (та на тлі розвитку відновлюваної енергетики, що зменшувало попит на енергію з викопного палива).
Первісно ТЕС розраховували на спалювання вугілля. Втім, прийняття рішення про розробку газового родовища Капуні, а потім і виявлення родовища Мауї призвели до зміни основного палива на блокитний газ. Також станція споживала паливну нафту (первісно активно використовувалась на етапі розпалювання котлів). Блакитне паливо надходило по трубопроводу Капуні – Нью-Плімут, а з кінця 1970-х цю функцію перебрав на себе газопровід Мауї. В 1993-му сюди також вивели газопровід Вайхапа – Нью-Плімут.
Для видалення продуктів згоряння призначався димар заввишки 198 метрів.
Для охолодження використовували морську воду.[1][2][3]
- ↑ new-plymouth.org (PDF).
- ↑ New Plymouth Power Station, New Plymouth (New Zealand) - October 2014. Oblivion State Urban Exploration (амер.). 21 липня 2015. Процитовано 14 жовтня 2024.
- ↑ New Plymouth Power Station Chimney | Engineering New Zealand. www.engineeringnz.org (англ.). Процитовано 14 жовтня 2024.