ТЕС Нью-Плімут

ТЕС Нью-Плімут

39°3′28.000008100008″ пд. ш. 174°1′37.999992099995″ сх. д.
Країна	Нова Зеландія
Розташування	Нова Зеландія
Введення в експлуатацію	1974 – 1976
Вид палива	природний газ
Водозабір	морська вода
Енергоблоки	5х120
Котельні агрегати	5 парових International Combustion Limited (ICL)
Турбіни	5 парових C. A. Parsons
Встановлена електрична потужність	600
Материнська компанія	Contact Energy (останній власник)
ідентифікатори і посилання
ТЕС Нью-Плімут
ТЕС Нью-Плімут у Вікісховищі

ТЕС Нью-Плімут – колишня теплова електростанція на Північному острові Нової Зеландії.

Будівництво ТЕС почалось в 1968-му, а у 1974 – 1976 роках на майданчику станції ввели в дію п’ять однотипних конденсаційних енергоблоків, кожен з яких мав парову турбіну потужністю 120 МВт. Офіційне відкриття станції припало на 1977 рік.

ТЕС пропрацювала чотири десятиліття, проте в 2007 – 2008 роках прийняли рішення закрити її з урахуванням виявлення в конструкціях шкідливого асбесту (та на тлі розвитку відновлюваної енергетики, що зменшувало попит на енергію з викопного палива).

Первісно ТЕС розраховували на спалювання вугілля. Втім, прийняття рішення про розробку газового родовища Капуні, а потім і виявлення родовища Мауї призвели до зміни основного палива на блокитний газ. Також станція споживала паливну нафту (первісно активно використовувалась на етапі розпалювання котлів). Блакитне паливо надходило по трубопроводу Капуні – Нью-Плімут, а з кінця 1970-х цю функцію перебрав на себе газопровід Мауї. В 1993-му сюди також вивели газопровід Вайхапа – Нью-Плімут.

Для видалення продуктів згоряння призначався димар заввишки 198 метрів.

Для охолодження використовували морську воду.