ТМУ61
ТМУ61 | |
---|---|
![]() | |
Основні дані | |
Рік будування | 1961 — 1964 |
Країна будування | ![]() |
Заводи | КЕЗ Губинське торфопідприємство |
Разом побудовано | 3357 |
Ширина колії | 750 мм |
Рід служби | маневровий |
Технічні дані | |
Осьова формула | 0-2-0+0-2-0 |
Довжина локомотива | 7152 мм |
Ширина | 2115 мм |
Висота | 2980 мм |
Робоча маса | 10000 кг |
Порожня маса | 9000 кг |
Відстань між шкворнями | 3800 мм |
Колісна база візків | 1400 мм |
Найменший радіус кривих | 25 м |
Тип дизеля | СМД-14Б / Д-54А |
Потужність дизеля | 62 к.с. / 52 к.с. |
Тип передачі | Механічна |
Діаметр коліс | 600 мм |
Швидкість тривалого режиму | 20,6 км/год |
Запас піску | 1000 кг |
ТМУ61 (рос. Тепловоз, Маневровый, Узкоколейный, 61 — рік виготовлення) — вузькоколійний мотовоз, раніше кваліфікувався як тепловоз. Виготовлявся на декількох заводах СРСР.[1]
Розробка мотовозу почалася на початку 1961 року, при співробітництві КЕЗ та ВНІТІ. За початковим проєктом потужність двигуна мала сягати 75 к.с. (проєктна назва ТМУ7-1, МД75). Через завершення виробництва дизельних двигунів Д75, Харківського мотобудівного заводу «Серп і Молот», було вирішено використати СМД-14Б.[2]
Спочатку виробництво почалося на Калінінському екскаваторному заводі (перейменований на ЗАТ "Тверський екскаватор") з 1961 по 1964 рік. В 1961 році завод виготовив партію з 132 локомотивів, але через дефіцит двигунів виробництво перейшло на модель МД54-4, з слабшим двигуном.
Згодом, в 1964 році, завод виготовив ще 59 локомотивів, і завершив виробництво, передавши всю документацію на Губинське торфопідприємство.[3]
З 1962 й до 1964 року, до виробництва доєднався Істьєнський машинобудівний завод. На ньому виготовлено 190 локомотивів.
Останнім доєдналося Губинське торфопідприємство, виробництво тривало, з 1963 по 1964 рік. Незважаючи на те, що на цьому підприємстві модель виготовлялася всього лише два роки, вдалося побудувати значну кількість мотовозів, 147 одиниць виготовлено за 1964[2], і 309 за весь час виробництва на цьому підприємстві.[4]
До кожного посібника з використання додавався акт-рекламація. Цей акт відправлявся, після деякого часу використання та заповнення його машиністом або механіком, назад на завод, де його переглядав головний інженер.[5][6]
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/73/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA.%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97.png/290px-%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA.%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97.png)
За весь час виробництва створено 3357 локомотивів.[1]
В передній частині мотовоза розміщений дизельний двигун, зі всіма супутніми механізмами. Двигун зі всіх сторін накритий капотом. За двигуном розміщена силова передача, в яку входять: головна муфта зчеплення, коробка передач, пружна муфта, коробка реверса, два приводних вали, роздавальна коробка, чотири кардани, та чотири осьових редуктори.
Двигун з коробкою передач та коробкою реверса розміщений на швелерній рамі, яка являється основою всього мотовоза. Коробка передач взята від трактора ТДТ-40.[7] На рамі встановлена та закріплена кабіна, кузов, гальмівна система й ударно-упряжні механізми. Рама спирається на два візки, через ковзани.
Кабіна виготовлена з металу, закритого типу з повітряним обігрівом від двигуна. В даху кабіни розміщений люк, з можливістю відкривання, використовується при ремонті мотовоза для підйому коробки реверса.
В кабіні знаходяться механізми управління мотовозом. Перед сидінням машиніста встановлений щиток з контрольними приладами.
Позаду кабіни знаходиться паливний бак. Кузов металевий, з двома поздовжніми ящиками для баласту.
Мотовоз має електричне освітлення. На кабіні встановлені дві фари: одна направлена для руху вперед, інша встановлена для руху назад. Також встановлено два стоп-сигнали.[8]
- Тип: маневровий
- Марка: ТМУ61
- Конструкційна швидкість: 20 км/год / 20.6 км/год
- Службова маса: 9000 кг (з баластом 10000 кг)
- Ширина: 2115 мм
- Висота: 2980 мм
- Довжина: 7152 мм
- Відстань між центрами візків: 3800 мм
- База візка: 1400 мм
- Гальма: пневматичні та ручні
- Колія: 750 мм
- Колісна формула: 0-2-0+0-2-0
- Діаметр коліс: 600 мм
- Мін. радіус проходження кривих: 25 м
На мотовозах випуску 1960, 1961, 1962 роках встановлювався двигун Д-54А (Д-75).[8]
- Марка: СМД-14Б
- Тип: чотирьохтактний
- Обертів на хвилину: 1500 ±30
- Потужність: 62 к.с.
- Охолодження: водяне
- Передатне число осьового редуктора: 6,67
- Мін. швидкість при 900 об/хв колінчастого валу: 2,6 км/год
- Макс. швидкість при 1500 об/хв колінчастого валу: 23,6 км/год
- Марка: Д-54А
- Тип: чотирьохтактний
- Обертів на хвилину: 1300 ±30
- Потужність: 54 к.с.
- Охолодження: водяне
- Марка: ЗИЛ-150
- Тип: поршневий
- Кількість циліндрів: 2
- Відстань між циліндрами: 66, 6 мм
- Діаметр циліндрів: 52 мм
- Хід поршня: 38 мм
- Робочий об'єм циліндрів: 0, 162 мм
- Привід компресора: пасковий
- Передатне число приводу: 1, 61
- Система охолодження голівки: повітряна
- Система змащування: комбінована від двигуна
- Генератор: Г-214 (постійний ток 12 В, сила току 15 А)
- Акумулятор: 6 ст-54
- Система електропроводки: однопровідна
- Світлові точки: 2 лампи для освітлення шляху, 2 стоп-сигнали, лампа в кабіні, лампа на щиті управління
- Розетка для переносної лампи: 1 розетка під капотом на передній стінці кабіни
- Манометр масла: МД-212
- Дистанційний термометр води: УТ-101Е
- Дистанційний термометр масла: УТ-101Г
- Манометр тиску повітря: МД-1
- Амперметр: АП-6Е
- ЛІчильник мотогодин: встановлений на двигуні
- ↑ а б Мотовоз ТМУ-61. railtrain.pro. Процитовано 22 липня 2023.
- ↑ а б УЖД Северо-Запада. uzd.spb.ru. Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ УЖД Северо-Запада. uzd.spb.ru. Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ Узкоколейные мотовозы МД54-2, ТМУ61 и МД54-4. narrow.parovoz.com. Процитовано 22 липня 2023.
- ↑ VK | VK. m.vk.com. Процитовано 22 липня 2023.
- ↑ Акт-рекламація (Російською) . Процитовано 22 липня 2023.
- ↑ Коробка передач ТМУ61. scaletrainsclub.com (Російською) . Процитовано 22 липня 2023.
- ↑ а б в Тепловоз ТМУ 61 - ScaleTrainsClub - Модели железных дорог. scaletrainsclub.com. Процитовано 22 липня 2023.