Перейти до вмісту

Тадеуш Котарбінський

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Котарбінський.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Тадеуш.
Тадеуш Котарбінський
пол. Tadeusz Kotarbiński
Народився31 березня 1886(1886-03-31)[1][2][…]
Варшава, Російська імперія[1]
Помер3 жовтня 1981(1981-10-03)[1][2][…] (95 років)
Варшава, Польська Народна Республіка[1]
ПохованняВійськові Повонзки
Країна Республіка Польща
Діяльністьфілософ, викладач університету
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Науковий ступіньпрофесор
Науковий керівникКазімеж Твардовський[4]
Відомі учніTadeusz Krońskid, Henryk Greniewskid[4], Klemens Szaniawskid[4] і Aleksander Wundheilerd[5]
Знання мовпольська[2]
ЗакладВаршавський університет
ЧленствоПольська академія наук[6], Łódzkie Towarzystwo Naukowed, Польська академія знань, Варшавське наукове товариство, Płock Scientific Societyd, Російська академія наук і Сербська академія наук і мистецтв (3 жовтня 1981)
ПосадаQ105978025? і Member of the Sejm of the Polish People's Republicd[7]
У шлюбі зJanina Kotarbińskad[8]
Нагороди

Таде́уш Мар'я́н Котарбі́ньський (пол. Tadeusz Marian Kotarbiński; 31 березня 1886, Варшава — 3 жовтня 1981, там само) — польський філософ і логік, видатний представник Львівсько-варшавської філософської школи, учень Казімежа Твардовського. В історію філософської думки увійшов як впливовий польський мислитель другої половини XX ст. та представник польського антиірраціоналізму.

Займався в першу чергу проблемами теорії пізнання та формальної логіки. Розвив вчення про праксеологію — теорію ефективної колективної дії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походить з католицької родини. Батько, Мілош Котарбіньський — професор і директор школи пластичних мистецтв, художник-маляр і композитор; мати, Ванда Котарбіньська (Косковська) — піаністка. Тадеуш навчався в класичній гуманітарній гімназії у Варшаві, але через участь у політичному страйку 1905 року був змушений здавати екзаменаційні іспити екстерном — у російській гімназії в міста Пярну (Естонія).

Іноземний член Британської академії, АН СРСР, АН Болгарії, Сербії, Монголії, Фінського наукового товариства.

Доктор honoris causa Оксфордського університету, університету Флоренції, Вільного Брюссельського університету, Яґеллонського університету у Кракові, університетів Лодзі та Братислави.

Відзначений польськими урядовими нагородами.

Котарбінський був найвидатнішим представником і пропагандистом науки про ефективну дію, яка називається праксеологією — близьким родичем праксеології. Праксеологія відрізняється від праксеології головним чином своїми більш філософськими (на відміну від пов'язаних з економікою) цілями[9]. Науковці вважають праці Котарбінського з праксеології найбільш систематичним викладом основ цієї науки, зокрема в його «Traktat o dobrej robocie» (укр. «Трактат про добру роботу») і, певною мірою, в його попередній публікації під назвою «Szkice praktyczne» (укр. «Нариси про практику»)[10].

Головні праці

[ред. | ред. код]
Надгробок Тадеуша Котарбінського на цвинтарі Військові Повонзки у Варшаві
  • Elementy teorii poznania, logiki formalnej i metodologii naukowej. — Lwów (1929) (пол.)
  • Traktat o dobrej robocie. Warszawa (1955) // «переклади»: Praxiology (1965) (англ.) Praxiologie (1966) (нім.); Трактат о хорошей работе. (1975) (рос.)
  • Wykady z dziejów logiki. (1957) (пол.) // Leçons sur l'histoire de la logique. (1964) (фр.)
  • Gnosiology. The Scientific Approach to the Theory of Knowledge, Warszawa-Oxford (1966) (англ.)

Окремі твори в інтернеті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #11898764X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. ↑ https://philpapers.org/archive/WYBITS-2.pdf
  6. ↑ http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=KOTARBI%C5%83SKI,%20Tadeusz%20
  7. ↑ https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000053822&find_code=SYS&local_base=ARS10
  8. ↑ https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-52869-4_14
  9. ↑ Piotr Tomasz Makowski Tadeusz Kotarbiński's Action Theory — Reinterpertive Studies. — New York: Palgrave Macmillan, 2017. — 253 p. — ISBN 978-3-319-40051-8. (англ.)
  10. ↑ Oskar Lange, Antoni Banasiński Optimal Decisions: Principles of Programming. — Oxford: Pergamon Press, 1971. — 292 p. — ISBN 978-1-4831-4896-0. (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Комаха Л. Г. Тадеуш Котарбіньський як засновник праксеології. / Л. Г. Комаха // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. Наук. праць / Гол. Ред. В. В. Лях. — Вип.25. – К.: Український центр духовної культури, 2001. — С. 103—111.
  • Котарбиньский Т. Задачи праксеологии // Котарбиньский Т. Избранные произведения / Котарбиньский Т. — М.: Издательство иностранной литературы, 1963. — С. 775–888. (рос.)
  • Meyers Enzyklopedisches Lexikon. 9. Aufl., Bd. 14. — S. 272. (нім.)
  • Храмов В. О. Наукова спадщина Т. Котарбіньського. (До 100-річчя з дня народження мислення) / В. О. Храмов // Філософська думка. — № 1. — 1987. — С. 78—85.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тадеуш_Котарбінський&oldid=36673592