Перейти до вмісту

Тадеуш Ценський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тадеуш Целестин Ценський
Ім'я при народженніпол. Tadeusz Celestyn Cieński z Cieni herbu Pomian
Народився6 квітня 1856(1856-04-06)
Вікно
Помер3 листопада 1925(1925-11-03) (69 років)
Львів
ПохованняПольський військовий меморіал у Львові
Національністьполяк
Діяльністьполітик
Alma materФранцисканський університет
Титулграф
Посадамаршалок повітової ради у Заліщиках
ПартіяНаціональна ліга[d]
Конфесіякатолик
РідЦенські
БатькоЛюдомір Ценський
МатиМагдалена з Йорданів
РодичіВолодимир Дідушицький (тесть)
У шлюбі зМарія Дідушицька
Дітипол. Jadwiga Cieńska
Ян Ценський
Нагороди
Герб
Герб

Граф Тадеуш Целестин Ценський (пол. Tadeusz Celestyn Cieński z Cieni herbu Pomian; 6 квітня 1856 — 3 листопада 1925) — галицький польський землевласник-латифундист, політик та громадський діяч. Посол до Галицького крайового сейму, сенатор Польської Республіки. Зять графа Володимира Дідушицького.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Батько — Людомір Ценський, мати — його дружина Магдалена з Йорданів.

Народився у родинному маєтку Вікні на Покутті. Закінчив правничий факультет Францисканського університету.

Після 3-річної адвокатської практики покинув її, осівши у власному маєтку Дорогичівка Заліщицького повіту[1]. У 1894 році одружився з донькою засновника Природничого музею у Львові графа Володимира Дідушицького Марією, яка отримала у посаг багатий маєток у селі Пеняки. Протягом 30 років беззмінно обирався маршалком Заліщицької повітової ради.

У 19011913 роках — посол до Галицького крайового сейму від Заліщицького повіту. Був чільним діячем Сторонництва національно-демократичного[pl]. Восени 1912 року в його палаці у Пеняках відбулася зустріч очільників польського національного руху, на якій, зокрема, були присутні Роман Дмовський та Йоахім Бартошевич.

Після початку Першої світової війни у 1914 році став членом та віце-президентом східної секції Вищого національного комітету[pl]. Перейшов на антигабсбурґські та проросійські позиції.

Після заняття російськими військами східної Галичини разом із графом Александром Скарбеком спричинив 21 вересня 1914 року саморозпуск Східного легіону. У грудні 1914 року заарештований австрійцями і разом з родиною інтернований на понад два роки — спершу до Бозена в Тиролі, а потім до Ґмундена під Віднем. Палац у Пеняках було спалено і зрівняно з землею австрійськими військами.

Участь у польсько-українській війні

[ред. | ред. код]

Початково Тадеуш Ценський був прихильником «угоди з українцями». Проте — після вбивства українським студентом Мирославом Січинським 12 квітня 1908 року у Львові його приятеля, намісника у Королівстві Галичини та Володимирії графа Анджея Потоцького — став противником будь-яких поступок та перейшов на антиукраїнські позиції[2].

1 листопада 1918 року очолив Польський національний комітет у Львові. Тогочасна діяльність Тадеуша Ценського є складовою частиною польського патріотичного міфу про т. зв. «оборону Львова» (вважається її організатором).

Сенатор, останні роки

[ред. | ред. код]

У 1922 році був обраний від Тернопільського воєводства до Сенату, де працював у юридичному комітеті. Був одним із авторів закону про страхування на випадок безробіття[3]. По смерті у 1925 році залишив заповіт, за яким 400 (за іншими даними — 350) моргів землі передавав для присадибних ділянок польських «осадників»[2].

Похований на польському військовому меморіалі у Львові — частині Личаківського цвинтаря.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Двічі нагороджений Хрестом Хоробрих (1922 рік).

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Нині Заліщицького району Тернопільської області.
  2. а б Artykuł: Osadnicy wojskowi w Czystopadach - Olejów na Podolu. www.olejow.pl. Процитовано 2 червня 2021.
  3. CIEŃSKI TADEUSZ Celestyn [06.04.1856 – 03.11.1925] – herbu POMIAN. web.archive.org. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 червня 2021. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]

Джерела та посилання

[ред. | ред. код]