Перейти до вмісту

Талиця (місто)

Координати: 57°00′45″ пн. ш. 63°43′45″ сх. д. / 57.0125° пн. ш. 63.729166666667° сх. д. / 57.0125; 63.729166666667
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
місто Талиця
рос. Талиця
Герб Талиці Прапор Талиці
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Свердловська область
Муніципальний район Талицький міський округ
Код ЗКАТУ: 65249501000
Код ЗКТМО: 65724000001
Основні дані
Час заснування 1732 року
Статус міста 1942 року
Населення 14547 осіб (2023)[1]
Площа 64 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштовий індекс 623640, 623642, 623643 і 623644 Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код +7 34371 Редагувати інформацію у Вікіданих
Географічні координати: 57°00′45″ пн. ш. 63°43′45″ сх. д. / 57.0125° пн. ш. 63.729166666667° сх. д. / 57.0125; 63.729166666667
Мапа
Талиця (Росія)
Талиця
Талиця

Талиця (Свердловська область)
Талиця
Талиця

Мапа


CMNS: Талиця у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Тали́ця (рос. Талица) — місто, центр Талицького міського округу Свердловської області.

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване на правому березі річки Пишма (басейн Обі), за 219 км на схід від Єкатеринбургу.

В околицях міста — однойменна бальнеологічна курортна місцевість. Основні природні лікувальні фактори — субтермальна (+26 ° C) хлоридна натрієва йодо-бромна вода, яка використовується для питного лікування (як лікувально-столова розливається в пляшки і називається «Талицька») і ванн при захворюваннях органів травлення, а також сапропелева грязь озера Маян. Діє водолікарня.

Історія

[ред. | ред. код]

Заснована 1732 року як селище при невеликій приватній винокурній куховарні, побудованій тюменськими купцями Г. і П. Переваловими. У 17741779 роках на місці колишньої куховарні за вказівкою імператриці Катерини II була побудована Талицька казенна гуральня. Пізніше жителі селища були задіяні для прокладання Сибірського тракту, який пройшов за 7 верст від заводу. До початку ХІХ століття Талицький завод був одним з найбільших винокурних підприємств Росії і виробляв більше 100 тисяч відер вина на рік.

У XIX столітті в декількох кілометрах від Талиці була відкрита залізнична станція Поклевська, названа на честь її засновника — відомого комерсанта А. Ф. Поклевського-Козелла, згаданого російським класиком Д. Н. Маміним-Сибіряком в оповіданні «Останні клейма» під псевдонімом «П-ський», при відвідуванні письменником Успенської папером фабрики в селі Заводоуспенське.

19 червня 1942 року Талиця отримала статус міста районного підпорядкування.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення — 16225 осіб (2010, 18860 у 2002[2]).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 квітня 2024. Процитовано 13 червня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2024-04-09 у Wayback Machine.]
  2. Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Аркуш карти O-41-104 Талица. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1986 р. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]