Танагра-жалібниця білоплеча
Танагра-жалібниця білоплеча | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець білоплечої танагри-жалібниці
Самиця білоплечої танагри-жалібниці
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Loriotus luctuosus (d’Orbigny & Lafresnaye, 1837) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Tachyphonus luctuosus Lanio luctuosus Islerothraupis luctuosa | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тана́гра-жалібни́ця білоплеча[2] (Loriotus luctuosus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Довжина птаха становить 14-16 см, вага 14 г. Самці мають переважно чорне забарвлення з синюватим відблиском, на плечах помітні білі плями, нижні покривні пера крил білі, помітні в польоті. Хвіст довгий, дзьоб загострений. У самиць і молодих птахів верхня частина тіла оливково-зелена, нижня частина тіла жовтувата, голова і шия сірі. У самців, що мешкають на заході Панами, на тімені є жовта або рудувата пляма.
Виділяють п'ять підвидів:[3]
- L. l. axillaris (Lawrence, 1874) — від східного Гондураса до північно-західної Панами;
- L. l. nitidissimus (Salvin, 1870) — від західної Коста-Рики до південно-західної Панами;
- L. l. panamensis (Todd, 1917) — від центральної Панами до північного заходу Перу і західної Венесуели;
- L. l. luctuosus (d'Orbigny & Lafresnaye, 1837) — південний схід Колумбії, схід Еквадору і Перу, північ Болівії, Бразильська Амазонія, східна Венесуела і Гвіана;
- L. l. flaviventris (Sclater, PL, 1856) — крайній північний схід Венесуели (Сукре) і острів Тринідад.
Білоплечі танагри-жалібниці мешкають в Нікарагуа, Гондурасі, Коста-Риці і Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть у верхньому ярусі вологих рівнинних і заболочених тропічних лісів та на узліссях. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті до 1000 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами, яких шукають серед листя на деревах, а також плодами. Гніздо невелике, чашоподібне, розміщується в підліску. В кладці 2-3 кремових яйця, поцяткованих коричневими плямками. Насиджують самиці, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.
- ↑ BirdLife International (2016). Loriotus luctuosus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 жовтня 2022.
- ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
- Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |