Танагра-медоїд бірюзова
| Танагра-медоїд бірюзова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Самець бірюзової танагри-медоїда
.jpg) Самиця бірюзової танагри-медоїда
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cyanerpes cyaneus (Linnaeus, 1766)[2][3] | ||||||||||||||||
 Ареал виду Проживання впродовж року проживання (походження невідоме) Гніздування Зимування | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Certhia cyanea Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Танагра-медоїд бірюзова[4] (Cyanerpes cyaneus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці.
_male.jpg)
Довжина птаха становить 12 см. вага 14 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців під час сезону розмноження забарвлення переважно фіолетово-синє, на тімені у них бірюзова пляма, пера на ньому можуть ставати дибки. Спина, крила і хвіст чорні, на обличчі чорна "маска". Нижні покривні пера крил лимонно-жовті, помітні в польоті. Дзьоб чорний, середньої довжини, вигнутий. Лапи коралово-червоні.
Самиці і молоді птахи мають переважно зелене, менш яскраве забарвлення, нижня частина тіла легко поцяткована світлими смужками, лапи у них червонувато-коричневі. Під час негніздового періоду самці набувають подібного забарвлення, однак крила у них залишаються чорними.
Виділяють одинадцять підвидів:[5]
- C. c. carneipes (Sclater, PL, 1860) — від Мексики до північно-східної Колумбії, острів Коїба і Перлові острови[en] (Панамська затока);
- C. c. pacificus Chapman, 1915 — тихоокеанське узбережжя Колумбії і північно-західного Еквадору;
- C. c. gigas Thayer & Bangs, 1905 — острів Горгона (на захід від Колумбії);
- C. c. gemmeus Wetmore, 1941 — гори Серранія-де-Макуїра[en] (схід півострова Гуахіра на крайній півночі Колумбії);
- C. c. eximius (Cabanis, 1851) — північ Колумбії і Венесуели, острів Маргарита;
- C. c. tobagensis Hellmayr & Seilern, 1914 — острів Тобаго;
- C. c. cyaneus (Linnaeus, 1766) — від Венесуели до Гвіани і північної Бразилії, острів Тринідад;
- C. c. dispar Zimmer, JT, 1942 — від південно-східної Колумбії і південно-західної Венесуели до північно-східного Перу;
- C. c. violaceus Zimmer, JT, 1942 — від південного сходу Перу і заходу Бразилії до центральної Болівії;
- C. c. brevipes (Cabanis, 1851) — центральна Бразилія;
- C. c. holti Parkes, 1977 — схід Бразилії.
Бірюзові танагри-медоїди мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Сальвадорі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані та на Тринідаді і Тобаго. Також ці птахи мекають на Кубі, де ймовірно, є інтродукованими. Більшість популяцій ведуть осілий спосіб життя, однак мексиканські популяції під час негніздового періоду мігрують на південь. Бірюзові танагри-медоїди живуть в кронах вологих рівнинних і заболочених тропічних лісів, на узліссях і галявинах, в рідколіссях, на плантаціях кави, цитрусових і какао, в парках і садах. Зустрічаються парами або зграйками до 6 птахів, на висоті до 1200 м над рівнем моря.
Бірюзові танагри-медоїди живляться комахами, дрібними плодами, насінням, нектаром квітучих рослин[6]. Інкубаційний період триває з лютого по червень. Гніздо невелике, чашоподібне, розміщується високо на дереві. В кладці 2 білих яйця, поцяткованих темними плямками. Інкубаційний період триває 12-13 днів, насиджують самиці. За пташенятами доглядають і самиці. і самці. Пташенята покидають гніздо через 14 днів після вилуплення[7][8].
- ↑ BirdLife International (2016). Cyanerpes cyaneus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 14 лютого 2023
- ↑ Edwards, George (1758–1764). Gleanings of Natural History, exhibiting figures of quadrupeds, birds, insects, plants &c... (English та French) . Т. Part 2. London: Printed for the author, at the College of Physicians. с. 114–115 Plate 264.
- ↑ Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 188.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 13.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 лютого 2023.
- ↑ e.g. of Trophis racemosa (Moraceae): Foster, Mercedes S. (2007). The potential of fruit trees to enhance converted habitats for migrating birds in southern Mexico. Bird Conservation International. 17: 45—61. doi:10.1017/S0959270906000554.
- ↑ Skutch, Alexander F. (1954). Blue honeycreeper (PDF). Life Histories of Central American Birds. Pacific Coast Avifauna, Number 31. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 387—403.
- ↑ Skutch, Alexander F. (1962). Life histories of honeycreepers (PDF). The Condor. 64 (2): 92–116 [106–111]. doi:10.2307/1365479. JSTOR 1365479.
- ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
- Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
- Stiles, F. Gary & Skutch, Alexander F. (1990): A guide to the birds of Costa Rica. Cornell University Press. ISBN 0-8014-9600-4
- Red-legged honeycreeper Stamps from British Honduras (now Belize), Costa Rica, Nicaragua, Paraguay & Suriname at bird-stamps.org
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |