Танагра сіроголова
| Танагра сіроголова | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Eucometis penicillata (Spix, 1825)[3][4] | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Tanagra penicillata Lanio penicillatus | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Тана́гра сіроголова[5] (Eucometis penicillata) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Сіроголова танагра (Eucometis).
Довжина птаха становить 17-18 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова і шия сірі, на голові білуватий чуб. Спина, крила і хвіст оливково-зелені. Груди, живіт і нижні покривні пера хвоста яскраво-жовті. Очі темно-карі, дзьоб чорний, лапи жовті. У представників південних популяцій забарвлення дещо блідіше, дзьоб рожевуватий, чуб більший, горло охристе.
Виділяють сім підвидів:[6]
- E. p. pallida Berlepsch, 1888 — від південно-східної Мексики (Веракрус, Юкатан) до Гондурасу;
- E. p. spodocephalus (Bonaparte, 1853) — Нікарагуа і північ Коста-Рики;
- E. p. stictothorax Berlepsch, 1888 — Коста-Рика і західна Панама;
- E. p. cristata (Du Bus de Gisignies, 1855) —східна Панама, північна Колумбія і північно-західна Венесуела;
- E. p. affinis Berlepsch, 1888 — північна Венесуела (від Фалькона до Міранди);
- E. p. penicillata (Spix, 1825) — південно-східна Колумбія, схід Еквадору і Перу, Гвіана і північна Бразилія;
- E. p. albicollis (d'Orbigny & Lafresnaye, 1837) — від Болівії і Парагваю до центральної Бразилії.
Сіроголові танагри мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії і Парагваї. Вони живуть в нижньому ярусі вологих рівнинних тропічних лісів, на болотах та в гаерейних лісах. Зустрічаються парами, на висоті до 1200 м над рівнем моря, переважно на висоті до 600 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться переважно комахами.
- ↑ BirdLife International (2016). Eucometis penicillata.
- ↑ Sclater, Philip Lutley (1856). Synopsis Avium Tanagrinarum.– A descriptive catalogue of the known species of Tanagers. Part II. Proceedings of the Zoological Society of London. Part 24 (308): 108–132 [117].
- ↑ von Spix, Johann Baptist (1825). Avium species novae, quas Brasiliam anus MDCCCXVII - MDCCCXX (Latin) . Т. 2. Monachii [Munich]: Franc. Seraph. Hübschmanni. с. 36—37, Plate 49 fig. 1.
- ↑ Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 383—384.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 березня 2022.
- Skutch, Alexander F. (1954). Gray-headed tanager (PDF). Life Histories of Central American Birds. Pacific Coast Avifauna, Number 31. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 183—188.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |