Тангар строкатий
| Тангар строкатий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Строкатий тангар (Національний парк Ману, Перу)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cissopis leverianus (Gmelin, JF, 1788)[3][4] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Lanius leverianus Cissopis leveriana | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Танга́р строкатий[5] (Cissopis leverianus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці. Вид названий на честь англійського колекціонера Аштона Левера[en][6]. Це єдиний представник монотипового роду Строкатий тангар (Cissopis).
Строкаті тангари є найбільшеми представниками родини саякових, їх довжина становить 25-30 см, враховуючи довгий хвіст. Самці важать 76 г, самиці 67,5 г. Забарвлення строкате, чорно-біле. Голова, горло і груди синювато-чорні, живіт і боки білі. Крила і довгий, східчастий хвіст чорні, стернові пера мають широкі білі кінчики. Райдужки жовті, дзьоб короткий, чорний, лапи чорнуваті. Представники підвиду C. l. major мають більші розміри, ніж представники номінативного підвиду, спина у них більш чорна.
Виділяють два підвиди:[7]
- C. l. leverianus (Gmelin, JF, 1788) — від східної Колумбії до південно-східної Венесуели, Гаяни, північної Болівії і Бразильської Амазонії;
- C. l. major Cabanis, 1851 — південно-сідна Бразилія, східний Парагвай і північно-східна Аргентина (Місьйонес).
Строкаті саяки мешкають в Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Аргентині і Парагваї. Вони живуть в кронах вологих рівнинних і гірських тропічних лісів, на узліссях і галявинах, в садах і на плантаціях. Уникають посушливих районів. Зустрічаються парами або зграями до 10 птахів, переважно на висоті до 1200 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться насінням, плодами і комахами. Гніздо чашоподібне, робиться з трави, листя та іншого рослинного матерілу, розміщується низько на дереві або в чагарниках. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 12-18 днів.
- ↑ BirdLife International (2016). Cissopis leverianus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 19 серпня 2022
- ↑ Vieillot, Louis Jean Pierre (1816). Analyse d'une Nouvelle Ornithologie Élémentaire (French) . Paris: Deterville/self. с. 40.
- ↑ Latham, John (1781–1785). A General Synopsis of Birds. Т. 1, Part 1. London: Printed for Benj. White. с. 192—193.
- ↑ Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 302.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 226. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 серпня 2022.
- Restall, R., Rodner, C., & Lentino, M. (2006). Birds of Northern South America. Vol. 1 & 2. Helm, London. ISBN 0-7136-7242-0 (vol. 1); ISBN 0-7136-7243-9 (vol. 2).
- Ridgely, R., & Greenfield, P. (2001). The Birds of Ecuador - Field Guide. Cornell University Press. ISBN 0-8014-8721-8
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |