Перейти до вмісту

Тан Тенг-фо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тан Тенг-фо
Народився2 лютого 1895(1895-02-02) Редагувати інформацію у Вікіданих
Tainan Prefectured, Fujian-Taiwan Provinced, Династія Цін Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер25 березня 1947(1947-03-25) (52 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Q21449413? Редагувати інформацію у Вікіданих
·вогнепальна рана Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Тайвань
 Тайванське генерал-губернаторство
 Династія Цін Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТокійський університет мистецтв (березень 1929)[1] і Taiwan Governor's Office Japanese Schoold (1917) Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіIshikawa Kinichirod Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовтайванська, японська і китайська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоJuelan Clubd, Q24835995? (1933)[2] і 臺陽美術協會d Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зChang Chiehd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти (5 Редагувати інформацію у Вікіданих)Chen Chung-kuangd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Тань Тинг-пхо (кит.: 陳澄波; піньїнь: Chén Chéngbō; Pe̍h-ōe-jī: Tân Têng-pho; 2 лютого 1895 — 25 березня 1947) — тайванський художник і політик. У 1926 році його картина «Вулиця Цзяї» була представлена на сьомій Імператорській художній виставці в Японії, ставши першою роботою тайванського художника на цій виставці.[4] Тань присвятив своє життя освіті й мистецтву, сприяючи розвитку гуманістичної культури на Тайвані та естетичному вихованню тайванського народу. Він був убитий під час інциденту 28 лютого 1947 року — повстання, яке придушив Гоміньдан.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Тань Тинг-пхо народився в Кагі (Цзяї) під час японського колоніального періоду в бідній родині, яка не могла підтримати його художні таланти. Після навчання в коледжі в Тайхоку він працював учителем у своєму рідному місті протягом семи років. Пізніше Тань зібрав достатньо коштів, щоб вступити до Токійського університету мистецтв, який закінчив у 1929 році. Після цього він чотири роки викладав мистецтво в Шанхаї, а у 1933 році повернувся в Кагі. У 1945 році він увійшов до Підготовчого комітету для зустрічі національного уряду, а в 1946 році був обраний до міської ради Цзяї та приєднався до Гоміньдану.[4]

Освіта

[ред. | ред. код]

У 1913 році Тань вступив до Школи національної мови губернатора Тайваню (臺灣總督府國語學校), де вивчав акварель під керівництвом Ішікави Кінічіро. У 1924 році поїхав до Японії, де вивчав олійний живопис у Токійській школі образотворчих мистецтв. Також навчався приватно у японського лумініста Окади Сабуросуке.[5]

Творчість і громадське життя

[ред. | ред. код]

Після закінчення університету Тань викладав у Шанхаї, де його роботи були впливом традиційного китайського живопису. Він почав розвивати стиль, що поєднував китайський пейзажний живопис із західними техніками. У 1926 році його робота «Вулиця Кагі» була обрана для Імператорської виставки, що стало його проривом. Після повернення на Тайвань він зосередився на пейзажах своєї батьківщини.

Тань був також активним учасником мистецьких рухів Тайваню. У 1926 році він співзаснував Товариство художників Чі-Сін, у 1934 році — Товариство мистецтв Тай-Ян, а у 1940 році допоміг створити Асоціацію образотворчого мистецтва Цінчен. Його внесок у розвиток мистецтва включав також службу як міського радника та журі першої провінційної художньої виставки Тайваню.[5]

Загибель

[ред. | ред. код]

Під час інциденту 28 лютого 1947 року, Тань разом з іншими був представником мирних переговорів між жителями Цзяї та військовими Гоміньдану, однак його захопили. 25 березня 1947 року його публічно розстріляли, залишивши тіло на вулиці на три дні.[4]

Спадщина

[ред. | ред. код]

Картина Таньа «Парк Цзяї» була продана на аукціоні в Гонконзі за 5,794,100 HKD у 2002 році. У 2006 році його картина «Тамсуй» була продана за 4,5 мільйона доларів США, що стало рекордом для китайського художника. У 2015 році Google відзначив його 120-річчя Doodle. Його твори стали ілюстраціями до книжки Лінь Ман-цю «Дівчина у капелюсі». Онук Таньа, Пу Хао-мін, також став відомим художником.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://vr.theatre.ntu.edu.tw/fineart/painter-tw/chenchengpo/chenchengpo.htm
  2. http://nrch.culture.tw/twpedia.aspx?id=4664
  3. https://taronews.tw/2020/04/10/653291/
  4. а б в Han Cheung (31 Jan 2016). «Life and death on the streets of Chiayi». Taipei Times. p. 12.
  5. а б Lan, Tzu-wei (9 April 2018). «INTERVIEW: Author demystifies 'Chen Cheng-po Code'». Taipei Times. Translated by Chin, Jonathan; Chung, Jake. Retrieved 9 April 2018.
  6. «Chen Cheng-po's 120th Birthday». google.com. Retrieved 6 November 2015.