Тарасюк Олег Андрійович

Тарасюк Олег Андрійович
Тарасюк Олег Андрійович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	21 вересня 1968; Курозвани; Рівненська область
Смерть	10 серпня 2014 (45 років); Іловайськ; Донецька область
Поховання	Рівне
Громадянство	Україна
Псевдо	«Тарас»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Формування	ДУК
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел;
Командування
	Рівненська розвідгрупа ДУК
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тарасюк.

Оле́г Андрійович Тарасю́к (1968, Курозвани, Гощанський район, Рівненська область — 10 серпня 2014, Іловайськ, Донецька область) — командир Рівненської розвідгрупи Добровольчого корпусу «Правого Сектору».

Життєпис

Народився 1968 року в селі Курозвани (Гощанський район, Рівненська область); був у мами другим сином з трьох. Закінчив Курозванівську ЗОШ. Олег Тарасюк — колишній морський піхотинець, родом з с. Курозвани Гощанського району Рівненської області^[1]. Служив на Тихоокеанському флоті; за військовим фахом — підводник-диверсант. Навчався у першому професійно-технічному училищі міста Рівне. Працював на «Азоті» муляром-монтажником. Працював у Рівному, мав власне підприємство. Торгував тракторами з Європи. За власні кошти облагородив озерце в рідному селі. Розводив рибу в Курозванах, орендував два ставки. В нього залишились дружина, двоє дітей та двоє онуків^[2]^[3]. Співпрацював з фермерським господарством «Гітас» і був спонсором однойменної футбольної команди.

Коли розпочалися бойові дії на Сході, пішов у військкомат. Виявилося, що його військової справи там нема, тоді записався в добровольчий корпус «Правий сектор». Став інструктором; перший раз поїхав у травні 2014 року. Воював у Донецьку, Амвросіївці та Карлівці; очолював рівненську розвідгрупу з 12 людей, яка допомагала «Азову» штурмувати селище.^[4]

Обставини загибелі

Загинув о 17-й годині 10 серпня 2014 року від кулі снайпера в бою поблизу Іловайська Донецької області^[5]. Тоді ж загинули вояки «Кривбасу» Сергій Бонцевич, Олександр Палій та з «Правого сектору» Анатолій Федчишин.

Залишилася дружина Ірина, двоє дорослих дітей — Ольга й Андрій та дві маленькі онуки.

Нагороди

В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[6].

Вшанування

В Курозванівській ЗОШ відкрито меморіальну дошку випускнику Олегу Тарасюку;
20 вересня 2015 року, у Курозванах освячено пам'ятник Дмитру Козачонку і Олегу Тарасюку.
його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 26.
відзнака ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно).
ззгідно рішення Рівненської міської ради № 5756 від 17 вересня 2015 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне» (посмертно).
20 вересня 2015 року в селі Курозвани освятили пам'ятник борцям, полеглим за волю незалежної України — Олегу Тарасюку та Дмитру Козачонку.
вшановується 10 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.^[7]

Примітки

↑ На Сході вбили рівненського добровольця. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 14 квітня 2015.
↑ Рівне прощатиметься із добровольцем Олегом Тарасюком, який загинув у АТО
↑ Загиблий в АТО боєць з Рівненщини жив за принципом «Поки дихаю — вірю». Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 14 квітня 2015. [Архівовано 2015-07-14 у Wayback Machine.]
↑ Шості роковини загибелі воїна добровольчого корпусу з Рівненщини Тарасюка Олега
↑ На сході загинули два чоловіки із Рівненщини. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 14 квітня 2015. [Архівовано 2015-07-06 у Wayback Machine.]
↑ Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Дзвін Пам'яті пролунав двадцять п'ять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Посилання

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] На Сході вбили рівненського добровольця. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 14 квітня 2015.

[2] Рівне прощатиметься із добровольцем Олегом Тарасюком, який загинув у АТО

[3] Загиблий в АТО боєць з Рівненщини жив за принципом «Поки дихаю — вірю». Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 14 квітня 2015. [Архівовано 2015-07-14 у Wayback Machine.]

[4] Шості роковини загибелі воїна добровольчого корпусу з Рівненщини Тарасюка Олега

[5] На сході загинули два чоловіки із Рівненщини. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 14 квітня 2015. [Архівовано 2015-07-06 у Wayback Machine.]

[6] Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»

[7] Дзвін Пам'яті пролунав двадцять п'ять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]