Тарасюк Олексій Васильович
| Тарасюк Олексій Васильович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 12 січня 1990 Ковель | |
| Смерть | 29 серпня 2014 (24 роки) Новокатеринівка | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України Іловайський котел | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Олексі́й Васи́льович Тарасю́к — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився Олексій Тарасюк 12 січня 1990 року в Ковелі (за деякими джерелами — у селі Рудка-Миринська[1]). Навчався у Ковельській ЗОШ № 5, після закінчення школи здобув спеціальність «фельдшер» у Ковельському медичному коледжі.[2][3] З початком російської збройної агресії був мобілізований до лав Збройних сил України, служив у 51-й механізованій бригаді. Разом із підрозділом брав участь у боях під Іловайськом. Перед початком боїв за Іловайськ був у відпустці, й, не зважаючи на прохання рідних, не продовжив відпуску і повернувся до військової частини.[4] 29 серпня 2014 року боєць загинув під час обстрілу українських військовиків, що виходили з оточення так званим «зеленим коридором» біля села Новокатеринівка Старобешівського району.[2][3] Спочатку тіло Олексія Тарасюка разом із тілами ще 87 невпізнаних полеглих українських солдатів 2 вересня 2014 року було вивезене з-під Іловайська до Запоріжжя, деякий час воїн вважався зниклим безвісти.[5] Пізніше Олексія Тарасюка упізнала дружина в морзі, але мати й сестра загиблого тривалий час не визнавали факту загибелі Олексія.[4]
Удома в Олексія Тарасюка залишилися дружина та донька, якій на момент загибелі батька виповнилось 4 роки.[2][3]
Похований Олексій Тарасюк на кладовищі в Ковелі 7 вересня 2014 року.[6]
4 червня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
22 травня 2015 року, в річницю бою під Волновахою, у Ковелі урочисто відкрито пам'ятну стелу на честь жителів міста й району, які загинули під час російсько-української війни — Олександра Артемука, Станіслава Максимчука, Павла Редьковича, Романа Данилевича, Андрія Мостики, Олександра Ярмолюка, Андрія Омелянюка, Олександра Абрамчука, Анатолія Шиліка, Сергія Дем'яника, Андрія Задорожнього та Олексія Тарасюка.[7][8]
Ковельська міська рада ухвалила рішення присвоїти новозбудованій вулиці в районі вулиці Зерова ім'я Олексія Тарасюка.[9][10]
- ↑ Вічна пам'ять герою Тарасюку Олексію Васильовичу[недоступне посилання з вересня 2019]
- ↑ а б в Тарасюк Олексій Васильович. Герої не вмирають!!!
- ↑ а б в НА СХОДІ ЗАГИНУВ ЩЕ ОДИН ВОЛИНЯНИН
- ↑ а б НІХТО НЕ ЗАБУТИЙ, НІЩО НЕ ЗАБУТЕ…ІМЕНА ВОЛИНЯН, ЯКІ ЗАГИНУЛИ В АТО. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 15 листопада 2015.
- ↑ У новому списку — 53 полонені та 89 зниклих бійців 51-ї бригади
- ↑ Сьогодні у Ковелі — подвійні похорони[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Ковельщина вшанувала пам'ять волинян, які загинули під час антитерористичної операції на сході України[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 15 листопада 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-03-20 у Wayback Machine.] - ↑ У Ковелі нові вулиці назвуть на честь загиблих воїнів АТО
- ↑ У КОВЕЛІ ХОЧУТЬ НАЗВАТИ 7 ВУЛИЦЬ ІМЕНАМИ ГЕРОЇВ АТО. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 15 листопада 2015.