Теорема Лагранжа про чотири квадрати стверджує, що довільне натуральне число можна подати у виді суми чотирьох квадратів цілих чисел.
Тобто для довільного натурального числа n, існують цілі числа a, b, c, d , такі що :

Наприклад:

Теорема доведена Лагранжем в 1770 році.
Довільне натуральне число, що не записується у виді
можна також записати як суму квадратів трьох чисел.
Для найменших натуральних чисел 1 і 2 розклад записано вище. Також для всіх чисел виконується тотожність чотирьох квадратів:




Звідси випливає, що якщо два довільні натуральні числа можна подати у виді суми чотирьох квадратів, то це ж можна зробити і для їх добутку. Відповідно твердження теореми достатньо довести для непарних простих чисел.
Спершу для такого простого числа
існує натуральне число
для якого
для деяких цілих
Це випливає з того, що цілі числа
для
не є рівними за модулем
Справді, якщо для двох таких різних чисел
то
і або різниця
або сума
ділиться на
, що не є можливим.
Аналогічно числа
для
не є рівними за модулем
Загалом є
число виду
або
із вказаними умовами і відповідно хоча б два із них належать одному класу лишків за модулем
. Це мають бути деякі числа
і
, тобто
і відповідно існує ціле число
для якого
Оскільки
то
і звідси також
Зокрема також число
є сумою чотирьох квадратів
і один із доданків не ділиться на
.
Нехай тепер
є мінімальним натуральним числом, для якого існує розклад у суму чотирьох квадратів
де хоча б одне із цілих чисел
не ділиться на
. Для доведення теореми Лагранжа достатньо довести, що
Число
є непарним. Адже якщо
є парним, то парним є і
Але тоді або всі
є парними або всі непарними або два парними і два непарними. В будь-якому випадку за допомогою перепозначень можна вважати, що
і
мають однакову парність, а також
і
мають однакову парність. Тоді:

Тобто
є сумою чотирьох квадратів не всі з яких діляться на
і це суперечить мінімальності числа
.
Якщо
є непарним числом, то існують числа
які є рівними
за модулем
і
Також не всі
діляться на
(в іншому випадку сума їх квадратів, яка є рівною
, ділилася б на
що не є можливим для
) і тому хоча б одне із чисел
не є рівним 0. Відповідно згідно означень

Водночас
і існує ціле число
для якого
Згідно тотожності чотирьох квадратів добуток
і
є рівний сумі квадратів деяких чотирьох цілих чисел і також:

Розглядаючи означення усіх
у тотожності чотирьох квадратів і враховуючи, що
і
є рівними за модулем
одержується, що всі
діляться на
, тобто
. Ділячи рівність
на
одержуємо, що
і
є рівним сумі чотирьох квадратів, що суперечить мінімальності