Теорема Наполеона
Теорема Наполеона — теорема в геометрії трикутника, яка стверджує, що:
|
Правильний трикутник, отриманий таким чином, називається трикутником Наполеона (зовнішнім чи внутрішнім).
Різниця площ внутрішнього та зовнішнього трикутників Наполеона дорівнює площі початкового трикутника.
Теорему часто приписують Наполеону Бонапа́рту (1769—1821), хоча вона також згадувалася у публікації В. Рутерфорда The Ladies' Diary[en] (1825) через чотири роки після смерті імператора.[1][2]
Так як на сторонах трикутника △ABC побудовані рівносторонні трикутники, то їх внутрішні кути дорівнюють 60°, а
Отже,
Оскільки
то та є подібними. З подібності трикутників, маємо:
Аналогічно показуємо, що та також подібні, і
Отже, Аналогічно доводиться, що значить рівносторонній.
Існує багато інших способів доведення цієї теореми, в тому числі синтетичний метод (безкоординатний)[3], тригонометричний[4], способи з використанням симетрії[5] та комплексних чисел[4].
Нехай a, b, та c сторони початкового трикутника, а S — його площа. Тоді:
Площа внутрішнього трикутника Наполеона:[6]
Рівність досягається лише у випадку, коли початковий трикутник правильний.
Площа зовнішнього трикутника Наполеона[7]
Аналітично можна показати[4], що кожна з трьох сторін зовнішнього трикутника Наполеона має довжину
З цих рівностей видно, що різниця площ зовнішнього та внутрішнього трикутників Наполеона дорівнює площі початкового трикутника.
- Рівносторонні трикутники утворюються не лише центрами правильних трикутників, побудованих зовнішнім чином на сторонах довільного трикутника. Також рівносторонні трикутники утворюються будь-якими відповідними точками цих трикутників.[8]
- Теорема Наполеона має гарне узагальнення на випадок подібних трикутників побудованих зовнішнім чином[9]:
|
Аналогом теореми Наполеона для паралелограма є перша теорема Тебо, яка узагальнюється до теореми ван Обеля для довільного чотирикутника, яка в свою чергу є частинним випадком теореми Петра-Дугласа-Неймана[en][10].
Теорема Наполеона може бути узагальнена на випадок багатокутників.
Центри правильних n-кутників, побудованих над сторонами n-кутника P, утворюють правильний n-кутник тоді і тільки тоді, коли P є афінним образом правильного n-кутника.
Афінно-правильний n-кутник — це багатокутник, в якому паралельні один одному ті ж сторони та діагоналі, ніби він був би правильним.
Наприклад, для чотирикутника — це паралелограм, а для п'ятикутника — такий п'ятикутник, у якому кожна діагональ паралельна відповідній (протилежній) стороні.
-
Napoleon barlotti.svg Приклад п'ятикутника
-
Napoleon barlotti2.svg Приклад семикутника
-
Napoleon barlotti3.svg Приклад одинадцятикутника
Теорема Петра-Дугласа-Неймана[en][10] стверджує, що:
Якщо на бічних сторонах довільного n-кутника побудувати рівнобедрені трикутники з кутами при вершинах , і цей процес повторити з n-кутником, утвореним вільними вершинами трикутників, але з іншим значенням k, і так далі, поки не будуть використані всі значення (у довільному порядку), тоді формується правильний n-кутник An-2, центроїд якого збігається з центроїдом .
- ↑ Weisstein, Eric W. та Napoleon's Theorem, на сайті Wolfram.
- ↑ Grünbaum Branko, 2012.
- ↑ Coxeter and Greitzer, 1967, с. 60-63.
- ↑ а б в Napoleon's Theorem. www.mathpages.com. Процитовано 17 липня 2023.
- ↑ Alexander Bogomolny[en]. Napoleon's Theorem, Two Simple Proofs (англ.) . Cut-the-knot.
- ↑ Weisstein, Eric W. Inner Napoleon Triangle. mathworld.wolfram.com (англ.).
- ↑ Weisstein, Eric W. Outer Napoleon Triangle. mathworld.wolfram.com (англ.).
- ↑ Wells, D., 1991, с. 57.
- ↑ Wells, D., 1991, с. 157.
- ↑ а б Weisstein, Eric W. Petr-Neumann-Douglas Theorem. MathWorld (англ.) .
- ↑ A. Barlotti, 1952, с. 182-185.
- Grünbaum Branko. "Is Napoleon's Theorem Really Napoleon's Theorem?" // American Mathematical Monthly. — 2012. — Вип. 6. — № 119. — С. 495–501. — DOI: .
- H. S. M. Coxeter, Samuel L. Greitzer. Geometry Revisited. — Mathematical Association of America, 1967. — Т. 19. — С. 193.
- Wells, D. "The Penguin Dictionary of Curious and Interesting Geometry". — London: Penguin, 1991. — С. 156-158. — ISBN 0-14-011813-6.
- A. Barlotti. "Intorno ad una generalizzazione di un noto teorema relativo al triangolo" // Boll. Un. Mat. Ital.. — 1952. — Вип. 7. — № 3. — С. 182–185.
- Wetzel, John E. (April 1992). Converses of Napoleon's Theorem (PDF). The American Mathematical Monthly. 99 (4): 339—351. doi:10.2307/2324901. Zbl 1264.01010. Архів оригіналу (PDF) за 29 квітня 2014.
- Weisstein, Eric W. Теорема Наполеона(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
- Alexander Bogomolny[en], Napoleon's Theorem, Two Simple Proofs, cut-the-knot.org (англ.)
- Теорема Наполеона на MathPages
- Теорема та узагальнення
- Побудова
- Теорема Наполеона by Jay Warendorff, The Wolfram Demonstrations Project .