Перейти до вмісту

Теорема Цибенка

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Теорема Цибенка, Універсальна теорема апроксимації — теорема, доведена Джорджем Цибенком (George Cybenko) в 1989 році, яка стверджує, що штучна нейронна мережа прямого зв'язку (англ. feed-forward; у яких зв'язки не утворюють циклів) з одним прихованим шаром може апроксимувати будь-яку неперервну функцію багатьох змінних з будь-якою точністю. Умовами є достатня кількість нейронів прихованого шару, вдалий підбір і , де

  •  — ваги між вхідними нейронами і нейронами прихованого шару
  •  — ваги між зв'язками від нейронів прихованого шару і вихідним нейроном
  •  — коефцієнт «упередженості» для нейронів прихованого шару.

Формальне викладення

[ред. | ред. код]

Нехай будь-яка непрервна сигмоїдна функція, наприклад, . Тоді, якщо дана будь-яка неперервна функція дійсних змінних на (або будь яка інша компактна підмножина ) і , тоді існують вектори та параметризована функція така, що

для всіх

де

та та .

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]