Теплець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частина серії статей на тему:
Термодинаміка
Прилад Івана Пулюя для визначення механічного еквіваленту теплоти, 1897 рік
Шаблон ШаблониКатегорія Категорія Портал

Теплець[1] — гіпотетична невагома речовина, яка за уявленнями природознавців XVIII та початку XIX століть перетікала від теплого тіла до холодного, нагріваючи його. Відкриття першого закону термодинаміки встановило еквівалентність теплової та механічної енергій, після чого теорія теплецю застаріла й вийшла з ужитку.

Теорію теплецю запропонував Лавуазьє в 1783 році. Французька назва теплецю (calorique) збереглася в назві одиниці кількості тепла — калорії.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Теплець [Архівовано 1 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 77.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Fox, R. (1971). The Caloric Theory of Gases. Clarendon Press: Oxford.
  • Chang, H.S. (2003). «Preservative realism and its discontents: Revisiting caloric». Philosophy of Science 70 (5): 902—912. doi:10.1086/377376.
  • Mendosa, E. (February 1961). «A sketch for a history of early thermodynamics». Physics Today 14 (2): 32–42. doi:10.1063/1.3057388.