Тесля Андрій Юхимович

Тесля Андрій Юхимович
Народився	1880(1880) Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	невідомо
Підданство	Російська імперія
Національність	українець
Діяльність	політичний діяч, публіцист
Посада	депутат Першої Думи Російської Імперії
Партія	трудовик
Конфесія	православний
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Тесля Андрій Юхимович (нар. 1880 р. в с. Степанівці, Василівської волості, Полтавського повіту, Полтавської губернії) — громадсько-політичний діяч, депутат Першої Державної Думи Російської імперії (1906), публіцист.

Біографія

Тесля Андрій Юхимович народився 1880 р. на Полтавщині.

З дитинства проявляв інтерес до навчання.

У 1898 р. закінчив школу садівництва в Полтаві. Рік навчався в Уманському землеробському училищі (1899), потім — працював викладачем у Полтавській школі садівництва. 1901 р. перейшов в Костянтиноград, на ту ж посаду.

Проходив військову службу на Закавказзі.

1906 обраний депутатом І Державної думи Російської імперії від Полтавської губернії, входив до складу Трудової групи. За підписання «Виборзької відозви» був засуджений до тримісячного ув'язнення.

Редактор-видавець газети «Селянський депутат» (1906).

Діяльність у І Державній думі

Членство в комісіях

• комісія з виконання державною розпису (видатків та зборів);
• комісія для розбору кореспонденції.

Підписання заяв та підтримка законопроєктів

• про громадянську рівність;
• про необхідність утворення місцевих аграрних комітетів;
• про порядок занять Державної думи;
• земельний законопроєкт 33-х.

Виступи

• неодноразово підписувався під заявами про внесення запиту щодо порушення громадянських прав та свобод;

• виступав з приводу адреси-відповіді імператору Миколі ІІ (автор поправок про зрівняння селян в правах, про запровадження загального навчання (в подальшому зняв цю поправку);

• брав участь в обговоренні аграрної реформи (автор поправок про зрівняння селян в правах).

ІІ Державна дума

За підписання Виборзької відозви був позбавлений права обиратися до ІІ Державної думи (1907), однак у період її роботи активно співпрацював з трудовиками, сприяв об'єднанню Трудової групи та Селянського союзу в єдину фракцію (деякий період працював її секретарем).

Визвольні змагання

За спогадами Микити Мандрики у серпні 1918 року Андрій Тесля разом з дружиною перебував у Краснодарі, де опікувався господарською частиною газети «Рідна Земля». Після прибуття на Кубань міністра-резидента Української держави при Кубанському уряді Федора Боржинського, Тесля стає спочатку його радником, а потім секретарем. На той час Мандрика теж перебував у Краснодарі, де підтримував стосунки з Теслею. Наприкінці січня 1919 року Боржинський виїхав з Краснодара до Києва, щоб отримати інструкції щодо подальшої роботи на Кубані від Директорії. 13 лютого 1919 року на станції Волноваха фірмовий вагон посла оточили солдати Добровольчої армії. Боржинського з підлеглими із дипломатичної місії вивезли до Юзівки. Серед них були подружжя Тесля, радник міністра-резидента, відомий кооператор Микола Левитський та інші. Всі заарештовані були передані військово-польовому суду. Боржинського звинуватили у зраді: полковник російської армії перейшов до «сепаратистів-зрадників». А. Ю. Теслю звинувачували в антидержавній діяльності під час війни, у цьому ж звинувачували і М. В. Левитського. Решта заарештованих були виправдані ще слідством. Суд засідав уночі 14 лютого. Боржинського засудили до розстрілу і тієї ж ночі дипломат був розстріляний денікінцями. А. Ю. Тесля за словами Миколи Левитського на суді заявив, що він у складі місії не був, а записався туди фіктивно з метою пробратися в Лубни, звідки він повинен був втікати від переслідування української влади і німців; що він ніколи українцем (в сенсі політичних устремлінь) не був і не вважає себе таким; що він завжди був російським патріотом; з Боржинським нічого спільного не має. Після цього він був виправданий. Самого Левитського, за його словами, звільнили від покарання через його старість. Після цього подружжя Тесля і Левитський були відправлені до Ростова. Все це розповів Микиті Мандриці Микола Левитський, коли зустрів його у лютому 1919 року в Ростові.

Подальша доля А. Ю. Теслі невідома.

Див. також

• Список депутатів від українських губерній та міст I-IV Державних дум Російської імперії
• Державна дума Російської імперії

Джерела

• Боиович М. М. Члены Государственной Думы (портреты и биографии). Первый созыв 1906—1911 гг. (Сессия продолжалась с 27 апреля по 9 июля 1906 г.) / М. М. Боиович. — М.: Издание Т-ва И. Д. Сытина, 1906. — 512 с.
• Государственная Дума первого призыва. Портреты, краткие биографии и характеристики депутатов. — М.: Книгоиздательство «Возрождение», 1906. — 102 с.
• Государственная Дума Российской империи (1906—1917): энциклопедия. — М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2008. — 735 с.: ил.
• Государственная дума, созыв первый, 1906, сессия первая / Указатель к стенографическим отчетам: заседания 1-38 (27 апр. — 4 июня 1906 г.). — Санкт-Петербург: Государственная типография, 1907. — 316 с.
• Государственная дума, третий созыв, 1907—1908, сессия первая / Указатель к стенографическим отчетам (Части І-ІІІ): Заседания 1-98 (1 ноября 1907 г. — 28 июня 1908 г.). — Санкт-Петербург: Государственная типография, 1908. — [5], ІІ, 672 с.
• Первая Государственная Дума. Алфавитный список и подробные биографии и характеристики членов Государственной Думы. — М.: Типография Товарищества И. Д. Сытина. — 159 с.