Тетіївська волость
Зовнішній вигляд
Тетіївська волость | ||||
Центр | Тетіїв | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 16 621 (1886) | |||
Населення | 12 722 осіб (1886) | |||
Густота | 70.1 осіб / км² | |||
Наступники | Тетіївський район | |||
Тетіївська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Таращанського повіту Київської губернії з центром у містечку Тетіїв.
Станом на 1886 рік складалася з 13 поселень, 7 сільських громад. Населення — 12198 осіб (6135 чоловічої статі та 6135 — жіночої), 1080 дворове господарство[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 8775 | 6377 |
Приватної власності | 6757 | 4312 |
Казенної власності | 586 | 12 |
Іншої власності | 503 | 321 |
Загалом | 16621 | 11022 |
Поселення волості:
- Тетіїв (Плоханівка, Снігурівка) — колишнє власницьке містечко при річці Роська, 4064 особи, 504 двори, 2 православні церкви, костел, 3 єврейських молитовних будинки, школа, 6 постоялих дворів, 13 постоялих будинків, 86 лавок, 4 водяних млини, сукновальня, 2 цегельних, кісткопальний, пивоварний і винокурний заводи.
- Дзвеняче — колишнє власницьке село при урочищі Дубовий Став, 781 особа, 102 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка.
- Михайлівка — колишнє власницьке село при струмкові, 812 осіб, 111 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Росішки — колишнє власницьке село при струмкові та озері, 661 особа, 83 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини.
- Теліжинці — колишнє власницьке село при струмкові, 1807 осіб, 232 двори, православна церква, 2 школи, 2 постоялих будинки.
Старшинами волості були:
- 1909-1910 роках — Григорій Авксентійович Приходський[2],[3];
- 1912-1913 роках — Григорій Зиновійович Шпорт[4],[5];
- 1915 року — Зосим Пилипович Майданик[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |