Тимощук Сергій Володимирович
| Сергій Тимощук | |
|---|---|
 Солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 16 вересня 1995 Славута |
| Смерть | 31 серпня 2014 (18 років) Луганський аеропорт |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2013-2014 |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Збройні сили |
| Рід військ |  Десантні війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Сергі́й Володи́мирович Тимощу́к (1995—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1995 року в місті Славута (Хмельницька область). Закінчив славутський ліцей № 7. Вступив до державного професійно-технічного навчального закладу «Славутський професійний ліцей», отримав спеціальність «автослюсар».
16 грудня 2013 року був призваний до лав Збройних Сил України. Військовослужбовець за контрактом; номер обслуги, солдат 1-ї роти 1-го батальйону, 80-та окрема аеромобільна бригада.
31 серпня 2014 року зник безвісти під час боїв за Луганський аеропорт. За свідченнями командира та інших військовиків, загинув. Під час вимушеного відступу тіло Сергія залишилось на окупованій території, солдат Тимощук вважався зниклим безвісти. Тіла п'ятьох десантників потрапили в морг окупованого міста Лутугине, їх забрали в середині жовтня. Чотири тіла ідентифікували (Микола Кльоб, Максим Дзюбан, Євген Іванов, Назар Попадик)[1]. З'явилась неофіційна непідтверджена інформація, що Сергій у полоні в РФ, у московському СІЗО. Міський голова Славути писав листа до російської ради федерації. Тривалий час мати і сестри Сергія відмовлялися повторно здавати ДНК.
20 лютого 2020 року терористи передали українській стороні його останки[2] та Максима Хітайлова[3]. Декілька проведених експертиз ДНК підтвердили, що вони належать Сергію Тимощуку.
23 травня 2020-го на території 80-ї десантно-штурмової бригади відбувся ритуал прощання із Сергієм Тимощуком.[4]. 24 травня 2020 року похований в Славуті.
Без Сергія лишились мама Марія Василівна і дві сестри — Тетяна й Людмила.[5]
- Указом Президента України № 360/2020 від 27 серпня 2020 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 5, місце 3
- Вшановується 31 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[7]
- 13 жовтня 2020 року на фасаді Славутської гімназії № 7 відкрито меморіальну дошку його честі
- ↑ Ідентифікували останки загиблого десантника Сергія Тимощука. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 21 січня 2021.
- ↑ Бойовики передали тіло військового, який загинув 18 лютого та останки бійця, який загинув у 2014 році. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 21 січня 2021.
- ↑ Бій 18 лютого: українським військовим передали тіло загиблого бійця. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 січня 2021.
- ↑ Десантники та громадськість Львова попрощалися із загиблим захисником Луганського аеропорту солдатом Сергієм Тимощуком. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 21 січня 2021.
- ↑ Вічна пам'ять і слава герою!
- ↑ Указ Президента України від 27 серпня 2020 року № 360/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Дзвін Пам'яті пролунав тридцять п'ять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників
- Тимощук Сергій Володимирович [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |