Перейти до вмісту

Тишкевич Григорій Антонович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Тишкевич.
Тишкевич Григорій Антонович
Народження24 жовтня 1940(1940-10-24) (84 роки)
Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Жанрпейзаж
НавчанняХарківський художньо-промисловий інститут (1967)
Діяльністьхудожник, викладач університету
ВчительБесєдін Сергій Фотійович і Хмельницький Олександр Анатолійович
ПрацівникДонНУ[1]
ЧленСпілка радянських художників України
Вчене званняпрофесор
Нагороди
Народний художник України заслужений художник України Республіканська премія ЛКСМУ імені Миколи Островського

Григорій Антонович Ти́шкевич (нар. 24 жовтня 1940, Запоріжжя) — український живописець і педагог, професор з 2012 року[2]; член Спілки радянських художників України з 1970 року, голова правління Донецької обласної організації Спілки художників України[3]; дійсний член Міжнародної академії наук, освіти, індустрії та мистецтв США з 2010 року[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 24 жовтня 1940 року у місті Запоріжжі (нині Україна). 1967 року закінчив Харківський художньо-промисловий інститут, де навчався у Сергія Бесєдіна, Олександра Хмельницького[3].

Працював в Донецькому національному університеті на посаді професора кафедри дизайну та артменеджменту, викладав академічний живопис[4].

Мешкав у Донецьку, в будинку на вулиці Артема № 116А, квартира № 30[5][6].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працює у галузі станкового живопису. Серед робіт:

  • «Поет» (1967);
  • «Пост» (1968);
  • «Вірші» (1968);
  • «Донбас. Жовтень» (1970);
  • «З тими, хто вийшов будувати» (1974);
  • «Колоски» (1975);
  • «Літо» (1975);
  • «По Чехословаччині» (1976—1989);
  • «Висока напруга» (1980);
  • «Блакитний Донбас» (1985);
  • «Туман, туман долиною» (1986);
  • «Час кульбаб» (1987);
  • «Острів Хортиця» (1989);
  • триптих «Момент інстини» (1990);
  • «Святогір'я» (1990—2010);
  • «Інтермеццо» (1992);
  • «Ранковий туман» (1994);
  • «Поранений голуб» (1995);
  • «Молодість древньої Праги» (1998);
  • серія пейзажів України та Донбасу.

Брав участь у понад 150 республіканських, всесоюзних, міжнародних і персональних виставках[3]. У 2015 році пройшла його персональна виставка, присвячена 75-річчю, на якій було представлено понад 215 робіт митця[4].

Наукові публікації

[ред. | ред. код]
  • «Вдохновением твоим обернеться» /Донецк: «Дом работников культуры», 2017. — 110 с. (рос.);
  • «Экспонирование творческих работ на республиканских и международных выставках» / Донецк: ХМ «Арт-Донбасс», 2018. — 21 с. (рос.);
  • «Академическая живопись: учебное пособие для магистратуры направления подготовки 54.04.01 Дизайн» / Донецк: ГОУ ВПО «ДонНУ», 2019. — 168 с. (у співавторстві) (рос.)[4].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://donnu.ru/ec/design/tyshkevich-grigoriy-antonovich
  2. ↑ а б в г д Донецкий художник Тышкевич Григорий Антонович / Соцреалізм. Київський клуб колекціонерів. (рос.)
  3. ↑ а б в Тишкевич Григорій Антонович / Галерея L'art.
  4. ↑ а б в Донецький національний університет. Економічний факультет. Кафедра дизайну і артменеджменту. (рос.)
  5. ↑ Тишкевич Григорій Антонович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 561.
  6. ↑ Тишкевич Григорій Антонович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 146.
  7. ↑ Указ Президента України від 9 листопада 1995 року № 1024/95 «Про присвоєння почесних звань України творчим працівникам»
  8. ↑ Указ Президента України від 4 липня 2012 року № 433/2012 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій Донецької області»

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тишкевич_Григорій_Антонович&oldid=41805301